73. Загальна характеристика корупційної злочинності.

Корупція – соц. явище, характер підкупом - продажністю держ і інших службовців і на цій основі корисливим використанням ними в особисті або групових, корпоративних інтересах офіційних службових повноважень, пов'язаних з ними авторитету й можливостей.

Правопорушення, пов'язані з корупцією, включають: 1) корупційні правопорушення, чинені у вигляді надання, прийняття матеріальних, інших благ і переваг; 2) правопорушення, що створюють умови для корупції і які забезпечують її (використання службових повноважень всупереч інтересам служби, перевищення влади). Ці правопорушення різноманітні, носять кримінально-правовий, адміністративний, громадянсько-прав і дисциплінарний характер.

Для визначення причинності й детермінації корупційної злочинності істотні три питання:

- характеристики службового середовища (невиконання правила про такий розмір оплати праці службовців, кіт дозволив би гідно жити їм і їхнім родинам; тип керування; соціально-психологічна обстановка);

- характеристики службовців (тут істотна ієрархія їхніх цінностей і, зокрема, готовність принести в жертву матеріальній вигоді закон і норми моралі, професійну честь. Позначаються й такі характерні риси, як жадібність, заздрість. Моральна нестійкість позначається при ініціативному підкупі);

- умови й процеси їхньої взаємодії, стан соц контролю в сфері служби (відсутність контролю за доходами й видатками службовців, за виконанням ними службових обов'язків, нереагування на факти корупції або слабке, не засноване на законі реагування в багатьох випадках є умовами, що полегшують здійснення корупційних злочинів).

У плані загального попередження необхідно насамперед виключати використання корупції як кошти становлення й зміцнення нових суспільних відносин, створення соц опори ринкових відносин, а також припиняти відмивання, збільшення кримінальних капіталів.

При спец попередженні корупції важливі:

-установлення такого утримування службовця, яке здатне забезпечити їм і їхнім родинам гідний рівень життя;

-підвищений контроль за: доходами й видатками держ. і ряду інших категорій службовців; аспектами поводження, найбільш чутливими до корупції (видачі інформації, що не підлягає офіційному поширенню); кадровою політикою, використання в т.ч. ротації кадрів;

-режим забезпечення безпеки осіб, осущ боротьбу з корупцією, а також членів їхніх родин;

-введення режиму виняткового службового використання дорогих держ квартир, особняків, надаваних у зв'язку із заняттям держ посади, при гарантованності частки житла на загальним, передбаченим законом умовах.

74. Концепція боротьби з корупцією на 1998-2005 роки (основні положення).

Концепція боротьби з корупцією на 1998-2005 роки визначає які причини та умови сприяють корупційним діянням та передбачає які дії повинні бути виконані для їх усунення:

- вплив на соціальні передумови корупції, запобігання корупційним діянням

- вдосконалення законодавства про відповідальність за корупційні діяння

- діяльність державних органів щодо виявлення корупційних діянь та притягнення винних до відповідальності

- створення системи забезпечення боротьби з корупцією

Реалізація цієї Концепції повинна здійснюватися шляхом:

врахування положень Концепції у формуванні та проведенні державної, у тому числі правової і кримінальної, політики, використання їх у відповідних актах законодавства, виступах посадових осіб, парламентських слуханнях, рекомендаціях щодо запобігання та протидії корупції;

розроблення нових і вдосконалення чинних загальнодержавних планів і програм боротьби з корупцією, а також галузевих програм стосовно найбільш криміногенних сфер діяльності (державна служба, податкова та митна служби, зовнішньоекономічна діяльність, відповідні структури міліції, комунального господарства, сфера приватизації тощо);

прийняття нових законів і внесення змін та доповнень до чинних законодавчих актів;

розроблення на підставі програм і нормативно-правових актів відповідних відомчих планів, заходів запобігання і протидії корупції, типових функціональних обов’язків, посадових інструкцій посадових осіб;

визначення чіткої системи державного контролю та відповідальності за виконання положень і рекомендацій Концепції, покладення зазначених функцій на відповідний орган;

здійснення аналізу інформації про боротьбу з корупцією, забезпечення постійного моніторингу цієї діяльності;

визначення виконавців для прогнозування криміногенної ситуації, визначення потреби та можливості коригування у перспективі планів щодо боротьби з корупцією.