- •IV. Всенародні Збори Української Народньої Республіки
- •5. Виборча система України за конституцією 1919 р.
- •6. Виборча система України за Конституцією 1925р.
- •7. Виборча система України за Конституцією 1937р.
- •8. Вибори до Установчих Зборів в 1917 р. На території України
- •9. Реформування виборів в урср за часів перебудови
- •10. Становлення інституту виборів Президента в Україні
- •11. Президентські вибори 1994 р. – засіб формування перехідного реформаційного авторитаризму
- •13. Взаємозв’язок партійної та виборчої системи в Україні в результаті переходу до змішаної системи парламентських виборів 1998 р.
- •14. Імплементація міжнародних стандартів у сфері забезпечення виборчих прав громадян
- •15. Президентські вибори 1999 року та легалізація влади в Україні
- •16. Діяльність змі – гарантія прозорості й гласності виборів
- •17.Діяльність неурядових організацій по забезпеченню демократичності виборчого процесу.
- •18. Електоральна участь як чинник трансформації виборчої системи та індикатор громадянського суспільства
- •19.Становлення партійної системи незалежної України (кінець 80-х-початок 90-х рокіх)
- •20. Вплив політичної кризи та виборів 1994 р. На партійну систему України
- •21. Вплив запровадження змішаної виборчої системи (1998, 2002 рр.) на партійне будівництво в Україні. Дія законів Дюверже в Україні.
- •22. Перехід до пропорційної системи та партійна структуризація Верховної Ради у 2006 р. Показник ефективності кількості партій
- •23. Вплив інституту Президента на партійну систему
- •25. Конституціоналізм в Україні наприкінці 90-х років хХст.
- •24. Розвиток інституту парламенту в Україні (1991-1994р.Р.)
- •25. Теоретичні засади конституціоналізму
- •26. Роль релігійних організацій у виборчому процесі в Україні
- •27. Імперативний мандат та партійний імперативний мандат в Україні
- •28. Причини запровадження електронного реєстру виборців в Україні
- •30. Загальна характеристика автоматизованої телекомунікаційної системи «Державний реєстр виборців».
- •32. Функціонування телекомунікаційної системи «Державний реєстр виборців »
- •33. Правовий статус цвк
- •34.Склад, порядок формування та організації діяльності цвк
- •35. Вибори як індикатор політичного режиму в Україні в 2004-2008рр
- •37. Парламентська виборча кампанія 1998 року: зміни виборчої системи та їхній вплив на розстановку політичних сил у вр.
- •38. Демократизація політичної системи під час виборів президента України 2004 рр
- •39 .Вибори до Верховної Ради у 2002 році – особливості нормативно – правового регулювання, перебіг виборчої кампанії, результати та їх вплив на функціонування п. С.
- •40.Специфіка парламентських виборів 2006 року в умовах політичної реформи
- •41. Позачергові парламентські вибори 2007
- •42. Заснування інституту президентства в Україні в 1991р
- •43. Вибори президента 1994 р . Нормативно-правове регулювання , виборча кампанія
- •46. Відродження місцевого самоврядування в Україні
- •47. Трансформація муніципальної виборчої системи
- •48. Формування місцевих органів влади за мажоритарною системою
- •49. Ефективність застосування пропорційної системи на виборах до органів місцевої влади
- •50. Взаємодія партійної виборчої системи на місцевому рівні в Україні
- •51. Партійний імперативний мандат для депутата місцевої ради
- •52. Залежність дискурсу місцевої влади та громадськості від типу виборчої системи
- •54. Інститут референдуму в Україні: становлення, проблеми та нормативно-правове регулювання
- •55Пит. Порядок розподілу депутатських мандатів при встановленні результатів виборів до вру.
- •56. Порядок і строки призначення, організаційне забезпечення проведення виборів Президента України визначається Законом України «Про вибори Президента України» та Конституції України.
