- •1. Поняття, предмет криміналістики та закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються нею.
- •2. Система криміналістики та її завдання як науки на сучасному етапі.
- •3. Поняття та різновиди способу вчинення злочину. Використання даних щодо способу вчинення і приховування злочину у розв’язанні конкретних завдань розслідування.
- •4. Поняття, види і загальна характеристика джерел криміналістичної (процесуальної, доказової) інформації.
- •5. Методологічні основи криміналістики.
- •6. Поняття, об’єкти і суб’єкти криміналістичної ідентифікації, її види і форми.
- •7. Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації.
- •8. Поняття і завдання криміналістичної техніки як розділу криміналістики. Галузі криміналістичної техніки та їх роль у збиранні і дослідженні інформації щодо злочину та його учасників.
- •10. Поняття і значення фіксації криміналістичної інформації як методу повного і точного відображення змісту слідчої дії та її результатів.
- •11. Форми фіксації інформації, що має криміналістичне (доказове) значення.
- •12. Загальна характеристика технічних засобів, методів, прийомів та видів криміналістичної фотографії.
- •13. Процесуальні й технічні правила оформлення фототаблиць, відеоплівок як додатків до відповідних протоколів слідчих дій.
- •14. Криміналістична габітологія: поняття, зміст і значення в практиці розкриття та розслідування злочинів.
- •15. Технологія складання опису ознак зовнішності людини.
- •16. Криміналістична відео-фоноскопія. Наукові засади і сучасні можливості дослідження звукових слідів та їх використання для розшуку й ототожнення джерела звуку.
- •17. Криміналістична трасологія (слідознавство): поняття, система, завдання.
- •18. Поняття та класифікація слідів злочину в криміналістиці.
- •19. Сліди рук людини (дактилоскопія).
- •20. Сліди засобів учинення злочину.
- •21. Мікрооб’єкти та їхнє значення в розкритті та розслідуванні злочинів.
- •22. Криміналістична одорологія. Техніко-криміналістичні засоби і прийоми роботи зі слідами запаху на місці події.
- •23. Експертно-трасологічні дослідження та їх значення в розслідуванні злочинів.
- •24. Криміналістичне почеркознавство й авторознавство. Класифікація ідентифікаційних ознак письма і почерку.
- •25. Поняття документу в криміналістиці. Характеристика основних способів підроблення документів та ознаки, що вказують на них.
- •26. Дослідження відтисків печаток і штампів.
- •27. Дослідження поліграфічної продукції (державних цінних паперів, казначейських білетів, білетів Національного банку України, іноземної валюти, матеріалів порнографічного змісту та ін.).
- •28. Виявлення, фіксація та вилучення комп’ютерної інформації.
- •29. Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування.
- •30. Класифікація балістичних об’єктів і загальна характеристика їх криміналістичного дослідження.
- •31. Вибухові речовини і пристрої: поняття та класифікація вибухотехнічних засобів.
- •32. Поняття, науково-правові засади та завдання криміналістичної реєстрації як галузі криміналістичної техніки і практичної діяльності.
- •33. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем (колекцій), здійснюваних науково-дослідними і експертно-криміналістичними центрами мвс України.
- •34. Проблема допустимості використання в кримінальному судочинстві нетрадиційних криміналістичних знань і методів.
- •37. Основні поняття і категорії криміналістичної тактики, їх класифікація та загальна характеристика.
- •38. Криміналістична версія: поняття, види, правила висування та перевірки.
- •39. Поняття і значення планування, як умови і методу наукової організації розслідування. Принципи, види і технологія планування розслідування.
- •40. Організаційно-тактичні основи огляду місця події.
- •41. Організаційно-тактичні основи огляду транспортних засобів.
- •42. Організаційно-тактичні основи ексгумації та огляду трупу.
- •43. Організаційно-тактичні основи розшуку підозрюваних (обвинувачених).
- •44. Організаційно-тактичні основи затримання підозрюваних (обвинувачених).
- •45. Організаційно-тактичні основи обшуку в помешканні.
- •46. Організаційно-тактичні особливості особистого обшуку.
- •47. Організаційно-тактичні основи виїмки.
- •48. Організаційно-тактичні основи зняття інформації з каналів зв’язку.
- •49. Організаційно-тактичні основи допиту потерпілих і свідків.
- •50. Організаційно-тактичні основи допиту підозрюваних і обвинувачених.
- •51. Організаційно-тактичні основи очної ставки.
- •54. Організаційно-тактичні основи пред'явлення для впізнання предметів.
- •55. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі перевірки й уточнення показань на місці).
- •56. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі слідчого експерименту).
- •57. Організаційно-тактичні основи одержання зразків для порівняльного дослідження.
- •58. Організаційно-тактичні основи підготовки і призначення судових експертиз.
