76. Типологія держави. Формаційний

і цивілізаційний підходи до типології держави.

Різноманіття держав відображається в категоріях типу і форми держави. У сучасних державах питання визначення форми держави є справою конституції, виражається в найменуваннях держав. В той же час політичне забарвлення поняття типу і форми держави призводить до того, що за зовнішньою термінологією часто ховається зовсім не той зміст, який теорія вкладає в поняття типу і форми держави.

Що дійшов до наших днів класичне вчення про форми держави з поділом на монархію (одноосібне панування), аристократію (панування еліти) і політеї (безпосередня демократія народу) представляло ці форми як хороший тип держави, в протилежність яким неправильний тип: тиранія (деспотія одноосібного правителя), олігархія (панування багатіїв), демократія (панування черні), - свідчили про виродження хороших форм держави, а зміна цих форм відбувалася як би по колу. Надалі уявлення про циклічному зміну форми держави було замінено ідеями прогресивного розвитку форм держави. При цьому класичне троїсту поділ форм держави поступається місцем розрізнення таких форм, як монархія і республіка. Можна відзначити, що в такому розмежування уже знімається питання про хороших і поганих типах держави. Для нашого часу альтернативна пара "монархія і республіка" мало що означає в оцінці ступеня державного деспотизму і свободи громадян, де на перший план виступає характер державного контролю і втручання в систему суспільних відносин з боку держави, забезпечення принципу суверенності індивіда. У зв'язку з цим можуть бути виділені такі типи держави, як держава-установа і держава-корпорація. Держава-установа будується зверху вниз. У ньому реалізується принцип опіки над людьми, що надає політичного ладу авторитарний характер. Держава-установа часто називають патерналістських державою. Іншим типом виступає держава-корпорація. Вона будується знизу вгору, засноване на голосуванні і формується з самостійних суверенних індивідів. Існування цих типів держави визначається рівнем правосвідомості народу. Тільки зріле правосвідомість народу призводить до становлення такого типу держави, як держава-корпорація.

При характеристиці сучасної держави часто використовується розподіл держав на демократію і автократію. При такому підході демократія фактично ототожнюється з конституційним державою, яка може бути і республікою, і монархією, де по-різному проведений принцип поділу влади, використовуються відповідно до традицій представницька і безпосередня демократія. Самодержавної держава є антиподом конституційного держави як самозванне панування окремого ' людини або групи.

З інших підстав для типології важливо виділити розрізнення держав на єдині (унітарні) і федеративні держави; за принципом співвідношення між державою і правом розрізняються правова держава і ататична держава; за принципами фінансування держави діляться на бюрократичні та податкові держави.

Різноманітність типів і форм держави пов'язане з умовами :існування держави, розмірами його території, кількістю населення, біологічних, психологічних і соціальних складом " цього населення. Як показує історія розвитку держав, не існує тенденцій переходу від монархії до республік; зміни правління меншини на правління більшості; переходу від авторитаризму до демократії; зникнення політичного нерівності. Поняттями типу і форми держави не можна надавати визначального значення при характеристиці держав, оскільки використання того або іншого типу або форми держави багато в чому данина традиції народу, складова національної культури, приналежність локальної цивілізації. До того ж різні по типу і форми держави неминуче прагнуть соціалізувати особистість, нівелюючи її по відношенню до інших людей, у той час як домінантою розвитку сучасних цивілізацій є персоналізація індивіда в його соціальних та природних зв'язках, обмеження і виключення навіть легального насильства по відношенню до особи. У цих умовах вирішений криза будь-якого типу і форми держави, за винятком, можливо, перебуває в стадії становлення держави корпоративного типу.