- •56.Порядок обрання Президента України
- •58. Територіальна організація виборів Президента України
- •64.Особливості ведення передвиборчої агітації при проведенні виборів президента україни.
- •67. Порядок визначення результатів виборів Президента України
- •68. Порушення принципів виборчого права та легітимність політичної влади
- •70.Роль виборчих органів у здійсненні контролю виборчого процесу.
- •73. Особливості порушень виборчого законодавства під час кампаній 2006, 2007 р.
- •74. Референдум 1991 року: особливості та історичне значення
- •75. Референдум 200 р., його вплив на політичну систему, проблема імплементації результатів
- •78.Види,форми і способи відповідальності суб'єктів виборчого процесу
- •79.Пит. Політична відповідальність як результат застосування пропорційної системи виборів.
- •80 . Особливості конституційної відповідальності порушників
- •81. Адміністративна відповідальність
- •83Особливості цивільної відповідальності у виборчому процесі
21. Вплив запровадження змішаної виборчої системи (1998, 2002 рр.) на партійне будівництво в Україні. Дія законів Дюверже в Україні.
Виборча система 1998 року (яка була застосована без змін також на виборах 2002 року) була змішаною: половина складу Верховної Ради України обиралася за системою пропорційного представництва, інша половина – за мажоритарною системою відносної більшості. Основною рисою пропорційної складової була її простота, спричинена прагненням зробити спосіб отримання мандатів зрозумілим практично кожному, хто цікавиться політичним життям. Вибори проводилися в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі, з єдиним списком кандидатів від кожної партії (блоку) і з голосуванням лише за список, без преференцій. Встановлювався виборчий поріг у 4% від кількості виборців, що взяли участь у голосуванні. Розподіл мандатів здійснювався за методом найбільших остач, без застосування менш зрозумілих і математично складніших методів дільників. Така система не викликала непорозумінь і була сприйнята як справедлива. Мажоритарна складова виборчої системи базувалася на так званій вестмінстерській моделі (система відносної більшості), яку ще називають «перший отримує мандат». Такий підхід спрощував виборчий процес, даючи змогу провести результативні вибори в один тур; без сумніву, він був прийнятий не без урахування досвіду 1994 року. Водночас суто механічне поєднання двох виборчих механізмів виявило певні суперечності. За пропорційною складовою обиралися кандидати від політичних партій та їх блоків; за мажоритарною складовою переважну кількість місць отримали формально «незалежні» кандидати, які по суті були представниками так званої партії влади – неформальної спільноти прихильників консервації правлячого режиму, який уже проявляв суттєві риси авторитаризму. Тому однієї з основних цілей – політичного структурування самого парламенту – змішана виборча система не досягла: результати виборів у мажоритарних округах кардинально деформували підсумки голосування щодо політичних партій і блоків.
22. Перехід до пропорційної системи та партійна структуризація Верховної Ради у 2006 р. Показник ефективності кількості партій
При застосуванні пропорційної системи можливе застосування регіональних списків кандидатів. Проте переважила ідея єдиного загальнонаціонального списку, спрямована на дискримінацію політичних сил регіонального характеру. Застосування єдиного списку (450 кандидатів) робить технологічно неможливим застосування методу голосування з преференціями. Однак був і додатковий аргумент проти цього методу. Застосування преференцій провокує конкуренцію між кандидатами з одного списку, що спричинятиме внутрішнє ослаблення і так не досить міцних українських партій. У такому випадку переважно рекламуються окремі кандидати з виборчих списків, але не всі кандидати і не список в цілому. Індексу ефективної кількості партій визначає кількість партій, які справляють вплив на перебіг виборів і є значущими для виборців. Фактично державна політика та законодавчий процес обумовлюються діяльністю обмеженої кількості партій, яка менша за загальну кількість партій-учасниць виборів. тож різниця між загальною кількістю партій, що потрапили до Парламенту, та ефективною кількістю партій дозволяє визначити дієвих і «зайвих» політичних гравців на виборах.