Тема V. Філософія особистого життя.

Особистість у суспільстві і малих групах. Еволюція особистого буття. Індивідуалізм і колективізм, егоїзм й альтруїзм у відкритому та закритому суспільствах.

Поняття цінностей. Системи цінностей. Ціннісні типології особистості. Моральні цінності. Поняття добра і зла, їхня історична зміна. Співвідношення понять добра і доброти, істини і правди, гармонії і краси. Категорії надії, віри і любові. Любов, власність, і влада.

Особисте життя із системної точки зору. Проблема сенсу життя в онтологічній і антропологічній постановці. Поняття особистої свободи і його відмінність від поняття свободи в її відношенні до історичної необхідності. Свобода і відповідальність. Співвідношення цілей і засобів їхнього досягнення, поняття адекватності засобів. Соціальна значимість деяких типології особистості.

Тема ІІ. ФІЛОСОФСЬКА ОНТОЛОГІЯ.

II-1. Проблема визначення природи світу і її відображення у філософських концепціях. Сцієнтизм і антисцієнтизм. Поняття філософської категорії. Категоріальний і не категоріальний зміст поняття "буття". Модифікації категорій матеріального й ідеального як способів визначення природи речей. Різновиди матеріалізму й ідеалізму. Проблема єдності світу.

Сутність людської свідомості, її генезис. Психофізична проблема. Свідомість і мова. Поняття знакової системи. Мова й інші знакові системи. Види мов. Гіпотеза лінгвістичної відносності і її соціальне значення.

II-2. Структура світу як онтологічна проблема. Соціально-культурне значення дослідження структур. Категорії річ, властивість і відношення. Реїзм, атрибутивизм і реляціонізм. Типи відношення. Принципи відносності і зв'язку. Поняття закону. Закон і норма. Проблема невизначеності в розумінні природи речей.

Поняття системи і його філософське, наукове, соціокультурне значення. Концепт, структура, субстрат системи. Системний підхід, системний метод, системний аналіз. Категорії одиничного і загального, змісту і форми, частини і цілого в поясненні структури світу. Філософський номіналізм і реалізм. Концепції холізму й елементарізму.

II-3. Рух і розвиток як онтологічна проблема. Рух як філософська проблема. Критерій розвитку. Постановка проблеми простору і часу в природознавстві і гуманітарних науках. Реїстична, атрибутивна, реляційна і суб'єктивістська концепції простору і часу.

Діалектика як онтологічна і методологічна концепції. Діалектичний стиль мислення. Принципи гегелівської діалектики. Категорії якості і кількості, протиріччя, подвійного заперечення та їхнє значення в поясненні функцій, причин і тенденцій розвитку.

Концепції детермінізму й індетермінізму. Фаталізм. Проблема долі. Філософські категорії причини і дії, необхідності і випадковості, можливості і дійсності в поясненні руху і розвитку.

Тема ІІІ. ГНОСЕОЛОГІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ.

III-1. Поняття знання, віри і розуміння. Шляхи обґрунтування знання: емпіризм, раціоналізм, прагматизм. Скептицизм і агностицизм, їхні історичні джерела. Придбання знань і розуміння як контроверсивні напрямки мислення. Принцип фаллібілізму. Поняття істини і її критерію. Критерії істинності і критерії зрозумілості. Співвідношення понять істини і правди.

III-2. Форми розвитку знання. Поняття факту. Проблема і її види. Наукове пояснення і його специфіка в природничо-науковому і гуманітарному пізнанні. Види пояснень. Пояснення і розуміння. Гіпотеза і теорія. Верифікація і фальсифікація гіпотез. Структура наукової теорії. Парадигми і їхня роль у розвитку в науковому і технічному дослідженні.

III-3. Засоби та методи пізнання і розуміння. Поняття методу. Класифікації методів. Спостереження, порівняння й експеримент. Кількісний вимір і якісна оцінка. Абстрагування й ідеалізація. Суть індуктивного методу. Методи аналогії і моделювання, засоби підвищення їхньої надійності. Дедуктивний метод. Суть формалізації, її роль у пізнанні. Системний метод як спосіб одержання знань і розуміння об'єкта.

Тема ІV. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ.

Поняття людського суспільства і його відношення до природи. Екологічна проблема. Глобалізм і антиглобалізм. Системний підхід до розуміння соціальних явищ.

Економічні моделі суспільства. Поняття суспільно-економічної формації в марксизмі. Базис і надбудова суспільства. Людина як сукупність соціальних відношень. Суспільства з механічною й органічною солідарністю (за Е. Дюркгеймом).

Культурологічні моделі історії і громадського життя. Нелінійні концепції історії. Поняття "культура" і "цивілізація". “Зустріч культур” як глобальна проблема сучасності.

Моделі суспільства з політичним концептом. Людина і держава. Основне питання філософії політичного життя. Відкрите і закрите суспільство. Проблеми побудови цивільного суспільства в Україні.

Інформаційні і психологічні моделі соціального життя. Значення комп'ютерної революції. Концепція ноосфери. Співвідношення раціональних, ірраціональних і позараціональних дій людей в історії.

Суб'єкти соціально-історичної дії в різних соціальних моделях. Поняття соціального класу. Етнос і нація як форми спільності людей. Релігійні спільності. Особистість як соціальне поняття. Соціально значимі типології особистості. Категорії волі і необхідності в оцінці ролі особистості в історії.

Суспільна свідомість, його форми і співвідношення елементів. Поняття соціальної ідеології та соціальної психології. Колективне несвідоме.