76. Розслідування злочинів, учинених неповнолітніми.

Слідчі версії, які додатково повинні бути висунуті по кожній стправі про злочин, скоєний неповнолітнім:

- ролі підбурювачів чи інших учасників злочину;

- чи мали факти неповідомлення або раніше обіцяного переховуваня з боку дорслих;

- дорослі забирали (скуповували, міняли) награбовані неповнолітніми речі;

- дорослі втягували неповнолітніх у жебрацтво, пянство, азартні ігри, вживання наркотичних речовин.

Ознаки скоєння злочину неповнолітніми, що виявляються при огляді місця події:

- сліди, що свідчать про нелогічність окремих дій злочинців (надлишкові, що не викликані необхідністю порушення обстановки місця події, безглузді знищеня чи пошкодження окремих предметів);

- невеликі розміри слідів злочинців (рук, ніх, зубів, отвори у перешкоді);

- при майнових злочинах – характер викраденого (фото-, відео-, радіоапаратура, магнітофони, відповідні деталі, мотоцикли, авторчки і т.п.);

- викрадення порівняно некоштовних речей, коли більш цінні залишаються;

- сліди, що свідчать про те, що злочинці на місці події їли солодощі.

Типові ситуації та дії слідчого на першочерговому етапі розслідування:

1) Потерпілі та свідки називають конкретних підозрюваних:

- затримання підозрюваних;

- огляд місці події;

- особистий общук підозрюваних;

- допит підозрюваних;

- обшук за місцем проживання, навчання чи роботи;

- допит свідків;

- призщначення судових експертиз;

- представлення для впізнання.

2) Обстановка місці події, сліди та інші дані свідчать про те, що злочин скоєно неповнолітнім:

- допит заявника;

- огляд місці події;

- допит потерпілого;

- допит свідків;

- призщначення судових експертиз;

- доручення органам дізнання проваження ОРЗ.

Умовний перелік запитань, що вирішуються судово-медичною експертизою:

- який ступінь розумового розвитку непонолітнього (з урахуванням віку);

- якщо в розумовому розвитку непонолітнього є відхиленя від рівня, нормального для даного віку, яких характерцих відхилень;

- які причини цих відхилень; чи не є вони результатом психічної хвороби (в тому числі перенесеног раніш); якого саме;

- чи міг неповнолітній правильно сприйняти ті чи інші конкретні обставини і точно викласти їх у своїх показаннях;

- чи міх непонолітній повністю усвідомити значення своїх дій (чи дій, скоєних по відношенню до нього);

- чи міг непонолітній повністю керуватисвоїми вчинками.

77. Розслідування злочинів, учинених організованим кримінальним угрупованням.

Відповідно до ч. З ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим організованою гру­пою, якщо в його підготовці або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом із розподілом функцій учасників групи, спрямова­них на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Висунення версій про вчинення злочинів організованою групою мо­же бути здійснене на самому початку розслідування. Причому виявленню організованої групи здебільшого сприяють результати оперативно-розшукової діяльності. Оператив-но-розшукова інформація сприяє висуненню слідчих версій, плануванню розслідуван­ня, розробленню тактики окремих слідчих дій або тактичних операцій.

1. Огляд місця події - процесуальна дія, яка відповідно до ст. 190 КПК України проводиться з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, що мають значення для справи. Аналіз окремих слідів на місці події, змін в обстановці під час вчинення злочину дає змогу висунути версію про вчинення злочину групою осіб (або організованою групою).

2. Допит різних за своїм процесуальним станови­щем осіб - процес передачі слідчому допитуваним інформації про розсліду­вану подію або пов'язаних із нею обставинах чи особах. Мета допиту полягає в отри­манні повних свідчень, що об'єктивно відображають дійсність.

Предмет допиту виконавця має свої особливості та охоплює такі обставини: 1) у вчи­ненні яких злочинів брав участь допитуваний; 2) у чому виявилися його дії; 3) яким чи­ном розподілялися ролі у злочинній групі; 4) чи здійснювалося планування злочинів;

5) яким чином приховувалися злочини; 6) які стосунки у допитуваного з іншими учас­никами групи; 7) як був втягнутий до злочинної групи; 8) чому вчинив злочин.

3. Обшук у розслідуванні - об'єктами пошуку досить часто є: вогнепальна і холодна зброя; вибухівка; предмети, що є вилученими із законного обігу; предмети, за виготовлення, зберігання та збут яких передбачена кримінальна відповідальність; предмети, що мають на собі сліди злочину; трупи або частини розчленованого трупа; речі й цінності, здобуті зло­чинним шляхом; різного роду документи та ін. У роботі правоохоронних органів відзна­чається поява нового об'єкта пошуку за цією категорією злочинів: особи, яких перехо­вують у тих або інших місцях.

Провадження обшуків при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими групами, пов'язано з реальною загрозою надання озброєного опору. Тому проведення об­шуку може бути поєднане з усуненням протидії з боку зацікавлених осіб і їх затриманням.

4. Пред'явлення для впізнання - доцільно використовувати узнавання за фотозображенням чи відеозображенням. Упізнання за відеозаписом передбачає пред'явлення (перегляд) відеоплівки, на якій учасник злочинного угруповання відзнятий у групі зі схожими особа­ми в кількості не менше трьох осіб. Про результати впізнання обов'язково повідомляється особа, яка пред'являється для впізнанння. Порядок пред'яв­лення особи поза візуальним спостереженням передбачено ст. 174 КПК України.

5. Зняття інформації з каналів зв'язку - дає можливість отримати відомості про зло­чинне формування (організовану групу чи злочинну організацію), його склад, зв'язки, про злочини, що замишляються або вчинені, ролі та функції учасників організованої групи, місця зустрічей та ін.