- •59. Організаційно-тактичні основи залучення спеціалістів до участі у проведенні слідчих дій.
- •61. Розслідування вбивств.
- •62. Розслідування заподіяння тілесних ушкоджень.
- •63. Розслідування зґвалтувань.
- •64. Розслідування контрабанди.
- •65. Розслідування крадіжок.
- •66. Розслідування грабежів і розбійних нападів.
- •67. Розслідування вимагання.
- •68. Розслідування шахрайства.
- •69. Розслідування ухилення від сплати податків.
- •70. Розслідування хабарництва (корупції).
- •71. Розслідування злочинів проти довкілля.
- •72. Розслідування хуліганства.
- •73. Розслідування дорожньо-транспортних подій.
- •74. Розслідування підпалів і злочинного порушення правил пожежної безпеки.
- •75. Розслідування незаконних дій, пов'язаних із наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.
- •76. Розслідування злочинів, учинених неповнолітніми.
- •77. Розслідування злочинів, учинених організованим кримінальним угрупованням.
- •78. Розслідування злочинів по «свіжих слідах».
- •79. Розслідування нерозкритих злочинів минулих років.
- •80. Профілактична діяльність слідчого за матеріалами розслідування.
55. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі перевірки й уточнення показань на місці).
Відтворення обстановки й обставин події як слідча дія за своїм змістом є більш широкою, ніж слідчий експеримент, бо охоплює ще й перевірку показань на місці (ст. 194,195 КПК України).
Для одержання вірогідніших результатів ця слідча дія має бути проведена в умовах, максимально наближених до тих, в яких відбувалась відтворювана подія, і в кількох варіантах.
Найчастіше відтворення обстановки й обставин події проводиться, щоб перевірити:
а) чи могла конкретна людина в певних умовах сприйняти ту чи іншу подію, об'єкт (наприклад, чи міг свідок в описаних ним умовах і з вказаної відстані побачити, як відбувалася подія);
б) можливість проведення особою певних дій (наприклад, намалювати грошовий білет), з допомогою певного предмета, за певний час тощо;
в) об'єктивну можливість подій чи дії (наприклад, чи може відбутися самозаймання певної речовини за відповідних умов, чи можуть утворитися певні сліди);
г) як саме відбувалась певна подія (наприклад, уточнити шлях прямування обвинуваченого до місця вчинення злочину).
Таким чином, така слідча дія, як відтворення обстановки й обставин події відповідно до ст. 194,195 КПК України структурно і гармонійно поєднує в собі дві слідчі дії, два напрямки досліджень: слідчий експеримент і перевірку показань на місці.
Тактика перевірки показань на місці
Перевірка показань на місці регламентована в ст. 194 КПК як відтворення обстановки й обставин події - це самостійна слідча дія, яка має власну пізнавальну функцію. Вона схожа на огляд місця події та допит на місці події. Однак, це - не огляд і не допит на місці події. Тактична сторона перевірки показань на місці всебічно викладена в КПК Узбекистану: «З метою перевірки або уточнення свідчень підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка, зв'язаних з конкретним місцем, слідчий у присутності понятих, а в необхідних випадках - з участю спеціаліста прибуває з особою, що допитується, на зазначене місце та пропонує їй показати обстановку, обставини та предмети. При цьому особа, чиї свідчення перевіряються чи уточнюються, вказує шлях слідування до цього місця, а також обстановку, обставини та предмети, стосовно яких вона раніше давала свідчення, а також відповідає на запитання слідчого, пов'язані з перевіркою та уточненням показань».
Перевірка показань на місці - специфічна слідча дія, суть якої полягає в розкритті суб'єктивного образу, сприйнятого особою на місці вчинення злочину. Особа показом обстановки та предметів демонструє обстановку, що раніше сприймала, а слідчий та поняті порівнюють її з раніше отриманими свідченнями та переконуються в тому, що особа орієнтується на місці та підтверджує свої показання.
Звідси перевірку показань проводять тільки за добровільної згоди особи на місці, яке вона визначить.
Пізнавальна функція перевірки показань на місці полягає в тому, що учасники дії переконуються у вірогідності раніше даних свідчень, що особа дійсно спостерігала факт, явище, предмет, знає шлях до місця події та орієнтується в його обстановці. З психологічного боку механізм перевірки показань зводиться до мисленого порівняння дійсної обстановки на місцевості з уявною подобою особи, чиї свідчення перевіряються. Тому позитивні результати перевірки свідчать лише про те, що певна особа дійсно знає відповідне місце, але коли вона його сприймала: під час вчинення злочину або до цього з інших причин - невідомо, що дозволяє тільки висловлювати припущення. Якщо особа не може самостійно знайти шлях до місця, показує не ті предмети і припускає інші помилки - результат перевірки негативний. Виходить, що свідчення особи, яка перевіряється, недостатні і на місці події її не було.