- •Поняття конституційного ладу України.
- •Принципи конституційного ладу України
- •3. Гуманістичні, економічні і політичні основи конституційного ладу України
- •4. Проблема конституційної і правової держави. Сучасні ідеї про правову державу, їх відображення в конституційному законодавстві і реалізація у практиці державного будівництва.
- •5. Конституційна характеристика України як демократичної, правової держави
- •6. Конституційна характеристика України як соціальної держави
- •7. Громадянське суспільство в концепції конституційного ладу
- •8. Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи народовладдя.
- •9. Український народ – носій суверенітету і джерело владу в Україні.
- •10. Суверенітет народу: гносеологічні витоки та сучасне розуміння.
- •11. Теоретичні і конституційно-правові основи демократії.
- •12. Безпосередня демократія : поняття і конституційна природа, форми.
- •13. Поняття і конституційно-правова регламентація референдумів.
- •14. Види референдумів: всеукраїнський і місцевий.
- •15. Порядок призначення організації і проведення референдумів .
- •16. Концепція народного представництва. Поняття і форми представницької демократії.
- •17. Український парламентаризм: історія становлення, сучасний етап розвитку
- •18. Виборче право і виборча система: поняття і принципи
- •19. Правове регулювання і порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування
- •20. Вибори Президента України: правова регламентація і загальна характеристика
- •21. Вибори народних депутатів України
- •22. Місцеві вибори
- •23. Відповідальність за порушення виборчого законодавства
- •24. Становлення громадянського суспільства.
- •25. Поняття громадянського суспільства. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства.
- •26. Взаємодія держави і громадянського суспільства. Особа і громадянське суспільство.
- •27. Соціально-правові передумови становлення в Україні громадянського суспільства.
- •28. Конституційні засади формування та розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •29. Основні інститути громадянського суспільства і конституційні засоби забезпечення їх функціонування в Україні.
- •30. Людина, особистість, громадянин у сучасному конституціоналізмі .
- •31. Понятійні засоби які визначають правове становище особи.
- •32. Принципи правового статусу особи.
- •33. Поняття та юридична природа конституційних прав та свобод людини та громадянина.
- •34. Класифікація конституційних прав та свобод людини та громадянина. Законні інтереси. Співвідношення індивідуальних та колективних прав.
- •35. Конституційні обов’язки людини та громадянина.
- •37. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правовий статус людини і громадянина.
- •38. Поняття і види громадянських станів особистості.
- •39. Поняття і принципи громадянства України.
- •40. Приналежність до громадянства України.
- •41. Набуття громадянства України.
- •42. Умови прийняття до громадянства України.
- •43. Поновлення громадянства України
- •44. Припинення громадянства України. Вихід із громадянства України. Втрата громадянства України.
- •45. Громадянство дітей по законодавству України.
- •46. Поняття і основи правового статусу іноземців.
- •47. Права, свободи і обов’язки іноземців. Режими проживання іноземних громадян
- •48. Особи без громадянства: поняття і особливості правового положення
- •49. Поняття і особливості правового статусу біженця.
- •50. Умови і порядок придбання і втрати статусу біженця. Проблеми вимушених переселенців
- •51. Особливості правового положення осіб,які отримали статус біженця.
- •52. Особливості правового статусу закордонних українців.
- •53. Конституційно-правовий статус об’єднань громадян.
- •54. Поняття і види об’єднань громадян.
- •55. Поняття і озн багатопартійності. Констит-прав статус політ партій.
- •56. Порядок створення політичних партій.Принципи діяльності політичних партій.
- •57. Припинення діяльності політичних партій.
- •58. Конституційні основи партійної системи України. Конституційні принципи і засоби участі політичних партій в інституціоналізації органів публічної влади.
- •59. Конституційне право на свободу світогляду і віросповідання. Конституційно-правовий статус і види релігійних організацій.
- •60. Конституційні основи організації і діяльності професійних союзів в Україні.
- •62. Понятие государственного строя Украины. Государстевнный строй и форма государства.
- •64. Суверенитет государства
- •67. Принцип республіканської форми правління в Україні. Проблема парламентсько - президентської і президентсько-парламентськой республіки .
- •68. Конституційна організація державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •69. Конституційна система функцій Української держави.
- •70. Поняття,система і функції державних символів України.
- •71. Конституційне закріплення і правовий порядок використання державних символів України.
- •72. Державна територія:поняття и склад.
- •73. Державний кордон: поняття, види, порядок встановлення, режими.
