- •Авторитаризм
- •8. Головні функції політичних систем
- •9. Головні характеристики традиційних політичних систем
- •13. Засоби боротьби з тероризмом
- •16. Класовий і загальносоціальний підходи до визначення сутності держави
- •20. Модернізація: поняття та теорії
- •21. Об єднання громадян
- •23.Основні елементи політичної культури
- •24. Теорії походження держави Теологічна теорія
- •25. Основні риси модернізованих політичних систем
- •26. Основні теоретичні моделі політичних систем
- •27. Основні теорії виникнення тоталітаризу
- •29. Основні форми правління
- •30.Основні функції політики
- •32. Політична еліта і лідерство в Україні
- •33.Політична етика
- •35. Політична поведінка
- •37 Політичний процес та його суб’єкти
- •38. Політичний режим.
- •40. Поняття еліти. Поняття політичної еліти. Поняття політичного лідерства. Типи еліт.
- •42.Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів
- •43. Поняття та ознаки партії
- •44. Поняття і типи політичної участі
- •45. Предмет політології
- •46. Принципи правової держави
- •47. Причини виникнення держави
- •48. Причини та умови виникнення тероризму
- •49. Проблеми політичної еліти в науці: конфуцій, аристотель, платон, макіавелі
- •50. Ресурси політичної влади
- •52. Рівні політичної культури
- •54. Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі
- •56. Способи рекрутування в еліту
- •57. Стилі лідерства
- •58. Структура політичних партій
- •59. Структура політичної влади
- •60. Структурні компоненти політичної системи
- •61. Суб єкти політичної влади
- •63. Суспільно-політичні рухи
- •65. Сутність демократії
- •66. Сутність політики
23.Основні елементи політичної культури
Політична культура - це сукупність засобів, каналів, моделей поведінки, через які здійснюється входження людини в політику та його діяльність в ній.
Ціннісно-нормативний — політичні почуття, цінності, ідеали, переконання, норми, правила. Пізнавальний — політичні знання, способи політичного мислення, уміння, навички; Оціночний — відношення до політичного режиму, до політичних явищ, подій, лідерів; Настановчий — стійкі особисті орієнтири поведінки, орієнтація на певні дії в тих чи інших умовах; Поведінковий — готовність до дій в певній ситуації, а коли знадобиться — участь у відповідних діях.
24. Теорії походження держави Теологічна теорія
Одним з її представників був Фома Аквінський (1225—1274). Його вчення побудовано на ієрархії форм — від Бога — чистого розуму — до духовного і матеріального світу. Проголошення походження держави від Бога обґрунтовує її вічність і непорушність, виправдовує найбільш реакційні держави, підкреслює думку про те, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу, оскільки влада вкладена в руки правителя Богом і покликана захищати благо всіх.
Патріархальна теорія
Сутність її полягає у твердженні, що держава походить від сім'ї і є результатом історичного розвитку і розростання сім'ї, а отже абсолютна влада монарха — це продовження батьківської влади. Основними представниками названої теорії є Арістотель, Р. Фільмер, М. Михайловський та ін.
Договірна теорія
Вона пояснює виникнення держави внаслідок об'єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні будуть управляти, а інші виконувати їх управлінські рішення. Представниками цієї теорії були Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо, О. Радищев та ін.
Психологічна теорія
За цією теорією держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. Начебто людській психіці притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особистості. Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва. Представником цієї теорії був Л. Петражицький (1867—1931).
Теорія насильства
За цією теорією держава виникла як результат завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. На думку прихильників теорії, держава є тією силою, яку утворюють загарбники для утримання в покорі завойованих народів і зміцнення влади переможців. Представниками теорії були Гумплович, К. Каутський, Дюрінг та інші.
Органічна теорія
Її обґрунтовував англійський філософ Г. Спенсер (1820—1903). Він проводив аналогію між державою і біологічним організмом. На думку Спенсера, держава, подібно біологічному організму, народжується, росте, мужніє, старіє і гине. Як і біологічний організм держава має політичне тіло: руки, ноги, голову, органи, що виконують відповідні функції.
Теорія технократизму
Держава виникає як необхідний результат спілкування людини з технікою.
Іригаційна концепція пов'язує походження держави з необхідністю побудови великих зрошувальних систем. Цей підхід використовується для пояснення історії країн Стародавнього Сходу.
Класова (марксистська) концепція трактує державу класову за походженням (з'являється разом з поділом суспільства на класи) і за суттю (орган класового панування: орган пригнічення одного класу іншим).