10. Глобальные проблемы современности и их влияние на мировую политику.

Глобальні проблеми можна розділити на чотири основні групи:

— соціально-політичного характеру — запобігання ядерній війні; припинення гонки озброєнь; мирне вирішення регіональних, міждержавних та міжнаціональних конфліктів, будівництво світу без насилля на основі довіри у відносинах між народами, зміцнення системи загальної безпеки;

— соціально-економічного характеру — подолання економічної відсталості і зв’язаних з нею злиденності й культурної відсталості; забезпечення ефективного виробництва та економічного зростання країн світу; пошук шляхів вирішення енергетичної, сировинної та продовольчої кризи; оптимізація демографічної ситуації, особливо у країнах, що розвиваються; освоєння в мирних цілях навколоземного простору та Світового океану;

— соціально-екологічні, що зумовлені подальшим погіршенням природного середовища. З особливою гостротою постає необхідність ужити заходів для поліпшення атмосфери, гармонійного розвитку живої і неживої природи, раціонального використання природного потенціалу планети;

— стосовно прав Людини, включаючи людський вимір суспільного прогресу — дотримання соціальних, економічних та індивідуальних прав і свобод; ліквідація голоду, епідемічних захворювань, неуцтва; духовний розвиток особистості; подолання відчуження людини від природи, суспільства, держави тощо.

Цілком очевидно, що, не вирішивши цих проблем, людство не подолає глибоку кризу цивілізації, не забезпечить своє виживання і подальший всебічний прогрес. Не випадково, що саме в останні роки, усвідомивши велику загрозу людству, народи за допомогою національно-державних інститутів, регіональних і міжнародних організацій стали активніше втілювати в практику глобальних взаємозв’язків і взаємовідносин такі принципи, як демократизація, демілітаризація, гуманізація.

11. Главные функции политических систем.

Политическая система общества представляет собой упорядоченную на основе права и иных социальных норм совокупность институтов (государственных органов, политических партий, движений, общественных организаций и т. п.), в рамках которой проходит политическая жизнь общества и осуществляется политическая власть.

Функции политической системы:

1) обеспечение власти определенной социальной группы или большинства членов данного общества (конкретные формы и методы властвования – демократические и антидемократические, насильственные и ненасильственные и т. п.);

2) управление различными сферами жизнедеятельности людей в интересах отдельных социальных групп или большинства населения (управляющая политическая система включает постановку целей, задач, путей развития общества, конкретных программ деятельности политических институтов);

3) мобилизация средств и ресурсов, необходимых для достижения этих целей и задач (включает организаторскую работу, людские, материальные и духовные ресурсы для решения многих поставленных целей и задач);

4) выявление и представительство интересов различных субъектов политических отношений (селекция, четкое определение и выражение на политическом уровне данных интересов);

5) удовлетворение интересов различных субъектов политических отношений посредством распределения материальных и духовных ценностей в соответствии с теми или иными идеалами конкретного общества;

6) интеграция общества, создание необходимых условий для взаимодействия различных элементов его структуры;

7) политическая социализация, посредством которой формируется политическое сознание индивида;

8) легитимация политической власти (т. е. обоснование ее существования).