5) Цикли давньогрецьких міфів та їхня стисла характеристика

Міфологія стародавніх греків відображає шлях людства до усвідомлення навколишнього світу як світу гармонії.

За змістом можна виділити такі основні цикли міфів Еллади: про богів, героїв, аргонавтів, Троянську війну, фіванський тощо.

Систематизувати їх почали ще самі стародавні греки — відомі та невідомі поети. Тому, згадуючи той чи інший міф. зазначають конкретний твір, за яким він подається, бо в різних творах наведено різні версії одного й того самого міфу.

В античній літературі ми знаходимо міфи про походження світу і богів та боротьбу богів із гігантами та титанами: Так, про життя Богів на Олімпі дізнаємося з поем Гомера «Іліада» та «Одіссея». У грецькій міфології боги відрізняються від людей тим, що вони безсмертні, могутні і здатні творити чудеса. Бог Зевс править усією землею і небом, Посейдон — морем, Аїд — підземним царством мертвих. Міфи цього циклу про богів прийшли до нас із поем грецького поета Гесіода «Теогонія» («Походження богів») і римського поета Овідія «Метаморфози» («Перетворення»).

Цикл міфів про героїв - Прометея, Персея, Сізіфа, Тантала, Геракла та багатьох інших — учені систематизували, за творами видатних грецьких та римських поетів і драматургів («Іліада» та «Одіссея» Гомера, «Прометей.закутий» Есхіла та ін.).

Захоплюючі пригоди аргонавтів на.чолі з Ясоном у пошуках золотого руна складають наступний цикл міфів. Цей знаменитий похід оспівано в поемі Овідія «Метаморфози», у трагедії Еврипіда «Медея».

У троянському циклі міфів йдеться про війну ахейців проти троянців у 12 столітті до н. е. Ця війна відома, як Троянська. Війна викликана тим, що син троянського царя Пріама Паріс викрав дружину спартанського царя Менелая Єлену. Ахейські війська на чолі з Агамемноном впродовж дев'яти років тримали Трою в облозі. Лише на 10-му році війни греки завдяки хитрості Одіссея здобули Трою.

Міфи троянського циклу викладені у поемах Гомера «Іліада» та «Одіссея» , трагедіях Софокла "Філоктет", Евріпіда "Іфігенія в Авліді", "Андромаха", "Гекуба", поемі Вергілія "Енеїда", Овідія "Героїні" і уривках ряду інших творів.

Фіванський цикл об'єднує міфи про царя Едіпа, Антігону, про невдалий похід Алкмеона та успішний похід Епігонів (нащадків) проти Фів, про загибель Алкмеона, проклятого своєю матір'ю. Усі ці міфи пов'язані з легендарним «семибрамним» містом ФІви, яке було важливим політичним центром Стародавньої Греції.

6) Міфологічна основа давньогрецького епосу

Фабулою гомерівських поем є троянський цикл міфів. Він зв'язаний майже з усією міфологією. Сюжет локальний, але часові рамки невеликі. Більшість мотивувань учинків героїв перебуває за рамками твору. Про причини троянської війни написана поема "Кіпрії".

Причини війни: Гея звертається до Зевса із проханням очистити землю від частини людей, тому що їх стало занадто багато. Зевсу загрожує доля діда й батька - бути скинутим власним сином від богині. Прометей називає богиню Фетіду, тому Зевс терміново видає її заміж за смертного героя Пелея.

Трою інакше називають царством Дардана або Іліоном. Дардан - засновник, потім з'являється Мул і засновує Іліон. Звідси назва поеми Гомера. Троя - від Троса. Іноді Пергам, за назвою палацу. Один із царів Трої - Лаомедонт.

Єлена - внучка Немезиди, богині відплати. В 12 років її викрав Тесей.

"Іліада" охоплює події протягом незначного періоду часу. Це усього 50 днів останнього року війни. Це гнів Ахілла і його наслідки.

"Іліада" - військово-героїчна епопея, де центральне місце займає розповідь про події. Головне - гнів Ахілла. Усе визначається однією подією: у земному плані все визначається наслідками гніву Ахілла, у небесному - волею Зевса.

Композиція: чергування земної й небесної лінії сюжету, які до кінця змішуються.

У греків починає формуватися свідомість цінності своєї особистості. Гомер показує, що родова колективність іде в минуле, починає формуватися нова моральність, де на перший план виходить уявлення про цінність власного життя.

Поема закінчується похоронами Гектора, хоча по суті доля Трої вже вирішена. У плані фабули (міфологічної послідовності подій) "Одіссея" відповідає "Іліаді". Але вона оповідає не про військові події, а про мандрівки. Учені називають її: "епічна поема мандрівок". У ній оповідання про людину витісняє розповідь про події. На перший план виходить доля Одіссея - прославляння розуму й сили волі. В "Одіссеї" три сюжетних лінії: 1) боги-олімпійці. 2) власне повернення - тяжкі пригоди. 3) Ітака: два мотиви: події сватання й тема пошуків Телемахом батька.