- •20. Соц роль, соц статус та соц інститут: визначення, основні положення та співвідношення.
- •21. Соц стратифікація: визначення, критерії пр-пи, насл.
- •22. Системи/моделі соц стратифікації: рабство, касти, стани та класи.
- •23. .Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •26. Соц мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
- •27. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
- •29. Соціально-економічна стратифікація українського с-ва.
- •32. Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •33. Гендерний вимір соц стратифікації: вип суч західних суспільств.
- •34. Теорія патріархату: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •35. Економічне пояснення патріархату.
- •38. Соц та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •39.Гендерна стратифікація українського с-ва та її наслідки.
- •40. Пояснення с-ва через звертання до природи л: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •43. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •44. Девіантна поведінка та її різновиди: головні підходи до визначення понять. Позитивні та негативні наслідки для с-ва.
- •45.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •46.Сучасний стан явної та латентної світової зллочинності.
- •47. Соціально-психологічні риси злочинців та особливості їхнього вимірювання.
- •48. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •49.Культура як соц система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •50.Мова як фактор творення с-ва та л: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •51. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •52.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •53. Сім’я та розмаїття спроб її концептуального осягнення (соціобіологія, структурний функціоналізм, теорія соц обміну та економічний підхід).
- •55. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •56.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •57.Вибірка та її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •59. Природа наукового факту в соціології: теоретична насиченість vs. Погляду з боку вічності.
- •60. Кількісні та якісні види досліджень: спільне та відмінне. Різновиди якісних соціологічних досліджень та їхні евристичні можливості.
- •65. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •66.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •67. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •68. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •69. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •70. Контент-аналіз
- •27.Передумови виникнення та фактори впливу на сучасні процеси соціальної стратифікації в Україні. Соціально-економічна стратифікація українського суспільства.
- •54. Соціологічні виміри сучасної української сім’ї.
- •64. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
38. Соц та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
Маса мозку. При народженні маса мозку дорівнює 390 г у хлопців та 355 г у дівчат. На момент статевого дозрівання маса мозку 1355 г у хлопців, 1230 г у дівчат. Мозок максимально маси у дівчат у 16-18 років, а у хлопців – у 18-20.
Чоловіки і жінки також різняться генотипом, тобто сукупністю генів, що успадковується індивідом. Чоловіки виявляють більше різноманіття генотипу, інакше кажучи, розподіл вроджених ознак у чоловіків більше, ніж у жінок, тобто вони мають як корисних, так і негативних мутацій. Шкідливі мутації у чоловіків: заїкання, дислекція, темпи психічного розвитку.
Психологічні. Хлопці мають більшу вагу та зріст, проте дівчата швидше розвиваються і мають більш чутливу шкіру, виявляють більшу агресивність хлопці, а дівчата розвивають навички розмовляти. Хлопці у 8-10 років починають переважати дівчат у просторовому мисленні та вирішенні задач, дівчата відповідають в 12 років вже підліткам, а хлопці ще розвиваються.
Дорослі чоловіки на 10% вищі на зріст, на 20% мають більшу вагу, на 30% - розвинутий плечовий пояс, на 37% більше пітніють. Чоловіки удвічі сильніші за жінок, мають більш міцну косну систему, більш розвинені м’язи.
Однак організм жінки має свої переваги. Наприклад, на тілі жінки утворюється більш товстий жировий шар, більша еластичність кров’яних судин та здатність ефективно виробляти жирові речовини. Внаслідок цього організм жінки вирізняється більшою стабільністю у стресових ситуаціях та психофізіологічні функції відновлюються швидше.
Чоловіки набагато частіше ризикують стати жертвами таких хвороб, як емфізема, атеросклероз, частіше страждають від серцевих нападів, частіше стають наркоманами, скоюють самогубства. Крім того, жінки довше живуть. На 100 жінок в 65 років залишається 68 чоловіків, в 75 років – 50 чоловіків, у 100 років – 20 чоловіків.
Відмінності у тривалості життя вище там, де спостерігається більш високий рівень життя взагалі.
Жінки характеризуються більш високим рівнем збудження та меншою мобільністю. Жінки більш уважні до емоційних показників, а їх вербальні потреби вирізняються більшою повнотою. За рівнем інтелекту суттєвих відмінностей не виявлено, хоча спостерігається суттєва відмінність у структурі інтелекту: у жінок більший словниковий запас і глибше знайомство з багатьма аспектами життя. У чоловіків краще розвинуті невербальні показники: конструктивні здібності, просторове мислення, швидкість вироблення зорово-просторових навичок.
Тривожність і невротизм більший у жінок, хоча вони краще дають собі раду. У стресових ситуаціях жінки виявляють реакцію домінування без обвинувачу вальних реакцій, а чоловіки – зовнішньо-обвинувачувальну реакцію.
Для всіх суспільств притаманні певні уявлення про чоловіків і жінок:
Соц х-ки чоловіків |
Соц х-ки жінок |
1. Фалологоцентричність (наявність мозку і фалосу) |
1. Жінки – це те, що х-ться як «відмінні від» в термінах несті або надл якостей |
2. Ототожнення із свідомістю |
2. Рац-сть, здатн. до дій, які виходять за межі того, що осягається розумом |
3. Здатність до трансценденції (вихід за межі чогось) |
3. Прив’язана до тіла і всі її проблеми тілесного походження |
4. Здатність до саморегуляції |
4. Безконтрольність |