29. Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування.

Холодною зброєю є знаряддя, призначене для ураження людини, будь-якого об'єкта матеріального світу за допомогою фізичної си­ли людини при безпосередньому контакті з об'єктом ураження.

Це означає, що саме ураження як мета дії концентрує у свідо­мості виконавця холодної зброї такі три її ознаки:

- матеріал виготовлення холодної зброї;

- розміри холодної зброї;

- конструктивні особливості холодної зброї.

Класифікувати холодну зброю можна за призначенням, виго­товленням і конструкцією. За призначенням холодна зброя є бо­йовою (військовою), мисливською і цивільною. Військова, бойова холодна зброя використовується з метою нанесення людині ушкоджень у рукопашному бою (багнети, шаблі тощо). Мислив­ська холодна зброя призначена для витягування гільз із каналу ду­ла рушниці, оброблення туш звірів. Цивільна холодна зброя вико­ристовується для самозахисту або нападу.

За місцем і способом виготовлення холодна зброя може бути за­водською, ремісничою, саморобною. За конструкцією холодну зброю можна класифікувати на: клинкоподібну, ударно-дріблячу і комбіновану. Клинкоподібну холодну зброю можна поділити:

- за довжиною клинка - короткоклинкова та довгоклинкова;

- за формою клинка - з прямим клинком, із зігнутим клин­ком;

- за дією клинка - колючі, рублячи, колюче-ріжучі та колюче-рублячі.

Короткоклинкова холодна зброя є найбільш поширеною - мис­ливські, фінські ножі, тесаки, кортики, шпички тощо.

Довгоклинковими видами холодної зброї є шаблі з кривим ста­левим лезом, клинки шашки, домахи, мечі. До ударно-дріблячої холодної зброї потрібно віднести булави, кастети, кийки, нунчаки, надолонники тощо.

Комбінована холодна зброя - це поєднання клинкової з удар-но-дріблячою або вогнепальною зброєю.

У тому разі, коли ніж або інший предмет не має явних ознак хо­лодної зброї, суб'єкт криміналістичної діяльності призначає кри­міналістичну експертизу. Основним питанням даної експертизи є вирішення такої проблеми: чи належить досліджуваний об'єкт до холодної зброї і якщо так, то до якого виду. Виявлену і вилучену в процесі розслідування кримінальних справ про злочини холодну зброю потрібно оглянути і описати в протоколі. При цьому необ­хідно зосередити увагу на розмірі холодної зброї — леза, ратища, матеріалі, з якого вона виготовлена, особливостях поверхні, її ко­льорі, наявності направляючої осі (рівчачка), підпори, способі кріплення частин.

30. Класифікація балістичних об’єктів і загальна характеристика їх криміналістичного дослідження.

31. Вибухові речовини і пристрої: поняття та класифікація вибухотехнічних засобів.

Необхідним елементом криміналістичного зброєзнавства є криміналістичне вибухознавство — розділ криміналістичної техні­ки, що вивчає вибухові пристрої й вибухові речовини та сліди від їхньої дії, розробляє способи і засоби вилучення, дослідження цих та пошкоджених об'єктів для встановлення обставин події, яка розслідується.

Вибуховий пристрій — це заряд вибухової речовини, що конструктивно з'єднаний засобами ініціювання і призначений для ви­буху з метою пошкодження об'єктів або ураження людей. Остан­нім часом активно використовується пластикова вибухівка та де­тонатори миттєвої дії. Трапляється, що в процесі вчинення злочи­нів використовуються спеціальні вибухові пристрої.

Вибухові пристрої спеціального призначення - це особливі за­ряди вибухової речовини, що з'єднані із засобами ініціювання, які мають зовнішні і внутрішні (сила вибуху) відмінності від інших, конструктивні та зовнішні елементи маскування і призначений для вибуху з метою пошкодження об'єктів або ураження людей в незвичайних умовах. Однак найчастіше злочинний світ застосовує при вчиненні злочинних діянь саморобні вибухові речовини, але для засобу ініціювання переважно використовуються гранати, наприклад Ф-1.

Саморобні вибухові речовини - це предмети, вироблені ін­дивідуально або групою осіб, завдяки хімічним сполукам різних компонентів, а також промислового виробництва, різної форми і розмірів, що за своїми характеристиками призначені для уражен­ня людей, тварин, пошкодження різних об'єктів дією вибухової хвилі чи уламків, які отримали напрямок руху в результаті їх тер­мічного розкладу.

Під вибуховими речовинами господарської діяльності потрібно розуміти предмети промислового виробництва у вигляді шашок різної форми і розмірів, що за своїми конструктивними особли­востями призначені для використання в народному господарстві - підривання пластів ґрунту, твердих порід у кар'єрах тощо. Якщо на місці події виявлена вибухова речовина, то з метою її знешкоджен­ня ще до початку проведення відповідної слідчої дії - огляду місця події - потрібно залучити фахівця-піротехніка. Робота фахівця-піротехніка з вибуховим пристроєм чи предметом, схожим на вибу­ховий пристрій, має бути індивідуальною.

З усіх можливих ситуацій щодо розвитку події про вчинення злочинів з вибуховими пристроями найтиповішими є такі:

- наявність погрози вибуху, однак вибухові пристрої не виявлені;

- наявність погрози вибуху при виявленні вибухового при­строю або предмета, який може ним бути;

- наявність вибуху.