- •1. Поняття, предмет криміналістики та закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються нею.
- •2. Система криміналістики та її завдання як науки на сучасному етапі.
- •3. Поняття та різновиди способу вчинення злочину. Використання даних щодо способу вчинення і приховування злочину у розв’язанні конкретних завдань розслідування.
- •4. Поняття, види і загальна характеристика джерел криміналістичної (процесуальної, доказової) інформації.
- •5. Методологічні основи криміналістики.
- •6. Поняття, об’єкти і суб’єкти криміналістичної ідентифікації, її види і форми.
- •7. Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації.
- •8. Поняття і завдання криміналістичної техніки як розділу криміналістики. Галузі криміналістичної техніки та їх роль у збиранні і дослідженні інформації щодо злочину та його учасників.
- •10. Поняття і значення фіксації криміналістичної інформації як методу повного і точного відображення змісту слідчої дії та її результатів.
- •11. Форми фіксації інформації, що має криміналістичне (доказове) значення.
- •12. Загальна характеристика технічних засобів, методів, прийомів та видів криміналістичної фотографії.
- •13. Процесуальні й технічні правила оформлення фототаблиць, відеоплівок як додатків до відповідних протоколів слідчих дій.
- •14. Криміналістична габітологія: поняття, зміст і значення в практиці розкриття та розслідування злочинів.
- •15. Технологія складання опису ознак зовнішності людини.
- •16. Криміналістична відео-фоноскопія. Наукові засади і сучасні можливості дослідження звукових слідів та їх використання для розшуку й ототожнення джерела звуку.
- •17. Криміналістична трасологія (слідознавство): поняття, система, завдання.
- •18. Поняття та класифікація слідів злочину в криміналістиці.
- •19. Сліди рук людини (дактилоскопія).
- •20. Сліди засобів учинення злочину.
- •21. Мікрооб’єкти та їхнє значення в розкритті та розслідуванні злочинів.
- •22. Криміналістична одорологія. Техніко-криміналістичні засоби і прийоми роботи зі слідами запаху на місці події.
- •23. Експертно-трасологічні дослідження та їх значення в розслідуванні злочинів.
- •24. Криміналістичне почеркознавство й авторознавство. Класифікація ідентифікаційних ознак письма і почерку.
- •25. Поняття документу в криміналістиці. Характеристика основних способів підроблення документів та ознаки, що вказують на них.
- •26. Дослідження відтисків печаток і штампів.
- •27. Дослідження поліграфічної продукції (державних цінних паперів, казначейських білетів, білетів Національного банку України, іноземної валюти, матеріалів порнографічного змісту та ін.).
- •28. Виявлення, фіксація та вилучення комп’ютерної інформації.
- •29. Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування.
- •30. Класифікація балістичних об’єктів і загальна характеристика їх криміналістичного дослідження.
- •31. Вибухові речовини і пристрої: поняття та класифікація вибухотехнічних засобів.
- •32. Поняття, науково-правові засади та завдання криміналістичної реєстрації як галузі криміналістичної техніки і практичної діяльності.
- •33. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем (колекцій), здійснюваних науково-дослідними і експертно-криміналістичними центрами мвс України.
- •34. Проблема допустимості використання в кримінальному судочинстві нетрадиційних криміналістичних знань і методів.
- •37. Основні поняття і категорії криміналістичної тактики, їх класифікація та загальна характеристика.
- •38. Криміналістична версія: поняття, види, правила висування та перевірки.
- •39. Поняття і значення планування, як умови і методу наукової організації розслідування. Принципи, види і технологія планування розслідування.
- •40. Організаційно-тактичні основи огляду місця події.
- •41. Організаційно-тактичні основи огляду транспортних засобів.
- •42. Організаційно-тактичні основи ексгумації та огляду трупу.
- •43. Організаційно-тактичні основи розшуку підозрюваних (обвинувачених).
- •44. Організаційно-тактичні основи затримання підозрюваних (обвинувачених).
- •45. Організаційно-тактичні основи обшуку в помешканні.
- •46. Організаційно-тактичні особливості особистого обшуку.
- •47. Організаційно-тактичні основи виїмки.
- •48. Організаційно-тактичні основи зняття інформації з каналів зв’язку.
- •49. Організаційно-тактичні основи допиту потерпілих і свідків.
- •50. Організаційно-тактичні основи допиту підозрюваних і обвинувачених.
- •51. Організаційно-тактичні основи очної ставки.
- •54. Організаційно-тактичні основи пред'явлення для впізнання предметів.
- •55. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі перевірки й уточнення показань на місці).
- •56. Організаційно-тактичні основи відтворення обстановки й обставин події (у формі слідчого експерименту).
- •57. Організаційно-тактичні основи одержання зразків для порівняльного дослідження.
- •58. Організаційно-тактичні основи підготовки і призначення судових експертиз.
- •59. Організаційно-тактичні основи залучення спеціалістів до участі у проведенні слідчих дій.
- •61. Розслідування вбивств.
- •62. Розслідування заподіяння тілесних ушкоджень.
- •63. Розслідування зґвалтувань.
- •64. Розслідування контрабанди.
- •65. Розслідування крадіжок.
- •66. Розслідування грабежів і розбійних нападів.
- •67. Розслідування вимагання.
- •68. Розслідування шахрайства.
