2. Основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис.

Дидактична модель навчальної та науково-творчої діяльності студентів побудована на принципах єдності процесуально-змістовних і емоційно - ціннісних сторін психолого-педагогічної підготовки юристів; взаємодії навчально-пізнавальної, навчально-практичної та самостійної діяльності студентів; єдності розчленованості й інтегрованості змісту навчання; поетапної конкретизації фундаментальних професійно-психологічних та професійно-педагогічних проблем.

Предмет дисципліни: об’єктивні, реально існуючі психічні явища і факти, дослідження сутності розвитку і формування особистості, особлива сфера суспільної діяльності з виховання людини.

Структура дисципліни. Науково-теоретичну структуру навчальної дисципліни становлять інтегровані змістовні модулі, що складають логіко-змістовну основу психологічної підготовки майбутніх юристів та забезпечують системність здобуття знань студентами.

Міждисциплінарні зв'язки. Навчальна дисципліна «Психологія» пов’язана з багатьма науками: філософією, педагогікою, соціологією, анатомією і фізіологією людини, валеологією, правовими науками. Системне поєднання психологічних знань та встановлення міжпредметних зв’язків збільшує дидактичні можливості навчальної дисципліни.

Мета навчальної дисципліни: забезпечити загальну психологічну підготовку студентів, яка слугуватиме основою для їхньої практичної роботи, що пов’язана з юридичною діяльністю.

Складовими мети є:

освітня (навчальна) – формування у студентів системи знань, яка складає теоретичну основу для розуміння проблематики психології; освоєння студентами системи знань про закономірності, механізми, фактори психологічних процесів і явищ, що необхідні для продуктивного виконання функцій і обов'язків сучасного юриста; формування у студентів цілісного уявлення про психологічні основи розвитку особистості; опанування правилами застосування методів психології на практиці;

розвиваюча – розвиток мислення та різних його видів; розвиток навчальних умінь і регуляції своєї життєдіяльності, розвиток творчого потенціалу майбутніх юристів; розвиток комунікативних навичок студентів в процесі навчальної та професійної діяльності; розвиток мотивації до навчання та до майбутньої професійної діяльності; формування прагнення до саморозвитку;

виховна – виховання національної гідності і патріотизму, по­ваги до особистості; формування духовної основи і мудрості життя; виховання громадських якостей, вимогливості до себе й відповідальності; формування психологічної культури студентів; посилення моральних засад встановлення міжособистісних взаємин, формування «Я» - концепції людини - творця.

3. Найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню під час вивчення дисципліни «Психологія» :

• духовне життя індивіда;

• внутрішній світ особистості;

• гуманістичні ідеали;

• життя людини як вища цінність;

• суб’єкт - об’єктні відношення;

• діяльність як форма активності;

• людина і пізнавальна діяльність;

• самосвідомість, самопізнання, самореалізація.

4. Завдання вивчення дисципліни «Психологія» спрямовуються на формування цілісного уявлення про психологічну культуру юриста, що передбачає досягнення такого рівня підготовки студента, при якому він повинен:

- знати:

• категорії та основні поняття психології,;

• основні напрями психології., особливості їх використання в діяльності юриста;

• сутність психічних процесів;

• загальні поняття про психологічні особливості особистості;

• загальні поняття про психічні стани особистості;

• механізми психологічного захисту;

• структуру, функції, засоби спілкування;

• психологічні основи навчально-пізнавальної діяльності;

• завдання та основні напрями виховання;

• закономірності, принципи, методи виховання;

• сутність, функції, принципи самовиховання;

• сутність, функції, етапи, принципи перевиховання;

• основні психологічні і засоби запобігання девіантної поведінки.

- вміти:

• аналізувати особисту професійну діяльність з точки зору психологічної науки;

• давати психологічну оцінку мотивам, діям, засобам та наслідкам дій;

• використовувати психологічні знання про особистість в професійній діяльності;

• здійснювати самоорганізацію навчальної діяльності в системі неперервної освіти;

• організовувати на науковій психологічній основі спілкування в колективі, відносини з підлеглими, керівниками, громадянами;

• організовувати на наукових засадах процес виховання співробітників та підлеглих, а також самовиховання і самоосвіти;

• проводити виховну роботу з важковиховуваними, педагогічно занедбаними підлітками та юнаками;

• здійснювати профілактику девіантної поведінки;

• творчого застосовувати психологічні знання в процесі рішення професійних завдань.