- •1. Поняття і предмет кримінології.
- •2. Місце кримінології в системі наук, її співвідношення з іншими галузями знань.
- •3. Методологічні основи української кримінології.
- •4. Завдання та функції кримінології.
- •5. Теоретичне і практичне значення кримінології.
- •6. Етапи розвитку кримінологічної теорії, школи кримінології.
- •7. Погляди представників класичної школи кримінального права на проблему злочинності.
- •8. Соціологічний напрямок в кримінології, його основні ідеї.
- •9. Біологічні підходи до проблем злочинності.
- •10. Психологічні теорії в кримінології.
- •11. Кримінологічні дослідження проблем злочинності в радянські часи.
- •12. Історія розвитку кримінологічної думки і кримінологічних установ в Україні.
- •13. Поняття злочинності, її кримінологічні ознаки. Співвідношення злочинності і злочину.
- •14. Генологія злочинності.
- •15. Показники злочинності.
- •16. Рівень злочинності.
- •17. Структура злочинності.
- •18. Динаміка злочинності. Фактори, що впливають на динаміку злочинності.
- •19. Соціальні наслідки злочинності. "Ціна злочинності".
- •20. "Географія" злочинності. Порівняльна характеристика злочинності в різних регіонах країни.
- •21. Латентна злочинність. Види латентних злочинів.
- •22. Класифікації злочинів за ступенем латентності. Засоби виявлення латентних злочинів.
- •23. Стан, тенденції і особливості сучасної злочинності в Україні.
- •24. Поняття причинності в кримінології.
- •25. Об'єктивні детермінанти злочинності в Україні.
- •26. Суб'єктивні фактори злочинності в Україні.
- •27. Поняття особи злочинця та особи, яка вчинила злочин.
- •28. Структура особистості злочинця. Співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця.
- •29. Кримінологічна характеристика і класифікація осіб, що вчинили злочини.
- •30. Причини й умови індивідуальної злочинної поведінки.
- •31. Обставини, що впливають на формування особи злочинця.
- •32. Поняття і види конкретних життєвих ситуацій, їх роль в індивідуальній злочинній поведінці.
- •33. Роль потерпілого в утворенні криміногенної ситуації. Види віктимної поведінки.
- •34. Механізм суїцидальної поведінки.
- •35. Поняття та елементи механізму індивідуальної злочинної поведінки. Кримінальна мотивація.
- •36. Мотивація злочинної діяльності.
- •37. Загальна характеристика і класифікація методів кримінологічних досліджень.
- •38. Вибіркове дослідження в кримінології.
- •39. Конкретно-соціологічні методи збирання інформації.
- •40. Опитування як засіб збирання кримінологічної інформації
- •41. Структура і зміст анкет, які використовуються у кримінологічних дослідженнях.
- •42. Спостереження як метод кримінологічного дослідження.
- •43. Вивчення документів як метод кримінологічного дослідження (документальний метод).
- •44. Застосування в кримінології психологічних методів.
- •45. Засоби узагальнення й аналізу кримінологічної інформації.
- •46. Вимоги до організації кримінологічного дослідження.
- •47. Програма кримінологічного дослідження.
- •48. Поняття, види і методи кримінологічного прогнозування.
- •49. Поняття, значення і види кримінологічного планування.
- •50. Попередження злочинів як один з напрямків впливу на злочинність.
- •51. Рівні попередження злочинності.
- •52. Форми профілактики злочинності.
- •53. Спеціально-кримінологічне попередження злочинності. Співвідношення понять попередження, профілактика, запобігання та припинення злочинів.
- •54. Класифікація заходів попередження злочинів.
- •55. Суб'єкти попередження злочинів, їх види.
- •56. Основні положення проекту зу "Про профілактику злочинності" від 1998 року.
- •57. Основні положення Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки.
- •58. Законодавче підґрунтя здійснення профілактики злочинності.
- •59. Віктимологічний аспект попередження злочинності.
- •60. Роль овс у попередження злочинів.
- •70. Слідча профілактика.
- •71. Поняття та детермінація корисливої злочинності. Кримінологічна характеристика корисливих злочинів.
- •72. Кримінологічна характеристика економічної злочинності.
- •73. Загальна характеристика корупційної злочинності.
- •74. Концепція боротьби з корупцією на 1998-2005 роки (основні положення).
- •75. Кримінологічна характеристика насильницьких корисливих злочинів.
- •76. Попередження економічної та корупційної злочинності.
- •77. Проблеми вдосконалення антикорупційного законодавства.
- •78. Основні положення "Заходів щодо детінізації економіки на 2002-2004 роки" (Указ Президента України від 5 березня 2002 року №216/2002).
- •79. Кримінологічна характеристика та попередження насильницької злочинності.
- •80. Кримінологічна характеристика тяжких злочинів проти життя та здоров'я.
- •81. Попередження насильства в сім'ї (зу "Про попередження насильства в сім'ї" від 15.11.01).
- •82. Кримінологічна характеристика та попередження вандалізму.
- •83. Кримінологічна характеристика та попередження професійної злочинності.
- •84. Кримінологічна характеристика та попередження організованої злочинності.