- •74. Поняття та принципи держ устрою.
- •75. Державно-правові ознаки України як унітарної держави.
- •77. Політико-правові засоби вдосконалення і гармонізації міжнаціональних в-син в країні.
- •78. Адміністративно-територіальний устрій і порядок вирішення питань територіального поділу.
- •79. Поняття і юридична природа державної влади
- •80. Структура конституційно-правового інституту державної влади в Україні.
- •81. Поняття органу держави, його ознаки і конституційний статус
- •82. Класифікація (види) органів державної влади
- •83. Структура діючого законодавства в системі державної влади України.
- •84. Принципи організації і діяльності органів державної влади. Демократизація організації і діяльності державного апарату
- •85. Система органів державної влади в Україні
- •86. Законодавча влада в Україні.Конституційна природа парламента-вру
- •87. Конституційний склад і структура вр
- •88. Принципи діяльності вру
- •89. Функції і повноваження вру
- •90. Організація і порядок роботи вру
- •91. Апарат Верховної Ради України
- •92. Парламентські процедури: законодавча, установча, процедура парламентського контролю.
- •93. Акти Верховної Ради України.
- •94. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •95. Конституційно-правовий статус народного депутата України і правові гарантії його діяльності. Природа депутатського мандату.
- •96. Інститут президентства в України: історія становлення і сучасний етап розвитку
- •97. Роль і місце пу у системі органів державної влади.
- •98. Конст-правовий статус пу
- •99. Повноваження пу. Акти пу.
- •100. Підстави і порядок припинення повноважень пу. Процедура імпічмента.
- •101. Адміністрація пу.
- •102. Інститут представника пу.
- •103. Поняття виконавчої влади та її місце в механізмі державної влади.
- •104. Система виконавчої влади в Україні.
- •105. Кабмін(кму)- вищий орган в системі виконавчої влади України.Порядок формування Кабміну
- •106. Кабмін – склад, компетенція, акти.
- •107. Прем’єр-міністр Укр.: порядок призначення, статус, повноваження і політична роль.
- •108. Система центральних органів виконавчої влади.
- •109. Міністерства та інші органи центральної виконавчої влади: порядок формування,принципи діяльності, статус, повноваження і політична роль.
- •110. Конституційно-правовий статус і система органів виконавчої влади на місцях
- •111. Місцеві державні адміністрації: правова природа, порядок формування, структура, принципи діяльності, компетенція, акти.
- •112. Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування.
- •115. Конституційно-правовий статус судів.
- •116. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції.
- •117. Правоохоронні і контрольно-наглядові органи: система і компетенція.
- •118. Конст.-правовий статус прокуратури. Функції і повноваження прокуратури.
- •120. Ксу: функції і повноваження.
- •124. Суб'єкти і форми звернення до ксу
- •125. Поняття і правова природа актів ксу. Правові позиції ксу: поняття і значення.
- •127. Поняття та принципи місцевого самоврядування
- •128. Система місцевого самоврядування в Україні
- •129. Способи формування органів місцевого самоврядування.Їх конституювання,формування кадрового складу.
- •130. Відносини органів місцевого самоврядування з центральними органами держ.Влади в Україні
- •131. Конституційні принципи взаємодії місцевих органів виконачої влади та органів місцевого самоврядування
- •132. Конституційно-правовий статус депутата місцевої ради і правові гарантії його діяльності
34. Класифікація конституційних прав та свобод людини та громадянина. Законні інтереси. Співвідношення індивідуальних та колективних прав.
