48. Понятие стратегии и тактики.

Стратегия - основная теоретическая направленность всей работы команды, определяющая средства и методы подготовки к достижению главной цели.

Тактика - это часть стратегии, которая решает главные задачи подготовки с учетом конкретных возможностей - ресурсов команды, особенностей соперников, условий соревнований.

Стратегия определяет цель развития, стратегия носит долгосрочный характер.

Політична стратегія - визначення довготривалої мети, широкої програми дій, повсякденних завдань, загальної довготривалої лінії політичної поведінки, основних напрямків діяльності, науково обґрунтованого розвитку реальних політичних подій і явищ тощо. Стратегія визначає і забезпечує основний напрямок політичної діяльності суб'єктів влади та політики. її об'єктом є вироблення головної мети, програм на певному етапі політичної Діяльності суб'єктів політики, шляхів та мір їхнього досягнення. .В умовах демократизації громадського життя визначаються основна ланка, головний напрямок у політичному процесі, черговість політичних проблем, що вирішуються.

Тактика - це частина стратегії, це політична лінія суб'єктів політики на порівняно нетривалий період, це сукупність шляхів, форм, прийомів, методів та засобів реалізації політичних ідей, програм, досягнення головної мети й завдань стратегії. Політична тактика випливає з політичної стратегії і підпорядковується їй. Політична стратегія і політична тактика - складові політичного керівництва, тісно взаємозв'язані між собою. Свобода вибору народом соціально-політичного ладу, деідеологізація міжнародних відносин, пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими; відмова від війни як засобу і методу вирішення політичних проблем, людський вимір політики та ін. - все це характерне для сучасної політичної стратегії та політичної тактики. Конструктивна політична стратегія передбачає і прогресивний політичний розвиток, передбачає конструктивний вибір засобів і методів її здійснення (мистецтво компромісів, договірні стосунки, попередження екстремальних ситуацій, зростання ролі права, здійснення превентивної (упереджувальної) дипломатичної діяльності, уникнення воєнних дій, звернення та урахування громадської думки тощо).

Важливою ланкою у виробленні стратегії і тактики у політиці стає процес прийняття рішень, постановка мети й завдань. їх підготовка зв'язана із з'ясовуванням позицій та поглядів основних політичних сил країни, що пропонуються у вигляді альтернатив, їх рівень - свідчення про потенціал політичних суб'єктів і з правової точки зору покладає на них відповідальність за підготовку та реалізацію політичного рішення.

49. Понятие и признаки партии.

Политическая партия – это наиболее активная и организованная часть социальной группы или класса, выражающая их интересы, связанная идеологической общностью и борющаяся за политическую власть.

Цели политической партии – преследование определенных целей, достижение решающих позиций в осуществлении государственной власти, влияние на политическую жизнь и организацию общества. В политической системе, как правило, действуют несколько партий, что связано с противоречиями между классами и социальными слоями, борьбой за преимущества в осуществлении собственной политики. Сущность партии состоит в объективном выражении, защите и проведении в жизнь политических интересов определенных социальных групп и слоев общества, поэтому партия является определенной группой политических интересов.

Основные признаки политической партии:

– организация идеологического характера, носитель определенной идеологии;

– объединение, существующее относительно продолжительное время;

– организация, стремящаяся к завоеванию и осуществлению политической власти;

– организация, стремящаяся к обеспечению себе массовой поддержки со стороны населения того или иного государства;

– организация, имеющая устав и программу;

– объединение, активно участвующее в избирательных кампаниях.

Так как сущность партии состоит в объективном выражении, защите и проведении в жизнь политических интересов определенных социальных групп и слоев общества, партию можно определить как определенную группу политических интересов.

Функции политических партий:

– выявление, формулирование и удовлетворение интересов больших социальных групп;

– активизация и интеграция определенной части людей;

– борьба за политическую власть и за ее использование, определение форм, средств и методов этой борьбы в зависимости от меняющейся обстановки (могут использоваться легальные и нелегальные, революционные и эволюционно-реформистские, вооруженные и ненасильственные и т. д.);

– подготовка и проведение избирательных кампаний по формированию высших и местных органов власти, выдвижение в них своих сторонников, организация контроля за их парламентской деятельностью;

– разработка партийной идеологии, создание и реализация политической программы развития общества, ведение пропаганды и формирование общественного мнения;

– политическое воспитание общества в целом или его части;

– подготовка и выдвижение кадров для партии, государственного аппарата и различных общественных организаций, формирование правящей элиты.