28) Витоки та розвиток давньогрецької трагедії, її структура

Трагедія — драматичний жанр, в основу якого покладений дуже гострий та непримиренний суспільний конфлікт, який часто завершується смертю героя або героїв.

Трагедія своїм головним джерелом мала хорову лірику, зокрема дифірамб. Він виникає після появи актора, що виділяється з хору. Драматичний елемент посилюється, коли з’являється другий актор. У такий спосіб створюється можливість зображення конфлікту протилежних сил, що складає основу драми, тобто дії. Уперше другий актор був уведений Есхілом, за яким закріпилося ім’я «батька трагедії». З пісень і молитов, що прославляли бога Діоніса, виникла грецька трагедія. Трагедія у власному розумінні слова означає “пісня цапів”, коли одягнені в цапині шкіри люди зображували сатирів – супутників Діоніса. Під різкі звуки флейт, бубнів і тимпанів у стані екстатичного сп'яніння його учасники розривали на частини тварин, пожираючи їхнє закривавлене м'ясо. Цей культ з VII ст. поширюється у багатьох містах-полісах Греції, але із часів тиранії організацію свят на честь Діоніса взяла на себе держава, перетворивши їх на загальнодержавний культ.

Структура:

• Пролог (головна думка автора)

• Паррод (урочистий вихід хору)

• Епісодії (3-4) – головна дія

• Стасіми - пісні хору між епісодіями, поділялися на : строфи, антистрофи

• Екод - фнал з урочистим виходом хору.

29) Проблематика та своєрідність комедії Аристофана

Аристофан 5 – 4 ст до н е. Перша комедія у 19 р. Написав більше 40 комедій, дійшло 11. Назви комедій походять від назви яку виконує хор, а тематично комедії Аристофана поділялися на групи:

1)проблема війни і миру («Ахарняни», «Лісістрата», «Мир»)

2) зображення сучасного життя афін («Оси», «Вершники»)

3) морально-етичні та л-рні суперечки («Жаби», «Хмари»)

Особливості комедій:

• Пов*язані з актуально – суспільними проблемами. Багато персонажів – це карикатури на сучасників

• Він не використовував міфічного сюжету, а лише міфами (частина міфу)

• Дія відбувається в реалістичному і фантастичному плані.

• Сюжет ледве окреслений, бо головним є Агон.

• Комізм досягається завдяки словесній стихії, сороміцьких жартів, каламбурів, що поєднуються з високим інтелектуалізмом.

30) Реальний та художній образ Сократа: Комедія Аристофана «Хмари»

Реальний образ: Сократ народився близько 469 до н. е. в Афінах. В ранні роки навчався у батька обробки каменя і навіть вважався здібним скульптором, проте скоро покинув батьківську майстерню, аби навчатись риторики та софістичноїHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%BC" HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%BC"мудрості в освіченого афінянина Критона. Сократ, будучи первісно софістом, був націлений не тільки на риторику, але й на обґрунтування політики. Як зазначає інший його учень, Ксенофонт (опис якого частіше піддається критиці, ніж платонівська «HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%28%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%29"АпологіяHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%28%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%29"», та який сильно відходить від Платона, а там, де ні — вважається, що свідчення переписані із праць Платона), Сократ увесь час був зайнятий проблемою, як привести фахівців до влади. Для цього він займався етичною освітою громадян. Проте Сократ навчав тільки багатих людей — як він зазначає в Платонівській «HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%28%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%29"АпологіїHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%28%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%29"», вони менш зайняті та мають час вислухати його вчення. Більше того, в (напів-) аристократичному суспільстві такі люди мають більше впливу.

Художній образ: Карикатура на Сократа представляє його натурфілософом і софістом, він добре впізнавався завдяки масці «вченого доктора», який пояснював різноманітні явища без зв'язку із божественними силами. Зокрема, дощ і гроза відбуваються через хмари, а не тому що існує Зевс, а самі боги схожі на хмари, що пливуть невідомо куди. Учений доктор вирішує й інші питання: чим пищить комар, на скільки стоп стрибають блохи та інші. Одночасно аристофанівський Сократ розбещує молодь, пропонуючи надійні способи уникнути покарання за проступки, серед яких подружняHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0" HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0"зрада. Таким чином, перед глядачем розгортались два пороки: неповага до богів та розбещення юнаків.