Конституційні норми різних країн щодо прав, свободи і обов’язків людини і громадянина можна поділити на 1) громадянські і політичні права й свободи, проголошені буржуазними революціями; 2) соціально-економічні права, які ґрунтуються на соціалістичному вченні; 3) колективні, або солідарні, права, проголошені головним чином країнами третього світу. Права й свободи, які стосуються перших двох позицій, це права й свободи, що належать кожному індивідові. Права третьої позиції можна назвати правами людини і народів (право на здорове навколишнє середовище, право на страйк, громадянську непокору, право політичної опозиції).За іншою класифікацією можливе виділення загальних і особливих прав, свобод та обов’язків людини і громадянина. Критерієм класифікації тут слугує те, що в одних випадках вони стосуються всіх громадян (право на відпочинок), а в інших – тільки певних (окремих) груп громадян (жінок, дітей).І насамкінець: права й свободи людини і громадянина можуть бути згруповані за сферами життєдіяльності індивіда. Такого роду класифікація уявляється особливо важливою, бо вона показує межі охорони прав людини і громадянина у різних сферах. Критерієм тут є однорідність матеріального змісту прав, свобод і обов’язків та однотипність норм, що її закріплюють. За цією класифікацією у Конституції України виділяють три основні групи прав і свобод та одну групу обов’язків.1. Громадські права і свободи людини.2. Політичні права і свободи громадян України.3. Економічні, соціальні та культурні права й свободи людини і громадянина.4. Конституційні обов’язки людини і громадянина.Класифікація конституційних прав, свобод і обов’язків будується не довільно, а із врахуванням наявності в суспільстві різних сфер діяльності, якісно різних за змістом суспільних відносин; взаємовідносин держави і громадянина у сфері правоохоронної діяльності держави, спрямованої на захист життя, здоров’я, індивідуальної свободи і безпеки, честі й гідності людини, взаємовідносин у політичній, соціальній, економічній та культурній сферах.Беручи до уваги окремі сфери діяльності держави і громадян та керуючись відомими міжнародними пактами й чинною Конституцією України, можна виділити такі групи основних прав та свобод громадян України:1) громадянські права й свободи;2) політичні права і свободи;3) економічні права і свободи;4) соціальні права і свободи;5) культурні права та свободи.
35. Конституційні обов’язки людини та громадянина.
Обов'язки є невід'ємною складовою частиною (елементом) конституційно-правового статусу людини і громадянина. Обов'язки тісно пов'язані з правами та свободами. Це підтверджує і закріплення прав, свобод і обов'язків людини і громадянина в єдиному розділі Конституції України. Як і права людини, конституційні обов'язки людини стосуються найважливіших сфер життєдіяльності особи, суспільства і держави.1. Обов'язок дотримуватися Конституції і законів України. Це один із найважливіших обов'язків людини і громадянина, передбачений ст. 68 Конституції України. Цей обов'язок має загальне значення і не має винятків. Він стосується всіх осіб, які знаходяться на території України, як громадян, так і негромадян України.Цей конституційний обов'язок передбачає дотримання, насамперед, Конституції України як акта прямої дії, тобто дотримання конституційної законності. Водночас він поширюється і на виконання інших законів України, які складають систему чинного законодавства.При цьому незнання законів не є підставою і не звільняє нікого від юридичної відповідальності при їх невиконанні чи порушенні.2. Обов'язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів. Цей обов'язок передбачений ст.65 Конституції України. Захист Вітчизни, насамперед, регулюється Законом України від 6 грудня 1991 року «Про оборону України». Ним передбачається, що кожний громадянин України, незалежно від національності, расової приналежності, віросповідання, ідеологічних переконань, трудової чи іншої діяльності зобов'язаний захищати Україну від посягань, підтримувати громадський порядок та інше.Проходження військової служби громадянами України відбувається відповідно до Закону України від 25 березня 1992 р. «Про загальний військовий обов'язок та військову службу».3. Обов'язок охорони культурної спадщини, відшкодовування завданих збитків передбачений ст. 66 Конституції України.Цей конституційний обов'язок спрямований насамперед на збереження матеріальних і духовних цінностей українського народу, його культурний розвиток.«Основи законодавства України про культуру» (ст. 11) та Закон Української РСР від 13 липня 1978 р. «Про охорону та використання пам'яток історії та культури» передбачають вимоги дбати про збереження культурної спадщини, охороняти пам'ятки історії та культури.4. Обов'язок не заподіювати шкоди природі передбачається ст. 66 Конституції України. Необхідність забезпечити охорону довкілля є одним з найголовніших завдань як держави, так і кожної людини. Це пов'язано зі значними негативними наслідками, до яких призводить невиконання екологічних вимог. Прикладом таких явищ є забруднення територій України та деяких інших країн, яке сталося внаслідок Чорнобильської катастрофи. Обов'язок дотримання вимог екологічної безпеки, раціонального природокористування й охорони екологічного середовища став загальнонаціональним завданням.5. Обов'язок поважати честь і гідність інших людей, не посягати на їхні права і свободи. Цей конституційний обов'язок є найважливішою умовою дотримання законності і правопорядку в суспільстві та державі. Він закріплений у ст. 68 Конституції України і передбачає обов'язок кожного не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Дотримання цього обов'язку значною мірою унеможливлює конфлікти між окремими особами або мінімізує їх.6. Обов'язок набуття повної загальної середньої освіти. Нарівні з визначенням права кожної особи в Україні на освіту, ст. 53 Конституції України передбачає обов'язок кожного мати повну загальну середню освіту. Цей обов'язок забезпечується насамперед державою та батьками неповнолітніх дітей.7. Обов'язок піклування про дітей та про непрацездатних батьків передбачений у ст. 51 Конституції України. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Кодексом законів про шлюб та сім'ю передбачається обов'язок батьків у вихованні дітей (ст. 61), обов'язок утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги. Водночас, конституційним обов'язком є піклування повнолітніх дітей про своїх непрацездатних батьків. Утримання непрацездатних батьків, якими визнаються інваліди 1 і 2 групи та пенсіонери, які потребують допомоги, є обов'язком їх повнолітніх дітей, які досягли 18-річного віку. Цей обов'язок здійснюється добровільно. При потребі кошти на утримання батьків стягуються в судовому порядку.8. Обов'язок сплати податків і зборів вперше передбачений у ст.67 Конституції України. Конституція зобов'язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Крім того, усі громадяни зобов'язані щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за кожен минулий рік у порядку, визначеному законодавством. Система оподаткування в Україні, види податків, зборів та інших обов'язкових платежів й інші питання податкового характеру регулюються Законом України від 25 червня 1995 р. «Про систему оподаткування».Стосовно особливостей сплати податків громадянами, то вони визначаються законодавством України.
