- •20. Соц роль, соц статус та соц інститут: визначення, основні положення та співвідношення.
- •21. Соц стратифікація: визначення, критерії пр-пи, насл.
- •22. Системи/моделі соц стратифікації: рабство, касти, стани та класи.
- •23. .Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •26. Соц мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
- •27. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
- •29. Соціально-економічна стратифікація українського с-ва.
- •32. Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •33. Гендерний вимір соц стратифікації: вип суч західних суспільств.
- •34. Теорія патріархату: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •35. Економічне пояснення патріархату.
- •38. Соц та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •39.Гендерна стратифікація українського с-ва та її наслідки.
- •40. Пояснення с-ва через звертання до природи л: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •43. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •44. Девіантна поведінка та її різновиди: головні підходи до визначення понять. Позитивні та негативні наслідки для с-ва.
- •45.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •46.Сучасний стан явної та латентної світової зллочинності.
- •47. Соціально-психологічні риси злочинців та особливості їхнього вимірювання.
- •48. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •49.Культура як соц система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •50.Мова як фактор творення с-ва та л: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •51. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •52.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •53. Сім’я та розмаїття спроб її концептуального осягнення (соціобіологія, структурний функціоналізм, теорія соц обміну та економічний підхід).
- •55. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •56.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •57.Вибірка та її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •59. Природа наукового факту в соціології: теоретична насиченість vs. Погляду з боку вічності.
- •60. Кількісні та якісні види досліджень: спільне та відмінне. Різновиди якісних соціологічних досліджень та їхні евристичні можливості.
- •65. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •66.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •67. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •68. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •69. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •70. Контент-аналіз
- •27.Передумови виникнення та фактори впливу на сучасні процеси соціальної стратифікації в Україні. Соціально-економічна стратифікація українського суспільства.
- •54. Соціологічні виміри сучасної української сім’ї.
- •64. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
21. Соц стратифікація: визначення, критерії пр-пи, насл.
Соц. стратифікація- поділ с-ва на вертикально розташовані соц. групи і верстви, які мають різний престиж, власність,владу, освіту тощо. Вона засвідчує не просто різне становище в сусп.-ві індивідів, родин чи цілих країн, а саме їх не рівне становище. Критерії соц. стратифікації.
Розмір прибутків та власності:
«Жінки як неповноцінні особи без належного юр. Статусу протягом більшої частини історії людства не мали змоги провадити уконом .дія-сті, тобто не могли ані бути власниками, ані самостійно заробляти на життя».Таке становище почало змінюватися на прик. 19 поч. 20 ст.,особливо після 2 Св.
На сьогодні в індустр. Країнах заробіток жінок з числа працюючих за наймом становить 77% отриманого чоловіками. У країнах, що розвиваються цей показник 73%. Лише 1/5 різниці в зп можна пояснити відмінностями, що пов’яз. Із освітнім рівнем, трудовим досвідом або особливостями роботи.
Ранг у владній ієрархії:
Чоловіки та жінки вперше отримали можливість голосувати на рівних на прикінці 19 ст. Вцілому в світі жінки займають у парламенті 13.9% мість. Це на 3% більше аніж 50 р. тому. В Сх. Європі з початком політ. Та економ. Реформ рівень жінок в органах влади впав з 25 до 7%.
Статус, що визначається родом занять та кваліфікацією:
Якщо на поч..1900р. працювало і одержувало зп 20% жінок, то сьогодні близько 60%. Проте спостерігається закономірність: чим вищим є престиж та доход в певній професії, тим менший % жінок там спостерігається.
Принципи соц.стратифікації:
Це особливість с-ва, а не відображення індивідуал. відмінностей;
Зберігається протягом поколінь, діти успадк соц. ст батьків;
Універсальна, проте різноманітна, тобто всі с-ва є соц.. не рівними, однак всі вони відрізняються тим, що саме створює цю нерівність;
Передбачає не лише нерівність, а й певні переконання , що виправдовують існуючий стан речей. Наслідки соц. стратифікації:
Здоров´я
Діти бідних в 3 рази частіше помирають від хвороб, нещасних випадків та насильства. Дорослі, дохід яких вищий за середній, частіше мають ідеальне здоров'я, вони живуть на 7 р. довше..
Сімейне життя:
Зазвичай чим нижчий клас сім’ї, тим більше вона має членів та менший вік укладення шлюбу. Чим вище соц.. статус родини, тим більше шансів отримати добру освіту, більша схильність до пошуку взаєморозуміння, тим менше виділено розподіляти обов’язки за статевими ознаками.
Політика
Лібералізм в соц.питаннях і консерватизм чим вищий статус Л., тим вища ймовірність того, що Л буде брати участь у виборах.
22. Системи/моделі соц стратифікації: рабство, касти, стани та класи.
Розрізняють 4 основні історичні типи стратифікованого с-ва:
-рабство -касти - стани - класи.
Рабство було граничною формою нерівності, за якої одні люди володіли іншими
Касти. У різних районах поділ на касти має різні форми. Я к правило межі між кастами дуже різні, що практично виключає будь- яку соц.. мобільність.
Стани. До найвищого належали аристократи і вельможі .До нижчого- духівництво, наділене значними привілеями.До третього- селяни, чиновники недворянського походження . Межі між станами не були такими різкими, як за кастової системи, а соціальне переміщення було можливим, хоча й складним.
Класи- угрупування людей на основі нерівного становища щодо основ. Соц.. ресурсів, які витрачають їхні життєві шанси, соц.. претензії та соц. можливості спільної діяльності.