Показники токсичності шкідливих речовин

Група токсичності	Концентрація LC50, мг/л	Токсодоза LD50, мг/кг
Надзвичайно токсичні	< 1	< 1
Високотоксичні	1 – 5	1 – 50
Сильнотоксичні	6 – 20	51 – 500
Помірнотоксичні	21 – 80	501 – 5000
Малотоксичні	81 – 160	5001 – 15000

Найбільш розповсюдженими НХР є: ціаністий водень (синильна кислота), фосген, аміак, окис вуглецю, етилен, сірковуглець, сірчаний цинк, окисли азоту і багато інших хімічних сполук не біологічного походження.

Особливо небезпечними для людини і живої природи є хімічні сполуки, створені для воєнних цілей.

Б і о л о г і ч н і ф а к т о р и життєвого середовища людини – це сукупність санітарно-гігієнічних і епідеміологічних показників навколишнього середовища, виробничих приміщень, житла й інших об’єктів, які впливають на стан здоров’я та працездатність людини.

Основними показниками біологічних факторів життєвого середовища є наявність і кількісний зміст у повітрі, воді й ґрунті, продуктах харчування і об’єктах мешкання хвороботворних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибів тощо).

Біологічні фактори, як і фізико-хімічні показники життєвого середовища людини, обумовлені біотичними (природними) й антропогенними причинами.

Існуючі в природі форми взаємодії між живими організмами (рослинність – тваринний світ – мікроорганізми) забезпечують процеси саморегуляції і стабільність їх функціонування, що певною мірою стосується життєдіяльності людини.

Природними причинами порушення процесів стабільності та саморегуляції живих організмів є кліматичні показники біосфери, за яких створюються сприятливі умови для багатьох патогенних мікроорганізмів.

Найбільш сприятливими кліматичними умовами для розвитку більшості мікроорганізмів є: відсутність сонячної радіації, висока вологість, відповідна температура повітря. В Україні й більшості країн Європи такі умови виникають зазвичай в осінньо-зимовий період. Характерними для цього періоду джерелами небезпеки є вірусні захворювання (епідемії грипу і т.п.).

Антропогенними причинами джерел порушення саморегуляції між живими організмами можуть стати шкідливі для навколишнього середовища виробництва, відхилення від санітарно-гігієнічних норм показників житла, робочого місця тощо.

Найбільш небезпечними для живої природи й людини є патогенні мікроорганізми, спеціально відібрані для знищення рослинності, ураження людей і тварин. Їх використовують як біологічні рецептури для терористичних актів і ведення війни.

Особливе місце займають психологічні фактори, тобто такі, що впливають на психіку людини і її поведінку.

За характером і ступенем впливу ці подразники умовно поділені на дві групи: сприятливі й несприятливі.

Сприятливо впливати на психіку і працездатність людини можуть природні умови біосфери (ландшафт, клімат), житло, виробниче приміщення, робоче місце (дизайн, мікроклімат).

Травмують психіку людини і зменшують її працездатність негативні абіотичні й антропогенні фактори: землетруси, аварії, катастрофи, цунамі, епідемії.

Основними формами прояву впливу несприятливих психологічних факторів є стресові стани й інші порушення вищої нервової діяльності (депресії, неврози, психози тощо).

Більшість факторів, які негативно впливають на психіку людини і порушують її працездатність, вивчені досить добре. Створено ефективні методи й фармакологічні засоби, за допомогою яких фахівці-медики можуть успішно протидіяти негативним психологічним факторам.

Характер і ступінь впливу надсильного подразника (зовнішня картина ядерного вибуху, наслідки землетрусу тощо) на працездатність (боєздатність) багато в чому залежать від психологічної підготовленості людини до сприйняття екстремальних ситуацій.

Фахівцями встановлено, що в людей, які мають високі морально-психологічні якості, вплив стресових ситуацій на показники працездатності значно менший, ніж у людей з низькими морально-психологічними якостями. Тимчасово втрачена дієздатність людьми з загартованою волею, дисциплінованими, відповідальними, психологічно стійкими й озброєними знаннями про характер і можливі наслідки негативних впливів різного походження, відновлюються за значно коротший термін (рис.2).

0

0 0,1 0,25 0,5 24

Час від початку впливу подразника

100

2

1

%

t, год

50 50

Час від початку впливу подразника

Рис.2. Тривалість і ступінь впливу надсильного подразника на працездатність (боєздатність) людини: 1(2) – високі (низькі) морально-психологічні якості.

Таким чином, негативні наслідки впливу багатьох подразників можуть бути значною мірою знижені завдяки наявності в людини відповідних моральних якостей, знань, умінь і навичок.

Психологічними факторами можна також вважати такі показники навколишнього середовища, як форма предмета, забарвлення та інші, які відповідним чином емоційно впливають на життєдіяльність і працездатність людини.

Відомий французький вчений Ле Корбюзьє (1887 – 1965) встановив, що колірні тони можуть обумовлювати емоційний вплив на діяльність людини, викликаючи стан задоволеності або байдужості, збудження або заспокоєння тощо.

Найбільш характерні емоційні стани, викликані впливом колірних тонів (за Ле Корбюзьє), наведені в табл.7.

Т а б л и ц я 7