36. Гарантії здійснення прав і свобод людини та громадянина. Завдання органів законодавчої, виконавчої, судової влади, контрольно – наглядових, правоохоронних органів, об’єднань громадян в забезпеченні правової захищеності особистості.
Гарантії основних прав і свобод людини й громадянина становлять собою систему норм, принципів, умов і вимог, які забезпечують у сукупності додержання прав та свобод і законних інтересів особи. Система гарантій прав і свобод людини включає передумови економічного, політичного, організаційного та правового характеру, а також захисту прав і свобод. Система гарантій – це умови, засоби й методи, які забезпечують фактичну реалізацію та всебічну охорону прав і свобод особи. Практична реалізація конституційних прав і свобод забезпечується двома категоріями гарантій. Це, по-перше, загальні гарантії, якими охоплюється вся сукупність об’єктивних і суб’єктивних факторів, спрямованих на практичне здійснення прав і свобод громадян, на усунення можливих причин й перешкод щодо їх неповного або неналежного здійснення, на захист прав від порушень. По-друге, це спеціальні (юридичні) гарантії – правові засоби і способи, за допомогою яких реалізуються, охороняються, захищаються права й свободи громадян, усуваються порушення прав і свобод, поновлюються порушені права. Загальні гарантії прав і свобод можна класифікувати на економічні, політичні й організаційні. Поняття гарантій прав і свобод людини і громадянина, національні механізми захисту прав і свобод людини і громадянина; види гарантій прав і свобод людини і громадянина, юридичні гарантії прав і свобод людини і громадянина; міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини і громадянина.Гарантії прав і свобод людини і громадянина - це умови та засоби, що забезпечують ефективну реалізацію прав і свобод кожною людиною і громадянином.Найвищою гарантією прав і свобод людини і громадянина є конституційний лад України, заснований на неухильному дотриманні Конституції України та законів України, приписах природного права та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.Згідно з принципом гарантованості прав і свобод людини і громадянина закріплення найважливіших з них у Конституції України здійснюється одночасно з фіксацією відповідних гарантій як безпосередньо в статтях Конституції, так і в чинному законодавстві.В юридичній літературі розрізняють соціально-економічні, політичні та юридичні гарантії .Соціально-економічні гарантії передбачають наявність відповідного середовища і матеріальної основи, які забезпечили б реалізацію прав, свобод і обов'язків, наприклад, соціальної стабільності, динамічної економіки, відповідних виробничих потужностей, належної інфраструктури.Під політичними гарантіями розуміють: відповідним чином орієнтовану політику держави, її спрямованість на формування умов із забезпечення належного рівня життя людини; стабільність політичних структур; належний рівень політичної культури в суспільстві. Юридичні (спеціальні) гарантії охоплюють усі правові засоби, які забезпечують реалізацію прав, свобод і обов'язків людини і громадянина. При цьому, крім внутрішньодержавних, Конституція України передбачає також {міжнародно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина. Так, відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. З цього конституційного положення випливає, що право звертатися зі скаргою до міжнародних організацій обумовлено наявністю відповідних міжнародних договорів України і може бути використане лише після того, як буде вичерпано всі національні засоби правового захисту.