5. 1. Етапи планування

Етапи планування такі: постановка цілей; виявлення вихідних передумов альтернатив, вибір найкращої альтернативи або альтернатив, введення плану в дію, виконання плану.

Постановка цілей дуже важлива, оскільки вона задає напрямок. Якщо мешканець Нью-Йорка вирішує провести відпустку в Майямі, то Майямі стає його метою. Вона вказує відпускнику напрямок – ту ціль, до якої він прагне. Більш детально питання про цілі в управлінні буде розглянуте пізніше.

Визначення передумов. Передумови – очікувані умови, в яких будуть здійснюватися плани. Якщо, наприклад, планується пікнік, то необхідно виходити з передумови, що погода буде доброю. Передумови служать основою вибору альтернатив.

Менеджер може планувати виробництво на своєму підприємстві, виходячи з припущення, що в наступному році валовий національний продукт (ВНП) збільшиться на 3%. За досвідом минулих років йому відомо, що приріст обсягу продажу звичайно у два рази перевищує приріст ВНП, і тому він передбачає збільшити виробництво на 6%. Якщо ВНП збільшується не на 3%, а на 1%, то план, побудований на цій передумові, буде нереальним, тому що прогноз буде підвищений на чотири пункти.

Іншими словами, формуючи план, спочатку необхідно поставити цілі, а потім визначити передумови для побудови плану. Необхідно також вирішити, як діяти, якщо передумови не реалізуються.

Наприклад, плануючи пікнік, треба врахувати, що може піти дощ. Тоді слід використовувати дві передумови для планування: перша — зливи не буде, друга – злива буде. Виходячи з них, потрібно мати два варіанта плану.

План ігор на чемпіонатах також будується за цим принципом. Управлінець, плануючи випуск продукції, повинен мати декілька альтернативних передумов.

Альтернативи – можливості, які виключають одна одну. Нагадаємо, що керуючий з нашого прикладу діяв з передумови, що ВНП збільшується на 3%, а значить, обсяг продажу – на 5%. Альтернативними передумовами можуть бути: зростання ВНП на 2% або його відсутність. ВНП може навіть скоротитись. Або обсяг продажу може зрости зовсім в іншій пропорції до зростання ВНП, ніж це було в минулому.

Крім цих варіантів вихідною передумовою керуючий повинен мати на увазі інші припущення відносно майбутнього, враховуючи і ті, які реалізуються згідно плану.

Наприклад, він може припускати таке:

– вихідні матеріали, необхідні для забезпечення зростання виробництва на 6%, можуть бути отримані у достатній кількості за прийнятними цінами;

– на підприємстві або в інших галузях не буде страйків, які можуть серйозно вплинути на виробництво;

– наявні виробничі потужності достатні для збільшення виробництва на 6%.

Після того, як поставлено цілі, визначено вихідні передумови та їх альтернативи, можна перейти до наступних етапів планування:

– визначення альтернатив плану;

– вибір найкращої альтернативи або альтернатив;

– введення плану в дію;

– виконання плану.

Закінчуючи обговорення цього питання, підкреслимо особливу важливість етапів введення плану в дію та його реалізації. Плани безкорисні, якщо вони не втілюються у конкретній справі. Тому справжній керівник повинен уміти втілювати свої плани у життя.