- •69. Розслідування ухилення від сплати податків.
- •70. Розслідування хабарництва (корупції).
- •71. Розслідування злочинів проти довкілля.
- •72. Розслідування хуліганства.
- •73. Розслідування дорожньо-транспортних подій.
- •74. Розслідування підпалів і злочинного порушення правил пожежної безпеки.
- •75. Розслідування незаконних дій, пов'язаних із наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.
- •76. Розслідування злочинів, учинених неповнолітніми.
- •77. Розслідування злочинів, учинених організованим кримінальним угрупованням.
- •78. Розслідування злочинів по «свіжих слідах».
- •79. Розслідування нерозкритих злочинів минулих років.
- •80. Профілактична діяльність слідчого за матеріалами розслідування.
3. Поняття та різновиди способу вчинення злочину. Використання даних щодо способу вчинення і приховування злочину у розв’язанні конкретних завдань розслідування.
Спосіб вчинення злочину – це певний метод, порядок і послідовність рухів, прийомів, що застосовуються особою для вчинення злочину. У випадках, коли спосіб вчинення злочину є ознакою конструктивною, необхідне його спеціальне вивчення і доказування, оскільки це має значення для кваліфікації діяння.
У КК України таких статей чимало. Наприклад, для складу злочину доведення до самогубства (ч.1 ст.99) характерним є таких спосіб, як жорстке поводження або систематичне приниження людської гідності потерпілого. Перешкоджання здійсненню виборчого права (ст.127) буде злочинним за наявності таких необхідних ознак – якщо воно вчиняється шляхом насильства, обману, погроз, підкупу тощо. Часто спосіб є не лише ознакою складу конкретного злочину, але ще має значення для розмежування суміжних складів злочинів. У цьому розумінні важко переоцінити роль зазначеної ознаки у складах злочинів розкрадань майно, адже саме від способу вчинення цих злочинів залежить їх форма: крадіжка, грабіж, шахрайство тощо. Іноді певний спосіб вчинення діяння є ознакою кваліфікованого виду складу злочину. Напр., вбивство способом, небезпечним для життя багатьох осіб, визнається вбивством при обтяжуючих обставинах (п.”е” ст.93), спричинення тяжкого тілесного мучення або мордування. Утворює кваліфікований вид цього злочину (ч.2 ст.101).
---------------
Спосіб виступає як обов'язкова ознака складу злочину у випадках, коли він:
а) прямо зазначений у законі, наприклад, насильство, небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або погроза застосування такого насильства в складі розбою (ст. 187), обман чи зловживання довірою в складі шахрайства (ст. 190);
б) однозначно випливає із змісту закону, про що свідчить характер дії, опис якої містить диспозиція статті. Так, способом погрози вчинити вбивство є психічне насильство (ст. 129), способом завідомо неправдивого показання (ст. 384) — обман і т.п.
Спосіб має важливе кримінально-правове значення. Якщо він є обов'язковою ознакою складу злочину, то його встановлення в справі є необхідним. Відсутність даного способу виключає склад злочину. Наприклад, передбачене в ст. 120 доведення до самогубства відсутнє, якщо не було жорстокого поводження з потерпілим чи систематичного приниження його людської гідності, шантажу або примусу до вчинення протиправних дій. Спосіб має істотне значення для правильної кваліфікації злочину, його аналіз дає можливість зробити висновок про інші ознаки й елементи складу злочину. Спосіб важливий для диференціації кримінальної відповідальності. Так, залежно від способу вчинення злочину диференціюється відповідальність за корисливі злочини проти власності (статті 185-191). Спосіб впливає на створення кваліфікованих чи особливо кваліфікованих складів злочинів, а також на виділення спеціальних норм КК. Наприклад, вбивство, вчинене з особливою жорстокістю чи способом, небезпечним для життя багатьох осіб (пункти 4, 5 ч. 2 ст. 115), є спеціальною нормою стосовно умисного вбивства (ч. 1 ст. 115).
---------
Важливе значення для характеристики злочинної дії має спосіб вчинення злочину, що являє собою сукупність (систему) прийомів і методів, що використовуються при вчиненні злочину, Ці способи різноманітні. Найчастіше зустрічаються: фізичне насильство, психічне насильство (погроза насильством), обман, зловживання довірою, жорстокий чи особливо жорстокий спосіб, загальне безпечний спосіб та ін. Усі вони значною мірою визначають форму і зміст даної дії, її інтенсивність і шкідливість.
Деякі злочини можуть бути вчинені тільки у певний спосіб. У такому разі спосіб вказується в законі як конститутивна ознака складу злочину, наприклад, таємне викрадення чужого майна як спосіб крадіжки (ст. 185), відкрите викрадення такого ж майна при грабежі (ст. 186), заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою при шахрайстві (ст. 190). В інших випадках злочин може бути вчинений різними способами. Так, умисне вбивство (ч. 1 ст. 115) і умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122) можуть бути вчинені будь-якими способами: шляхом нанесення ушкоджень колючим чи ріжучим предметом, із застосуванням вогнепальної зброї, отруйних речовин, шляхом нанесення ударів, побоїв тощо. У зв'язку з цим законодавець не вказує в диспозиціях цих статей Особливої частини КК на певний спосіб вчинення злочину як на обов'язкову ознаку складу злочину.