- •85. Поняття і види організованих злочинних угрупувань.
- •86. Структура організованої злочинності.
- •87. Запобігання відмиванню "брудних" грошей.
- •88. Основні положення "Комплексної програми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом на 2004 рік" (затвердженою Постановою кму від 16.01.04 р. №45).
- •- Продовжити роботу, пов’язану з підготовкою та укладенням
- •89. Запобігання торгівлі людьми. Основні положення "Комплексної програми протидії торгівлі людьми на 2002-2005 роки" (затвердженої Постановою кму від 5.06.02 р. №766).
- •90. Кримінологічні особливості жіночої злочинності.
- •91. Профілактика жіночої злочинності.
- •94. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності.
- •95. Поняття та види рецидиву. Особа рецидивіста.
- •96. Профілактика рецидивної злочинності (вітчизняний та Іноземний досвід).
- •97. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності неповнолітніх і молоді.
- •98. Особа неповнолітнього злочинця.
- •99. Профілактика злочинності неповнолітніх. (зу "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" від 24.01.95 зі змінами).
- •100. Основні положення Державна програма запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 роки.
- •101. Загальна характеристика взаємозв'язку злочинності з окремими видами поведінки, що відхиляється від норми.
- •102. Кримінологічне значення попередження пияцтва.
- •103. Кримінологічна характеристика і попередження наркотизму.
- •104. Проституція і злочинність - кримінологічний аналіз.
- •105. Основні напрямки міжнародного співробітництва правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.
- Продовжити роботу, пов’язану з підготовкою та укладенням
міжнародних договорів міжвідомчого характеру про співробітництво з питань боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- провести роботу, пов’язану з підготовкою та укладенням міжнародних договорів України з питань взаємного визнання і застосування переліків терористичних організацій, та осіб, пов’язаних з терористичною діяльністю.
- розробити та здійснити комплекс заходів щодо організації проведення в Україні міжнародної конференції з питань боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
89. Запобігання торгівлі людьми. Основні положення "Комплексної програми протидії торгівлі людьми на 2002-2005 роки" (затвердженої Постановою кму від 5.06.02 р. №766).
До НПА, спрямованих на запобігання торгівлі людьми належать:
- Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми із експлуатацією проституції третіми особами
- Соглашение о сотрудничестве государств-участников Содружества Независимых Государств в борьбе с торговлей людьми, органами и тканями человека (Москва, 25 ноября 2005 года)
- „Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності” прийнятий резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеївід 15 листопада 2000 року
- ЗУ „Про ратифікацію Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю)” від 4 лютого 2004 року
- ЗУ „Про внесення змін до КК України щодо вдосконалення відповідальності за торгівлю людьми та втягнення в заняття проституцією” від 12 січня 2006 року
- постанова КМУ від 5 червня 2002 р. N 766 „Про затвердження Комплексної програми протидії торгівлі людьми на 2002-2005 роки”
- постанова КМУ від 27 червня 2003 р. N 987
„Про затвердження Типового положення про центр реабілітації для осіб, які постраждали від торгівлі людьми№
- постанова КМУ від
- постанова КМУ від 7 березня 2007 р. N 410 „Про затвердження Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року”
"Комплексна програма протидії торгівлі людьми на 2002-2005 роки містить 3 розділи (запобігання торгівлі людьми, переслідування торговців людьми, захист потерпілих та їх реінтеграція) та 33 положеня.
I. Запобігання торгівлі людьми:
1. Внести Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо утворення Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії торгівлі людьми, а також утворити регіональні постійно діючі комісії з питань координації зусиль та обміну інформацією щодо запобігання торгівлі людьми і забезпечити їх роботу.
2. Запровадити проведення щорічних регіональних і міжгалузевих нарад-семінарів з питань координації зусиль, здійснення аналізу та уточнення стратегії реалізації заходів щодо запобігання торгівлі людьми.
3. Забезпечити проведення соціологічних та кримінологічних досліджень з проблем торгівлі людьми, узагальнити отримані дані та за результатами внести Кабінету Міністрів України відповідні пропозиції.
4. Продовжити роботу щодо подальшого вивчення, порівняльного аналізу, узагальнення та поширення в Україні міжнародного досвіду з питань запобігання та боротьби з торгівлею людьми.
5. Надавати профорієнтаційні послуги та організувати навчання безробітних, особливо молоді, професіям, що користуються попитом на ринку праці (з урахуванням специфіки регіонів).
6. Забезпечити вирішення питання зайнятості випускників професійно-технічних училищ та вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням.
7. Сприяти працевлаштуванню молоді, яка звертається до державної служби зайнятості.
8. Продовжити роботу з підтримки підприємницької діяльності серед жінок у малому та середньому бізнесі.
9. Продовжувати роботу, пов’язану із залученням та підтримкою безробітних жінок у провадженні ними підприємницької діяльності.
10. Здійснювати постійний контроль за діяльністю туристичних фірм, шлюбних агентств, а також суб’єктів господарювання, які мають ліцензії на провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном.
