- •Використані скорочення
- •Передмова
- •Умови існування та життєдіяльності людини
- •1.1. Біосфера Землі й життєдіяльність людини
- •1.2. Основні компоненти життєвого середовища людини
- •Кількість теплової енергії, що виділяється при згорянні деяких видів енергоносіїв
- •Середні показники охолоджувальної дії вітру
- •Показники комфортності життєвого середовища
- •Фізичні величини радіаційного фактора
- •Середні показники споживання кисню й виділення вуглекислого газу
- •Показники токсичності шкідливих речовин
- •Вплив кольору на психіку людини (за Ле Корбюзьє)
- •2. Надзвичайні ситуації і характер їх впливу на навколишнє середовище й життєдіяльність людини
- •2.1. Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •2.2. Особливості надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру та їх наслідків
- •Умовне позначення зон забруднення після аварії на аес і показники потужностей доз випромінювання на їх межах
- •Кількість уражених нхр за відсутності засобів захисту, %
- •Наслідки впливу ударної хвилі на організм людини
- •Величини світлових імпульсів, за яких можливі опіки різного ступеня
- •Товщина шару половинного ослаблення матеріалів
- •Характеристика зон радіаційного зараження
- •Розміри зон зараження на сліді радіоактивної хмари наземного вибуху
- •Показники токсичності ор
- •Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань
- •Метеорологічні показники можливості застосування бз
- •2.4. Механізми й наслідки впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
- •Диференціювання органів людини за ступенем чутливості до іонізуючого випромінювання
- •Ураження населення внаслідок дії іонізуючого випромінювання
- •Основні характеристики променевої хвороби
- •Основні хімічні елементи, що входять до складу найбільш важливих органів людини
- •Загальні механізми токсичної дії отруйних речовин і принципи терапії отруєнь
- •Загальна характеристика нхр
- •3. Забезпечення безпеки життєдіяльності й захисту населення у надзвичайних ситуаціях
- •3.1. Оцінка небезпечних ситуацій
- •Коефіцієнти перерахунку потужності доз випромінювання після аварії на аес (ядерному вибуху)
- •Коефіцієнти ослаблення дії радіації для деяких укриттів
- •Глибина поширення зараженого повітря з уражаючими концентраціями нхр на відкритій місцевості, км (швидкість вітру 1 м/с, ємності не обваловані)
- •Поправочні коефіцієнти впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Можливі втрати від нхр
- •Середня швидкість переносу хмари нхр повітряним потоком, м/с
- •Тривалість випару нхр, год (при швидкості вітру 1 м/с)
- •Допустима тривалість перебування в засобах захисту шкіри
- •3.2. Методи й засоби виявлення та виміру іонізуючих випромінювань, небезпечних хімічних і отруйних речовин
- •Технічні характеристики рентгенометрів
- •Технічні характеристики радіометрів
- •Технічні характеристики дозиметрів
- •Технічні характеристики газоаналізаторів
- •3.3. Класифікація засобів захисту
- •Тривалість захисної дії гп-7
- •Загальна характеристика фільтруючо-поглинаючої коробки промислового призначення
- •3.4. Способи забезпечення безпеки й захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •4. Організаційні основи підготовки підприємств, організацій і установ до виконання завдань Цивільної оборони
- •4.1. Система забезпечення безпеки й захисту населення
- •4.2. Планування підготовки об’єктів цо до дій у надзвичайних ситуаціях
- •4.3. Загальні принципи навчання співробітників об’єктів дій у надзвичайних ситуаціях
- •Графік визначення вихідних даних для оцінки радіаційно небезпечних ситуацій при аваріях на аес
- •Графік визначення вихідних даних для оцінки радіаційно небезпечних ситуацій при ядерних вибухах
- •Нормативні акти та література
3. Забезпечення безпеки життєдіяльності й захисту населення у надзвичайних ситуаціях
3.1. Оцінка небезпечних ситуацій
У будь-якій НС, незалежно від походження (технологічного, соціально-політичного чи воєнного), для успішного забезпечення життєдіяльності населення та боєздатності військових неабияке значення має правильна, об’єктивна її оцінка.
О ц і н к а с и т у а ц і ї – це процес всебічного вивчення й аналізу факторів і умов, які склалися в результаті НС, та вибір найбільш доцільного варіанту дій, який виключає або мінімізує ураження людей.
За масштабами, тривалістю й уражаючою дією радіоактивне забруднення й хімічне зараження є найбільшою загрозою як у мирний, так і у воєнний час (аварії, теракти, застосування ядерної та хімічної зброї). Тому оцінці саме цих факторів приділено найбільшої уваги.
Оцінку проводять начальник штабу ЦО, командири фор-мувань за участю спеціалістів об’єкта чи населеного пункту.
Серед уражаючих факторів ядерної аварії і ядерного вибуху особливе місце займає радіоактивне забруднення. Воно поширюється на сотні кілометрів. При цьому на великих площах може створюватися забруднення, яке буде небезпечним для населення протягом тривалого часу (табл. 8,15). За цих умов необхідно організувати захист населення від радіоактивних речовин та їх випромінювань на основі даних про рівні радіації, характер, район і масштаби радіоактивного забруднення місцевості.
Під радіаційно небезпечними прийнято розуміти ситуації, обумовлені забрудненням (зараженням) навколишнього середовища (місцевості, атмосфери, води тощо) радіоактивними речовинами, здатними впливати на життєдіяльність людини та інших живих організмів.
Оцінка радіаційно небезпечних ситуацій включає:
– виявлення масштабів і характеру забруднення (зараження) навколишнього середовища радіоактивними речовинами;
– визначення ступеня впливу радіоактивного забруднення (зараження) на життєдіяльність населення і роботу підприємств, організацій і установ.
Оцінка радіаційно небезпечних ситуацій є важливим елементом (етапом) роботи керівників підприємств, організацій і установ під час прийняття ними рішень по забезпеченню радіаційної безпеки і захисту населення, робітників та службовців в умовах забруднення місцевості й об’єктів радіоактивними речовинами.
Цей процес може здійснюватися як за даними засобів радіаційної розвідки, так і за даними прогнозування.
Масштаби і характер забруднення місцевості під час аварій на АЕС обумовлені, в основному, кількістю викинутих з активної зони реактора в атмосферу радіонуклідів, а також процесами їх випадання і розподілу на місцевості.
Істотно впливають на масштаби і характер забруднення місцевості й об’єктів швидкість вітру, віддалення від АЕС, наявність опадів та інші фактори, що виключають можливість достовірного виявлення масштабів і характеру забруднення за даними прогнозування.
Тому масштаби і характер забруднення місцевості під час аварій на АЕС можуть виявлятися винятково за даними засобів радіаційної розвідки. Для цього створюється відповідна державна система контролю, що включає в себе сили й засоби гідрометеостанцій, пости радіаційного спостереження об’єктів господарської діяльності та інших формувань.
Основними показниками масштабів і характеру забруднення місцевості й об’єктів становить потужність дози випромінювання в різних місцях земної поверхні й активність радіонуклідів, тому першочерговим завданням сил радіаційної розвідки є одержання інформації про ці дані.
Отримана інформація про потужності доз випромінювання й активності радіонуклідів у районах зараження місцевості приводиться до єдиного часу після аварії (на першу годину після аварії) за формулою:
P1 = Pt Кt ,
де Рt – потужність дози випромінювання на час t, що минув після аварії, рад/год;
Кt – коефіцієнт перерахунку потужності доз випромінювання на час t, що минув після аварії чи ядерного вибуху (табл.23).
Т а б л и ц я 23