- •20. Соц роль, соц статус та соц інститут: визначення, основні положення та співвідношення.
- •21. Соц стратифікація: визначення, критерії пр-пи, насл.
- •22. Системи/моделі соц стратифікації: рабство, касти, стани та класи.
- •23. .Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •26. Соц мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
- •27. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
- •29. Соціально-економічна стратифікація українського с-ва.
- •32. Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •33. Гендерний вимір соц стратифікації: вип суч західних суспільств.
- •34. Теорія патріархату: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •35. Економічне пояснення патріархату.
- •38. Соц та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •39.Гендерна стратифікація українського с-ва та її наслідки.
- •40. Пояснення с-ва через звертання до природи л: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •43. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •44. Девіантна поведінка та її різновиди: головні підходи до визначення понять. Позитивні та негативні наслідки для с-ва.
- •45.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •46.Сучасний стан явної та латентної світової зллочинності.
- •47. Соціально-психологічні риси злочинців та особливості їхнього вимірювання.
- •48. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •49.Культура як соц система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •50.Мова як фактор творення с-ва та л: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •51. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •52.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •53. Сім’я та розмаїття спроб її концептуального осягнення (соціобіологія, структурний функціоналізм, теорія соц обміну та економічний підхід).
- •55. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •56.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •57.Вибірка та її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •59. Природа наукового факту в соціології: теоретична насиченість vs. Погляду з боку вічності.
- •60. Кількісні та якісні види досліджень: спільне та відмінне. Різновиди якісних соціологічних досліджень та їхні евристичні можливості.
- •65. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •66.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •67. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •68. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •69. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •70. Контент-аналіз
- •27.Передумови виникнення та фактори впливу на сучасні процеси соціальної стратифікації в Україні. Соціально-економічна стратифікація українського суспільства.
- •54. Соціологічні виміри сучасної української сім’ї.
- •64. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
29. Соціально-економічна стратифікація українського с-ва.
До початку реформ розподіл доходів та національного багатства між різними верствами був більш-менш рівномірним. Але, починаючи з 1993 року, диференціація за рівнем доходів постійно підсилюється як серед соц груп, так і серед області. Отже, коефіцієнт Дмін (індикатор концентрації грошових ресурсів) становить 0,36 – 0,38, у провідних країнах – 0,15 – 0,17.
В 1994 році середній грошовий дохід 10% найбільш багатих громадян у 6,7 рази перевищував доходи 10% громадян з найменшими доходами. А зараз цей розрив – 12 – 15 разів. При цьому щодо західних країн він становить 5,5 – 5,7. Причому до даних державної статистики не потрапляють громадяни з найвищими доходами.
Якщо поглянути на витрати, то в 2000 році на 20% з найменшими грошовими витратами припадають 6% загальних грошових витрат, а на 20% з найбільшими – 43%.
Реальні доходи населення протягом 1995 – 2003 років знизились в 4,5 рази, реальна заробітна плата – майже в 4 рази і реальна пенсія – у 6,5 разів. Крім того, спостерігається коливання середньої заробітної плати по областях від 61% до 158%, причому диференціація у грошових доходах населення між областями збільшується швидше, ніж відбувається розрив в їхньому економічному розвитку. На сьогодні вважається, що реальні доходи громадян сягнули рівня 1995 року.
Якщо поглянути на групи, в яких утворюються щодо доходів заробітна плата, то в 2001 році кількість людей, яка одержувала нижче прожиткового мінімуму, становила 87%, а зараз 80-83%, причому найбідніші з них складають приблизно 12 млн.
Багато професійних груп населення, які до початку перебудови відносились до середньо доходних груп і відігравали стабілізуючу роль у с-ві, зараз опинилися у категорії «нових бідних». В них спостерігається декваліфікація та зубожілість. Офіційний рівень бідності 27%.
За даними ООН, заробітна плата, що менше 3$ за годину – це фактор руйнування економіки. Але в Україні в середньому 38 центів (Японія, США – 16,5$).
Вважається, що заробітна плата не виконує свої функції (стимулююча, відтворювальна, розподільча) в Україні.
30-31. Тенденції розвитку процесів соц стратифікації українського с-ва. Наслідки соц розшарування сучасного українського с-ва.
1. Владна ієрархія продовжує залишатись головним критерієм СС. Відбулось зрощування економічного та політичного капіталу, що виражена в контролі над найважливішими економічними ресурсами та процесами розподілу та перерозподілу суспільного багатства
2. Залежність рівня доходів від якості роботи ще більше зменшилась
Залежність оплати праці від певних чинників
|
Повна |
Часткова |
Не залежить |
Важко сказати |
Освіта |
12 |
34 |
32 |
22 |
Проф навички |
19 |
35 |
42 |
4 |
Досвід роботи |
20 |
35 |
24 |
21 |
Інте-ть праці |
28 |
27 |
22 |
23 |
3. Важливими факторами СС в українському с-ві є виникнення приватного сектору економіки, особливий інтерес в якому становить виникнення ринку фінансових, інформаційних, юридичних послуг
4. Престиж вищої освіти набув виключно прагматичного хар-ру, зокрема серед професій, що потребують високого освітнього рівня, престижними є високооплачувані професії і відбулось відносне знецінення кваліфікованої ручної праці
Наслідки СС: маргіналізація - „пограничное положение личности по отношению к какой либо социальной общности, накладівающей при этом определенный от печаток на ее психику и образ жизни”. Маргіналами можна позначити всіх тих людей, що ніяк не задіяні в офіційних та неофіційних секторах економіки. Українські маргінали складаються з різних за походженням та утворенням груп населення. це безробітні, пенсіонери, що отримали пенсію нижче прожиткового мінімуму тощо.
На початкових стадіях маргіналізації ці групи зберігають систему цінностей, що склалися в них в минулому, однак поступово вони починають створювати нову соціально створену систему цінностей, яким притаманна ворожість до існуючих соц інститутів, онтогоністичні форми соц нетерпимості, схильність до спрощених та радикальних політичних рішень. Небезпека в тому, що посилення маргіналізації призводить до того, що притаманна цій групі система цінностей починає поширюватись на інші групи.