Тема 10. Автотранспортне страхування

10.1.Страхування автотранспорту

10.2. Страхування вантажів

10.3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

10.4. Міжнародна система авто страхування “Зелена карта”

10.1.Страхування автотранспорту

Транспортний комплекс відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки, тому діяльність його окремих елементів повинна мати страховий захист. Транспортне страхування проводиться як у добровільній так і обов’язковій формі та поділяється на таки види:

• Страхування авіаційного транспорту;

• Страхування водного транспорту ( морського та річкового);

• Страхування наземного транспорту;

• Страхування вантажів.

До наземного транспорту відносяться автомобільний, залізничний і трубопровідний. Розглянемо особливості страхування найбільш поширеного транспорту - автомобільного.

Предмет страхування - транспортні засоби (легкові автомобілі, вантажні автомобілі, автобуси, мікроавтобуси, спецтехніка) за віком не більше 10 років.

Серед умов страхування є ряд найбільш поширених обмежень, а саме:

* не приймаються на страхування легкові автотранспортні засоби та причепи до них, термін експлуатації яких з моменту випуску їх заводом-виготовлювачем перевищує 10 років;

* не приймаються на страхування від угону легкові автотранспортні засоби всіх марок, не обладнані протиугонними пристроями;

* не береться під страховий захист багаж;

* не береться під страховий захист скло автотранспортних засобів, що має будь-які пошкодження і дефекти;

* не відшкодовуються збитки в таких випадках:

- пошкодження (знищення) шин автотранспортного засобу та шин, установлених на причепах до нього, які завдані внаслідок руху й не спричинили ДТП;

- крадіжки коліс, у тому числі запасних, установлених на автотранспортному засобі та причепах до нього, якщо крадіжка коліс сталася окремо, без угону або викрадення автотранспортного засобу чи причепа. Страхування засобів автомобільного транспорту може здійснюватися від таких страхових ризиків:

• дорожньо – транспортної пригоди (ДТП) (пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП, втрати транспортного засобу внаслідок ДТП);

• вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ (пошкодження або втрати транспортного засобу внаслідок стихійного лиха (буря, повінь, землетрус, інші аномальні атмосферні та геологічні явища), напад тварин, а також пожежі або вибуху в транспортному засобі);

• противоправних дій третіх осіб (викрадення або пошкодження при спробі викрадення транспортного засобу, навмисних дій третіх осіб).

Страхова сума визначається за згодою сторін і на підставі документів про придбання (довідка-рахунок або інші документи) але в межах дійсної (ринкової) вартості автотранспортного засобу на дату укладання договору страхування. У разі відсутності таких документів можлива експертна оцінка транспортного засобу.

Розмір страхових платежів визначається за тарифними ставками, які залежать від:

• типу автомобіля, його призначення, умови експлуатації;

• технічних характеристик;

• місця зберігання, наявності пристроїв проти викрадення;

• належності (державному підприємству, іншому суб'єкту господарювання або громадянину на праві індивідуальної власності);

• стажу водія та інших факторів.

Страхувальникам, які безаварійне експлуатують транспортні засоби при безперервному щорічному страхуванні, може встановлюватися знижка страхового платежу в розмірі 10% за кожен рік безаварійної експлуатації, але не більше 50% загального розміру платежу.

Страховий збиток при страхуванні транспортних засобів визначається:

• при крадіжці - за його вартістю з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку;

• при знищенні - за його вартістю з урахуванням зносу за вирахуванням вартості залишків (можливо і знецінених), придатних для подальшого використання;

• при пошкодженні - за вартістю ремонту у наступному порядку: - до вартості нових деталей, зменшеної відповідно відсотку зносу, який вказується в договорі страхування, додається вартість ремонтних робіт, далі віднімається вартість залишків, придатних для подальшого використання та переоцінених у відповідності до відсотку зносу і ступеню їх знецінення, що викликані страховим випадком;

• включаються також виграти на рятування транспортного засобу (у тому числі й додатковий збиток, викликаний рятуванням людей) під час страхового випадку, на приведення його в належний вигляд та його транспортування до найближчого ремонтного пункту чи постійного місця проживання (але не дальше найближчого ремонтного пункту);

• окремо страховик оплачує вартість робіт по складанню кошторису втрат на ремонт, крім того страховик оплачує збиток втрати товарного виду автотранспортного засобу.

До страхових випадків не належать (а отже, виплати страхового відшкодування не здійснюються) ситуації, при яких було зафіксовано: а) використання автотранспортного засобу та причепів до нього у заздалегідь відомому страхувальникові аварійному стані;

б) управління автотранспортним засобом особою, котра не має посвідчення водія;

в) управління автотранспортним засобом водієм, що перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння;

г) непокору владі (втеча з місця події, переслідування працівниками ДАІ), вчинення дій (крім тих, які кримінальне караються), пов'язаних із порушенням Правил дорожнього руху;

д) порушення правил пожежної безпеки, перевезення та зберігання вогненебезпечних, вибухонебезпечних речовин і предметів, що легко займаються;

е) намір або грубу недбалість страхувальника чи його представника, а також порушення будь-ким із них установлених правил експлуатації автотранспортних засобів;

є) передання страхувальником керування автотранспортним засобом особі, що перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також особі, що не має посвідчення водія з дозволеною категорією відповідного транспортного засобу.

Не відшкодовуються непрямі збитки та інші видатки, що можуть бути спричинені страховим випадком (штраф, використання орендованого транспортного засобу, проживання в готелі під час ремонту, видатки на відрядження, упущена вигода, втрата прибутку, простій, матеріальні збитки, пов'язані з закінченням гарантійного терміну, моральні збитки тощо). Договір страхування укладається, як правило, на один рік. Можливе укладання договору страхування на коротші терміни, наприклад при виїзді за кордон або на час перегону транспортного засобу.