Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Романенко-Бурлуцький - Релігієзнавство.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
08.12.2018
Размер:
370.18 Кб
Скачать
    1. Українська релігійна статистика. Особливості релігійного законодавства на Україні.

Нам українцям є чим пишатись, бо за даними соціологічних служб Україна увійшла в десятку найбільш релігійних країн Європи, поступившись вищими щаблями у рейтингу тільки таким традиційно міцним католицьким державам, як Італія, Польща, Іспанія та Португалія. Таке досягнення слід вважати цілком закономірним завдяки могутньому впливу Православної Церкви на історію та культуру нашого народу. Соціологи помітили певну закономірність: в європейських країнах, де історично переважає традиційне християнство - католицизм чи православ’я, віруючих людей майже завжди більше, аніж в протестантських країнах.

Представимо сучасну релігійну статистку в Україні у вигляді таблиці:

з/п

Українська релігійна статистика по матеріалам «Інтерфакс-Релігія» від 26.03.2009

1

89,5%

Стільки українців вважають себе віруючими людьми.

2

95%

Стільки українських жінок вважають себе віруючими.

3

83%

Стільки українських чоловіків вважають себе віруючими.

4

53%

Стільки українців погодились з твердженням: «Я вірую в Бога зараз і завжди вірував».

5

21%

Стільки українців стверджують, що раніше не мали віри в Бога, але зараз стали віруючими.

6

97%

Стільки українців західних регіонів вважають себе віруючими.

7

84%

Стільки українців східних регіонів вважають себе віруючими.

8

75%

Стільки українців вважають, що необхідно поважати всі релігії.

9

62%

Стільки українців вважають себе православними християнами та відповідно парафіянами Православної Церкви.

10

6%

Стільки українців вважають себе віруючими та парафіянами Греко-Католицької Церкви.

11

27%

Стільки українців вважають себе віруючими, але не відносять себе до Православної чи Греко-Католицької Церкви.

12

67%

Стільки українців вважають, що релігійні переконання та релігійна активність допомагає здобути внутрішній спокій та щастя.

13

87%

Стільки українців визнали, що мають в себе вдома релігійні предмети (ікони, розп’яття, молитовники, тощо).

14

40%

Стільки українців стверджують, що ходять до церкви або до своєї релігійної громади лише декілька разів на рік, на великі свята.

15

21%

Стільки українців відвідують церкву або свою релігійну громаду раз чи декілька разів на тиждень.

16

19%

Стільки українців ніколи не відвідують церкву або будь-яку релігійну громаду.

17

16%

Стільки українських чоловіків вважають себе невіруючими.

18

5%

Стільки українських жінок вважають себе невіруючими.

Особливості релігійного законодавства на Україні.

На відміну від російського федерального закону про свободу совісті та релігійні об’єднання від 19.09.1997, де визнається виключна роль Православ’я в історії Росії, в формуванні її духовності та культури, у відповідному українському законі наголошується на принциповій рівності всіх релігій на території країні та затверджується право сповідувати будь-яку релігію, незалежно від її форми чи змісту. Така форма релігійного законодавства, що збудована на зразок французького та американського законів про свободу совісті та релігійні об’єднання, не є типовою для більшості країн Європи. Наприклад, в Італії та Іспанії державною релігією визнана Християнська Католицька Церква, в Греції – Християнська Православна Церква, в Германії державними визнаються дві Християнські Церкви – Католицька та Протестантська, в Фінляндії також дві Християнські Церкви – Православна та Протестантська офіціально вважаються державними релігійними організаціями. Слід визнати, що у Сполучених Штатах Америки подібна законодавча модель може бути виправдана початковою відсутністю устояних духовних та культурних традицій, але українське державне законодавство, яке стосується релігійних організацій, і яке збудовано за принципом зрівнювання всіх релігійних систем на зразок американського законодавства, не відповідає ані історичним, ані культурним традиціям нашої країни. Нехтування історично багатою релігійно-моральною традицією українського народу на практиці призводить до забуття основ високоморального виховання і до занепаду моральності та духовності в нашому суспільстві.