11. Забезпечити дотримання законодавства під час організації оздоровлення та відпочинку дітей за кордоном, а також у роботі лікувально-профілактичних та інших закладів, у яких перебувають або утримуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
12. Забезпечити систематичне проведення серед осіб групи ризику консультаційної та роз’яснювальної роботи, подання їм адресної допомоги.
13. У регіонах із складною криміногенною ситуацією, пов’язаною з торгівлею людьми, організувати на основі науково обгрунтованих методик виявлення та облік осіб, які можуть стати об’єктами торгівлі людьми, забезпечити проведення з ними індивідуально-профілактичної роботи.
14. Підвищувати рівень інформованості населення про засоби і методи, які використовуються торговцями людьми, а також про потенційний ризик експлуатації, насильства та зловживань стосовно нелегальних мігрантів. Систематично організовувати проведення інформаційно-просвітницьких заходів щодо запобігання торгівлі людьми. Створити спеціальний цикл телерадіопередач, запровадити в друкованих та електронних засобах масової інформації окремі рубрики, в яких оприлюднювати наслідки нелегального виїзду за кордон з метою працевлаштування.
15. Продовжити підготовку та видання інформаційних матеріалів з проблем соціального захисту дітей і молоді.
16. Підготувати та забезпечити видання Енциклопедії правових знань для дітей і молоді.
17. Забезпечити проведення постійно діючих регіональних семінарів для працівників “гарячих ліній”, “телефонів довіри”, волонтерів з метою подання їм методичної, інформаційної та практичної допомоги з питань запобігання торгівлі людьми.
18. Забезпечити подання інформаційно-консультаційної та правової допомоги громадянам України, які виїжджають за кордон для працевлаштування, оздоровлення, відпочинку та в інших цілях.
19. Продовжити здійснення заходів, пов’язаних з розробленням та запровадженням в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти, у педагогічних вищих навчальних закладах вивчення спецкурсу з питань запобігання торгівлі людьми.
20. Продовжити проведення тематичних занять з питань запобігання торгівлі людьми у рамках виконання програм статевого виховання та консультування в центрах планування сім’ї, кризових центрах для жінок та молоді.
II. Переслідування торговців людьми
21. Здійснити заходи щодо підготовки до ратифікації в установленому порядку Конвенції ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Протоколу проти незаконного ввезення мігрантів суходолом, морем та повітрям і Протоколу про запобігання та припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, покарання за неї та приведення законодавства України у відповідність з їх основними положеннями.
22. Удосконалювати механізм забезпечення постійного обміну інформацією між правоохоронними органами України та інших держав щодо юридичних і фізичних осіб, які займаються транскордонною торгівлею людьми, а також методів та процедур розслідування і розкриття злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми.
23. Посилити прикордонний контроль стосовно осіб, які можуть стати жертвами торгівлі людьми. Забезпечити облаштування пунктів пропуску через державний кордон автоматизованими комплексами прикордонного контролю, а також необхідними інформаційними матеріалами щодо запобігання торгівлі людьми.
24. Забезпечити регулярне інформування правоохоронних органів про факти затримання осіб під час спроби незаконного перетинання державного кордону за підробленими документами, а також депортації осіб, які постраждали внаслідок торгівлі людьми.
25. Забезпечити розроблення та запровадження механізму ефективного захисту осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, зокрема у розслідуванні злочинів, а також у судовому розгляді кримінальних справ, пов’язаних з торгівлею людьми.
26. Продовжувати співпрацю з Інтерполом, Європолом, Регіональним центром ініціативи Південно-Європейського співробітництва (SECI) з питань боротьби з торгівлею людьми, обміну практичним досвідом та інформацією щодо розшуку потерпілих унаслідок торгівлі людьми, а також осіб, причетних до вчинення злочинів зазначеної категорії.
27. Забезпечити підготовку працівників правоохоронних органів з питань запобігання торгівлі людьми, притягнення до відповідальності правопорушників, захисту потерпілих та свідків.
III. Захист потерпілих та їх реінтеграція
28. Подавати допомогу у поверненні громадянам України, які стали жертвами торгівлі людьми.
29. Забезпечувати подання необхідної медичної, психологічної та правової допомоги особам, які постраждали від злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, чи інших насильницьких дій.
30. Сприяти створенню мережі реінтеграційних та антикризових центрів для осіб, які постраждали від злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, та інших насильницьких дій.
31. Розробити та затвердити типові положення про реінтеграційні та антикризові центри, притулки для осіб, які постраждали від злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, та інших насильницьких дій.
32. Продовжити роботу з проведення для працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, правоохоронних органів, дипломатичних представництв і консульських установ, системи освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, міграційних і прикордонних служб, а також представників громадських організацій міжгалузевих семінарів, “круглих столів”, конференцій і тренінгів з питань запобігання торгівлі людьми, вдосконалення механізмів подання допомоги жертвам цих злочинів.
33. Забезпечити залучення міжнародних і громадських організацій, благодійних фондів до реалізації проектів щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми, захисту прав осіб, які стали жертвами торгівлі людьми, розшуку зниклих за кордоном, повернення та реабілітації жертв торгівлі людьми.