7.2. Правила формування цін на експортовану продукцію

Для підвищення конкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку уряди всіх країн субсидують експортерів, знижують і знімають експортні мита, дозволяють експортерам пільгові умови оподаткування. Все це є підставою для пропозиції товарів, що експортуються за відносно нижчою ціною.

Важливої уваги заслуговує питання про пільгове оподаткування експортерів у вітчизняній практиці. Це питання не тільки оподаткування, але і цінової політики. Відповідно до діючого порядку вітчизняні експортери звільняються від сплати до бюджету податку на додану вартість та акцизу (по підакцизних товарах) у рамках експортованої продукції.

Чіткого порядку регламентації процесу формування ціни при експорті немає, але справедливо говорити про її межи.

Нижня межа ціни при експорті - це, як правило, сума витрат на виробництво і нормативний прибуток виробника, а також витрат, пов'язаних з доставкою товару до пункту, обумовленого в контракті, і зборів за його митне оформлення.

Верхня межа ціни при експорті - контрактна ціна експортера.

7.3. Правила формування цін на імпортовану продукцію

Імпортована продукція надходить на внутрішній ринок країни, і тому ціни на неї обов'язково узгоджуються з цінами на аналогічну вітчизняну продукцію. Різниця між показниками, що формуються в умовах національного і зовнішнього ринків, зазвичай покривається ставкою імпортного мита. З метою стимулювання імпорту (найбільш дефіцитних товарів на національному ринку) ставки мита можуть бути знижені або зняті. Такі ж пільгові заходи: застосовуються при імпорті товарів із слаборозвинених країн і країн, щодо яких проводиться політика сприяння.

Внутрішні непрямі податки (податок на додану вартість та акциз) включаються в структуру ціни.

Розрахунковий рівень ціни при імпорті є, по суті, нижнім її порогом і може бути представлений формулою:

Розрахункова ціна імпортованого товару = контрактна ціна товару, перерахована в грн. + імпортне мито + митний збір + акциз (якщо товар підакцизний) + внутрішні витрати імпортера, пов'язані з рухом товару на внутрішньому ринку і необумовлені в контракті + ПДВ.

7.4. Економічна сутність демпінгу

В практиці міжнародної торгівлі існує поняття товарного дем­пінгу - продажу товарів за демпінговими цінами.

Демпінгова ціна - це ціна на товар, суттєво більш низька, ніж при звичайних комер­ційних операціях. Використання демпінгових цін обмежується антимонопольним законодавством як українським, так і світовим. Мета демпінгу - проникнення на зовнішній ринок або негайне захоплення певного його сегменту.

  У країнах Євросоюзу прийнятий спеціальний антидемпінговий кодекс, а в рамках окремих держав боротьба з демпінгом регулюється антидемпінговими законами.

В Україні законодавчими актами, які обмежують викори­стання демпінгових цін, є:

щодо експорту товарів - указ Президента України «Про за­ходи щодо запобігання експорту товарів походженням з Укра­їни за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та вре­гулювання торговельних спорів (від 25 серпня 1994 р. № 475/ 94)., який регулює принципи розрахунку експортних цін для уникнення звинувачень в демпінгу;

щодо імпорту товарів - Закон України «Про захист націо­нального товаровиробника від демпінгового імпорту» (від 22 грудня 1998 р. №330-14).

Товар вважається об'єктом демпінгу, якщо в Україні експортна ціна є нижчою від порівняної ціни на подібний товар у країні експорту в звичайних торговельних операціях.

Основним критерієм демпінгу - порівняння фактичних експортних і внутрішніх цін в країні-експортера.

Показник демпінгу - різниця між нормальною ціною товару і експортною ціною.