Задача 13

У хворого С., протягом 7 років спостерігається гноєтеча з лівого вуха, зниження гостроти слуху на нього. При отоскопії виявлена перфорація задньо-верхнього квадранта натягнутої частини барабанної перетинки.

Лікар А., на підставі того, що кульковим зондом проникнув в надбарабанний простір поставив діагноз "хронічний гнійний епімезотимпаніт". Лікар Я., діагностував хронічний мезотимпаніт в стадії ремісії.

1. Які основні допоміжні методи можна використати при діагностиці хронічних гнійних отитів?

2. Проведіть дифереційний діагноз епі- і мезотимпаніту за схемою:

Ознаки захворювання

Мезотимпаніт

Епітимпаніт

1. Хто з лікарів поставив неправильний діагноз? Чому?

Задача 14

У хворого К., віком 42 років, протягом 6.5 років спостерігались з лівого вуха періодичні виділення гною жовто-білого кольору, без запаху. Біль у вусі був в перші дні захворювання, що виникло внаслідок простуди. Звернувся до лікаря, який призначив закапування у вухо 30% спиртового розчину сульфацилу-натрію. В подальшому, при загостреннях процесу у вусі, до лікаря не звертався, лікувався самостійно вище згаданими краплями. Злякався, коли 3 дні тому з'явився різкий біль у лівому вусі, лівій половині голови, посилилась гноєтеча з домішками крові.

Отоскопічна картина: барабанна перетинка гіперемована, перфоративний отвір на кордоні нижніх квадрантів у вигляді щілини 1 х 2 мм, який майже повністю закритий грануляціями, що ростуть по його краям, пульсація гною. Гострота слуху: ШМ - 2м; РМ - 6м.

1. Поставте діагноз.

2. Чим пояснити пульсацію гною?

3. Диференціація пульсуючого рефлексу в даному випадку від такої, що виникає під час гострого середнього гнійного отиту?

4. Призначте лікування.

Задача 15

Хворий H., віком 33 років, протягом 3-х років періодично спостерігає виділення з правого вуха прозорого тягучого секрету без запаху. Першопричиною захворювання вважає простуду, загострення процесу пов'язує з появою нежитю, який в свою чергу виникає, як правило, під час сівби зерном, обробленим ядохімікатами.

Об'єктивно: субтотальна перфорація pars tensa, слизова оболонка барабанної порожнини бліда, набрякла, блискуча; при передній риноскопії виявлено, що слизова оболонка носа бліда, щільна, не зменшується в об'ємі при закапуванні судиннозвужуючих крапель.

Слух: ШМ - 3м; РМ - 10м. При камертональному дослідженні встановлено наступне: R -, Schw - подовжений, W - латералізація вправо.

1. Поставте діагноз.

2. Призначте допоміжні методи дослідження.

3. Призначте лікування (схема).

Задача 16

Хвора Щ., віком 42 років, скаржиться на виділення з лівого вуха, відчуття повноти, закладення і зуду в ньому протягом 8 місяців. Неодноразове тривале лікування антибіотиками, кортикостероїдними препаратами не тільки не покращило, але і погіршало перебіг захворювання.

Об'єктивно: зовнішній слуховий прохід виповнений субстратом густої консистенції сірого кольору з чорними вкрапленнями.

Після видалення патологічного вмісту виявлена гіперемія і потовщення шкіри кісткового відділу зовнішнього слухового проходу, неправильної форми центральна перфорація барабанної перетинки, краї якої вкриті мілкими грануляціями. Слизова оболонка барабанної перетинки гіперемована.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Від чого залежить колір виділень у вусі при подібних захворюваннях?

3. Діагностика захворювання.

4. Лікування (примірна схема).