- •Використані скорочення
- •Передмова
- •Умови існування та життєдіяльності людини
- •1.1. Біосфера Землі й життєдіяльність людини
- •1.2. Основні компоненти життєвого середовища людини
- •Кількість теплової енергії, що виділяється при згорянні деяких видів енергоносіїв
- •Середні показники охолоджувальної дії вітру
- •Показники комфортності життєвого середовища
- •Фізичні величини радіаційного фактора
- •Середні показники споживання кисню й виділення вуглекислого газу
- •Показники токсичності шкідливих речовин
- •Вплив кольору на психіку людини (за Ле Корбюзьє)
- •2. Надзвичайні ситуації і характер їх впливу на навколишнє середовище й життєдіяльність людини
- •2.1. Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •2.2. Особливості надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру та їх наслідків
- •Умовне позначення зон забруднення після аварії на аес і показники потужностей доз випромінювання на їх межах
- •Кількість уражених нхр за відсутності засобів захисту, %
- •Наслідки впливу ударної хвилі на організм людини
- •Величини світлових імпульсів, за яких можливі опіки різного ступеня
- •Товщина шару половинного ослаблення матеріалів
- •Характеристика зон радіаційного зараження
- •Розміри зон зараження на сліді радіоактивної хмари наземного вибуху
- •Показники токсичності ор
- •Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань
- •Метеорологічні показники можливості застосування бз
- •2.4. Механізми й наслідки впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
- •Диференціювання органів людини за ступенем чутливості до іонізуючого випромінювання
- •Ураження населення внаслідок дії іонізуючого випромінювання
- •Основні характеристики променевої хвороби
- •Основні хімічні елементи, що входять до складу найбільш важливих органів людини
- •Загальні механізми токсичної дії отруйних речовин і принципи терапії отруєнь
- •Загальна характеристика нхр
- •3. Забезпечення безпеки життєдіяльності й захисту населення у надзвичайних ситуаціях
- •3.1. Оцінка небезпечних ситуацій
- •Коефіцієнти перерахунку потужності доз випромінювання після аварії на аес (ядерному вибуху)
- •Коефіцієнти ослаблення дії радіації для деяких укриттів
- •Глибина поширення зараженого повітря з уражаючими концентраціями нхр на відкритій місцевості, км (швидкість вітру 1 м/с, ємності не обваловані)
- •Поправочні коефіцієнти впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
- •Можливі втрати від нхр
- •Середня швидкість переносу хмари нхр повітряним потоком, м/с
- •Тривалість випару нхр, год (при швидкості вітру 1 м/с)
- •Допустима тривалість перебування в засобах захисту шкіри
- •3.2. Методи й засоби виявлення та виміру іонізуючих випромінювань, небезпечних хімічних і отруйних речовин
- •Технічні характеристики рентгенометрів
- •Технічні характеристики радіометрів
- •Технічні характеристики дозиметрів
- •Технічні характеристики газоаналізаторів
- •3.3. Класифікація засобів захисту
- •Тривалість захисної дії гп-7
- •Загальна характеристика фільтруючо-поглинаючої коробки промислового призначення
- •3.4. Способи забезпечення безпеки й захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •4. Організаційні основи підготовки підприємств, організацій і установ до виконання завдань Цивільної оборони
- •4.1. Система забезпечення безпеки й захисту населення
- •4.2. Планування підготовки об’єктів цо до дій у надзвичайних ситуаціях
- •4.3. Загальні принципи навчання співробітників об’єктів дій у надзвичайних ситуаціях
- •Графік визначення вихідних даних для оцінки радіаційно небезпечних ситуацій при аваріях на аес
- •Графік визначення вихідних даних для оцінки радіаційно небезпечних ситуацій при ядерних вибухах
- •Нормативні акти та література
Можливі втрати від нхр
Умови |
Забезпеченість протигазами, % |
|||||||||
перебування |
0 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
Відкрита місцевість |
90-100 |
75 |
65 |
58 |
50 |
40 |
35 |
25 |
18 |
10 |
Найпростіші сховища (будинки) |
50 |
40 |
35 |
30 |
27 |
22 |
18 |
14 |
9 |
4 |
П р и м і т к а. Орієнтовні наслідки отруєнь: легкого ступеня – 25%, середнього і важкого – 40%, зі смертельним результатом – 35%.
Своєчасність використання засобів індивідуального (протигазів) і колективного захисту (сховищ, службових приміщень тощо) обумовлюється часом наближення зараженого повітря до об’єкта й оперативністю роботи пунктів видачі засобів захисту співробітникам (населенню).
Час наближення зараженого повітря (t) до об’єкта визначається за формулою:
де t – час наближення повітря до об’єкта (хв/год);
L – відстань від місця витоку НХР (застосування ОР) до об’єкта, км;
V – швидкість приземного вітру (переносу хмари, табл.29), м/с.
Т а б л и ц я 28
Середня швидкість переносу хмари нхр повітряним потоком, м/с
Швидкість вітру, м/с |
Відстань від місця аварії (ХНО), км |
|||||
< 10 |
> 10 |
< 10 |
> 10 |
< 10 |
> 10 |
|
інверсія |
ізотермія |
конвекція |
||||
1 |
2 |
2,2 |
1,5 |
2 |
1,5 |
1,8 |
2 |
4 |
4,5 |
3 |
4 |
3 |
3,5 |
3 |
6 |
7 |
4,5 |
6 |
4,5 |
5 |
4 |
– |
– |
6 |
8 |
– |
– |
5 |
– |
– |
7,5 |
10 |
– |
– |
6 |
– |
– |
9 |
12 |
– |
– |
7 |
– |
– |
10,5 |
14 |
– |
– |
8 |
– |
– |
12 |
16 |
– |
– |
9 |
– |
– |
13 |
18 |
– |
– |
10 |
– |
– |
15 |
20 |
– |
– |
П р и м і т к а.
1. Через те, що хмара зараженого повітря може підніматися на значні висоти, де швидкість вітру більша, ніж над поверхнею землі, середня швидкість руху зараженого повітря буде більша, ніж швидкість вітру на висоті 1 м.
2. Інверсія і конвекція при швидкостях вітру понад 3 м/с спостерігається рідко.
Приклад
У результаті виробничої аварії на ХНО, розташованому на відстані 7 км від об’єкта, відбувся витік зрідженого аміаку. Метеоумови на момент витоку: ізотермія, швидкість середнього вітру 4 м/с. Визначити час наближення зараженого повітря до об’єкта.
Рішення
1. Відповідно до табл.28 і швидкості вітру 4 м/с визначається середня швидкість руху хмари зараженого повітря – v = 6 м/с.
2. Час підходу хмари зараженого повітря до об’єкта
За відсутності даних про швидкість руху хмари зараженого повітря допускається використовувати швидкість середнього (приземного) вітру.
Обмежені можливості існуючих засобів індивідуального (протигазів) і колективного захисту обумовлюють необхідність визначати в процесі оцінки хімічно небезпечних ситуацій тривалість (час) уражаючої дії НХР (ОР), табл. 29, а також допустиму тривалість перебування в засобах захисту шкіри (табл.31).
Т а б л и ц я 29