55. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі перевірки й уточнення показань на місці).

Відтворення обстановки й обставин події як слідча дія за своїм змістом є більш широкою, ніж слідчий експеримент, бо охоплює ще й перевірку пока­зань на місці (ст. 194,195 КПК України).

Для одержання вірогідніших результатів ця слідча дія має бути проведена в умовах, максимально наближених до тих, в яких відбувалась відтворювана подія, і в кількох варіантах.

Найчастіше відтворення обстановки й обставин події проводиться, щоб перевірити:

а) чи могла конкретна людина в певних умовах сприйняти ту чи іншу по­дію, об'єкт (наприклад, чи міг свідок в описаних ним умовах і з вказаної від­стані побачити, як відбувалася подія);

б) можливість проведення особою певних дій (наприклад, намалювати грошовий білет), з допомогою певного предмета, за певний час тощо;

в) об'єктивну можливість подій чи дії (наприклад, чи може відбутися само­займання певної речовини за відповідних умов, чи можуть утворитися певні сліди);

г) як саме відбувалась певна подія (наприклад, уточнити шлях прямуван­ня обвинуваченого до місця вчинення злочину).

Таким чином, така слідча дія, як відтворення обстановки й обставин події відповідно до ст. 194,195 КПК України структурно і гармонійно поєднує в собі дві слідчі дії, два напрямки досліджень: слідчий експеримент і перевірку пока­зань на місці.

Тактика перевірки показань на місці

Перевірка показань на місці регламентована в ст. 194 КПК як відтворення обстановки й обставин події - це самостійна слідча дія, яка має власну пізна­вальну функцію. Вона схожа на огляд місця події та допит на місці події. Од­нак, це - не огляд і не допит на місці події. Тактична сторона перевірки пока­зань на місці всебічно викладена в КПК Узбекистану: «З метою перевірки або уточнення свідчень підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка, зв'язаних з конкретним місцем, слідчий у присутності понятих, а в необхідних випадках - з участю спеціаліста прибуває з особою, що допитується, на за­значене місце та пропонує їй показати обстановку, обставини та предмети. При цьому особа, чиї свідчення перевіряються чи уточнюються, вказує шлях слідування до цього місця, а також обстановку, обставини та предмети, сто­совно яких вона раніше давала свідчення, а також відповідає на запитання слідчого, пов'язані з перевіркою та уточненням показань».

Перевірка показань на місці - специфічна слідча дія, суть якої полягає в розкритті суб'єктивного образу, сприйнятого особою на місці вчинення злочи­ну. Особа показом обстановки та предметів демонструє обстановку, що рані­ше сприймала, а слідчий та поняті порівнюють її з раніше отриманими свід­ченнями та переконуються в тому, що особа орієнтується на місці та підтвер­джує свої показання.

Звідси перевірку показань проводять тільки за добровільної згоди особи на місці, яке вона визначить.

Пізнавальна функція перевірки показань на місці полягає в тому, що уча­сники дії переконуються у вірогідності раніше даних свідчень, що особа дійсно спостерігала факт, явище, предмет, знає шлях до місця події та орієнтується в його обстановці. З психологічного боку механізм перевірки показань зво­диться до мисленого порівняння дійсної обстановки на місцевості з уявною подобою особи, чиї свідчення перевіряються. Тому позитивні результати пе­ревірки свідчать лише про те, що певна особа дійсно знає відповідне місце, але коли вона його сприймала: під час вчинення злочину або до цього з інших причин - невідомо, що дозволяє тільки висловлювати припущення. Якщо особа не може самостійно знайти шлях до місця, показує не ті предмети і припускає інші помилки - результат перевірки негативний. Виходить, що свід­чення особи, яка перевіряється, недостатні і на місці події її не було.