А́вгієві ста́йні, коню́шні — в грецькій міфології обора царя Еліди Авгія, що мав багато худоби й не чистив обори від гною 30 років. Геракл очистив авгієву обору за один день, пустивши через неї воду двох рік — Алфею й Пенею.

В переносному розумінні вираз авгієві стайні означає надзвичайно забруднене місце, велике безладдя або вкрай занедбані й заплутані справи.

«Ниткою Аріадни» називають спосіб, що допомагає розв'язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища. Звідси у переносному значенні — порятунок.

Ахілле́сова п'ята́ — післягомерівський міф, переданий римським поетом Гігіном, про те, що мати Ахілла, Фетіда, захотіла зробити тіло свого сина невразливим і для цього занурювала його до священної ріки Стікс. Вона тримала сина за п'ятку, котрої не торкнулася вода, тому п'ятка залишилась єдиним вразливим місцем Ахілла, куди він і був смертельно поранений стрілою Паріса.

Наразі крилатий вираз ахіллесова п'ята означає слабке, вразливе місце в людини.

Га́рпії (грец. Άρπυιες) — богині вихору.

Переносно гарпія — зла жінка.

Бочка данаїд (англ. Danaides' barrel) — вислів, що вживається в значенні «марна, нескінченна праця»; пов'язаний з міфом про дочок Даная — Данаїд, які були покарані за вбивство своїх чоловіків наповнюванням бездонної бочки.

Езо́півська мо́ва — замаскований спосіб думок з натяками, недомовками (інакомовлення, алюзії, іронії, алегорії) задля уникнення цензурних чи будь-яких інших заборон, переслідувань. Термін запровадив М. HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2-%D0%A9%D0%B5%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87"Салтиков-ЩедріHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2-%D0%A9%D0%B5%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87"н у 70-ті роки XIX HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/XIX_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F"століття. Походить від імені відомого давньогрецького байкаря Езопа.

Ітака (грец. Ιθάκη) — острів в Іонічному морі, батьківщина Одіссея.

В «HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%81%D0%B5%D1%8F"ОдіссеїHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%81%D0%B5%D1%8F"» Ітака міститься на крайньому заході, тобто це не той острів, що лежить на схід від Кефалінії. Сучасні вчені вважають, що первісно Ітакою називали Кефалінія або якийсь інший острів Іонічного моря. Метафорично «повернення на Ітаку» означає «повернення додому, на батьківщину».

Касса́ндра, Алекса́ндра (грец. Κασσάνδρα) — дочка ПрHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BC"іама й Гекаби.

Переносно Кассандрою називають людину, яка передбачає майбутнє нещастя, але не може відвернути його.

Лабіри́нт (грец. Λαβύρινθος) — споруда, що, нібито, складалася з кількох тисяч кімнат, залів і коридорів. Уперше про один з них повідомив давньогрецький історик Геродот (бл. 484—431 або 425 рр. до н. є.). У другій книжці свого знаменитого твору «Історія», він описав відвіданий ним велетенський ФаюмськийHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D1%8E%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%82&action=edit&redlink=1" HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D1%8E%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%82&action=edit&redlink=1"лабіринт і розповів про історію його побудови. Цей найдавніший з відомих лабіринтів був заупокійним храмом, побудованим біля піраміди фараона Аменемхета III (1840—1792 р. до. н. е.).

У сучасній мові «лабіринт» також означає не тільки споруду, з якої важко знайти вихід, а й заплутані стосунки, ситуації, думки тощо.

Лета (грец. Λήθη) — річка забуття в Аїді. Коли померлий пив з Лети воду, його душа забувала все, що пережила й бачила на землі. Звідси постав вислів «канути в Лету», тобто «піти в небуття, зникнути назавжди».

Морфе́й (грец. Morpheus) — син Гіпноса, бог сновидінь. За міфами, Морфей з'являвся людям уві сні в людських образах.

Вислів «бути в обіймах Морфея» означає «спати солодким сном».