- •Використані скорочення
- •Передмова
- •Умови існування та життєдіяльності людини
- •1.1. Біосфера Землі й життєдіяльність людини
- •1.2. Основні компоненти життєвого середовища людини
- •Кількість теплової енергії, що виділяється при згорянні деяких видів енергоносіїв
- •Середні показники охолоджувальної дії вітру
- •Показники комфортності життєвого середовища
- •Фізичні величини радіаційного фактора
- •Середні показники споживання кисню й виділення вуглекислого газу
- •Показники токсичності шкідливих речовин
- •Вплив кольору на психіку людини (за Ле Корбюзьє)
- •2. Надзвичайні ситуації і характер їх впливу на навколишнє середовище й життєдіяльність людини
- •2.1. Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •2.2. Особливості надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру та їх наслідків
- •Умовне позначення зон забруднення після аварії на аес і показники потужностей доз випромінювання на їх межах
- •Кількість уражених нхр за відсутності засобів захисту, %
- •Наслідки впливу ударної хвилі на організм людини
- •Величини світлових імпульсів, за яких можливі опіки різного ступеня
- •Товщина шару половинного ослаблення матеріалів
- •Характеристика зон радіаційного зараження
- •Розміри зон зараження на сліді радіоактивної хмари наземного вибуху
- •Показники токсичності ор
- •Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань
- •Метеорологічні показники можливості застосування бз
- •2.4. Механізми й наслідки впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
- •Диференціювання органів людини за ступенем чутливості до іонізуючого випромінювання
- •Ураження населення внаслідок дії іонізуючого випромінювання
- •Основні характеристики променевої хвороби
- •Основні хімічні елементи, що входять до складу найбільш важливих органів людини
- •Загальні механізми токсичної дії отруйних речовин і принципи терапії отруєнь
- •Загальна характеристика нхр
- •3. Забезпечення безпеки життєдіяльності й захисту населення у надзвичайних ситуаціях
- •3.1. Оцінка небезпечних ситуацій
- •Коефіцієнти перерахунку потужності доз випромінювання після аварії на аес (ядерному вибуху)
- •Коефіцієнти ослаблення дії радіації для деяких укриттів
- •Глибина поширення зараженого повітря з уражаючими концентраціями нхр на відкритій місцевості, км (швидкість вітру 1 м/с, ємності не обваловані)
- •Поправочні коефіцієнти впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Можливі втрати від нхр
- •Середня швидкість переносу хмари нхр повітряним потоком, м/с
- •Тривалість випару нхр, год (при швидкості вітру 1 м/с)
- •Допустима тривалість перебування в засобах захисту шкіри
- •3.2. Методи й засоби виявлення та виміру іонізуючих випромінювань, небезпечних хімічних і отруйних речовин
- •Технічні характеристики рентгенометрів
- •Технічні характеристики радіометрів
- •Технічні характеристики дозиметрів
- •Технічні характеристики газоаналізаторів
- •3.3. Класифікація засобів захисту
- •Тривалість захисної дії гп-7
- •Загальна характеристика фільтруючо-поглинаючої коробки промислового призначення
- •3.4. Способи забезпечення безпеки й захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •4. Організаційні основи підготовки підприємств, організацій і установ до виконання завдань Цивільної оборони
- •4.1. Система забезпечення безпеки й захисту населення
- •4.2. Планування підготовки об’єктів цо до дій у надзвичайних ситуаціях
- •4.3. Загальні принципи навчання співробітників об’єктів дій у надзвичайних ситуаціях
- •Графік визначення вихідних даних для оцінки радіаційно небезпечних ситуацій при аваріях на аес
- •Графік визначення вихідних даних для оцінки радіаційно небезпечних ситуацій при ядерних вибухах
- •Нормативні акти та література
Товщина шару половинного ослаблення матеріалів
Матеріал |
Щільність, г/см3 |
Шар половинного ослаблення, см |
|
нейтрони |
гамма-випромінювання |
||
Дерево |
0,7 |
10 – 15 |
15 – 20 |
Поліетилен |
0,9 |
3 – 6 |
15 – 25 |
Вода |
1,0 |
3 – 6 |
14 – 20 |
Грунт |
1,6 |
11 – 14 |
10 – 14 |
Бетон |
2,3 |
9 – 12 |
6 – 12 |
Свинець |
11,3 |
9 – 20 |
1,4 – 2,0 |
Специфічним уражаючим фактором ядерних вибухів є радіоактивне зараження навколишнього середовища і місцевості, на яке витрачається майже 10% енергії вибуху.
Радіоактивне зараження місцевості обумовлене трьома джерелами: продуктами ділення ядер урану (осколками ділення); радіонуклідами, що утворилися внаслідок дії нейтронів (наведена активність); частиною ядерного пального (урану, плутонію), що не розділилася.
Масштаби й характер зараження залежать від виду й потужності ядерного вибуху й оцінюються кількістю і щільністю розподілу радіоактивних речовин на місцевості.
На практиці масштаби і характер зараження місцевості оцінюють за зонами радіоактивного зараження (А, Б, В, Г), межі яких характеризуються показниками потужності доз випромінювання на першу годину після вибуху або дозами опромінювання до повного розпаду радіонуклідів, як це видно з табл.13.
Т а б л и ц я 13
Характеристика зон радіаційного зараження
Зона зараження |
Умовне позначення зони |
Потужність дози випромінювання, рад/год |
Доза випромінювання, рад |
Помірного |
А |
8 |
40 |
Сильного |
Б |
80 |
400 |
Небезпечного |
В |
240 |
1200 |
Надзвичайно небезпечного |
Г |
800 |
4000 |
Зменшення потужностей доз випромінювання на межах зон зараження залежить від активності радіонуклідів і часу, що пройшов після вибуху, і описується формулою:
Pt = P1t -1,2 ,
де Рt – потужність дози випромінюванння на будь-який заданий час t;
P1 – потужність дози радіації на першу годину після вибуху;
t – час після вибуху, год.
Так, наприклад, через 10 год після вибуху потужності доз випромінювання на зовнішніх межах зон зараження (А, Б, В, Г) можуть складати відповідно 0,5; 5; 15 і 50 рад/год.
Розміри зон радіоактивного зараження місцевості залежать від виду ядерного вибуху і метеоумов (швидкості середнього вітру, наявності опадів і т.д.) (табл.14).
Т а б л и ц я 14