10.4. Міжнародна система авто страхування “Зелена карта”

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за кордоном - поліс Зелена картка.

Страхова сума (максимальний розмір страхової виплати) встановлюється відповідно до законодавства країни, на території якої було завдано шкоду майну, здоров'ю та життю третіх осіб внаслідок ДТП.

Країни, в яких діє поліс «Зелена карта»: Австрія, Албанія, Андорра, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Білорусь, Швейцарія, Кіпр, Чеська Республіка, Німеччина, Данія, Іспанія, Естонія, Франція, Фінляндія, Великобританія, Греція, Угорщина, Хорватія, Італія, Ізраїль, Іран, Ірландія, Ірак, Ісландія, Люксембург, Латвія, Мальта, Марокко, Молдова, Македонія, Норвегія, Нідерланди, Португалія, Польща, Росія, Румунія, Швеція, Словаччина, Словенія, Туніс, Туреччина , Україна, Югославія, Литва.

Вартість страхового полісу залежить від: типу транспортного засобу; території дії страхового полісу (вся Європа; Білорусь, Молдова або Росія); строку дії страхового полісу (від 15 днів до 1 року).

Страхова компанія забезпечує відшкодування шкоди, заподіяної потерпілим - третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася під час дії Страхового сертифікату (полісу) «Зелена карта» і винуватцем якої був водій транспортного засобу, зазначеного у цьому Страховому сертифікаті (полісі) «Зелена карта». Виплата страхового відшкодування здійснюється на умовах, визначених законодавством про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів країни відвідання, де стався страховий випадок.

Страхові тарифи затверджені МТСБУ і є єдиними для усіх страхових компаній України, франшиза не застосовується.

Існує два види поліса «Зелена карта»:

- «Уся Європа», який стосується усіх європейських країн;

- «Східна Європа», що є дійсним на території Білорусії, Молдови, Румунії та Болгарії. Ліміти відповідальності (суми виплат) встановлюються згідно законодавству тієї країни, де відбулося ДТП.

Тема 11. Морське страхування

11.1. Призначення та сутність морського страхування

11.2. Правове регулювання морського страхування

11.3. Морське страхування перевезених вантажів — карго

11.4. КАСКО-страхування засобів водного транспорту

11.5. Порядок укладання договору морського страхування

11.1. Призначення та сутність морського страхування

В умовах розвитку міжнародних зв’язків зростає обсяг перевезень вантажів і пасажирів морським транспортом. Тому страхування суден набирає дедалі більшого значення, що зумовлено як підвищеними ризиками використання цих транспортних засобів, так і їхньою величезною вартістю. Морське страхування-один із найдавніших видів страхування зі своїми багатовіковими традиціями.

Значне розповсюдження морське страхування набуло в середині XIV ст. в містах Північної та Центральної Італії, які були в той час основними центрами морської торгівлі (Флоренція, Генуя). Саме в Генуї був виданий перший поліс морського страхування, датований 1347р. В Україні морське страхування тільки починає розвиватися.

Виділяють такі особливості морського страхування:

♦ оскільки на страхування приймаються великі ризики, то воно проводиться не окремими страховиками, а об'єднаннями страховиків, які беруть на себе морські ризики на принципах співстрахування і перестрахування;

♦ міжнародний характер морських перевезень призводить до існування міжнародних угод і правил, на основі яких проводиться страхування і яких повинні дотримуватися національні страховики;

♦ більшість договорів морського страхування укладаються на основі Морського страхового полісу Ллойда та застережень Інституту лондонських страховиків;

♦ елементом ринку морського страхування є Клуби взаємного страхування судновласників, які у більшості випадків забезпечують страхування відповідальності;

♦ договори морського страхування через їхню складність переважно укладаються за посередництвом страхових брокерів, кваліфікація яких дозволяє забезпечити найбільш прийнятне для страхувальника страхове покриття.

Об’єктами морського страхування є:

• судна (обов'язково страхують ті, що знаходяться на ремонті за кордоном; прийнято страхувати також судна, які плавають у районах, перебування в яких пов'язано з ризиком (Антарктика), а також судна, що будуються). Інтерес у страхуванні суден належить тому, хто несе ризик випадкової загибелі або пошкодження судна;

• вантаж (найбільш розповсюджений об'єкт морського страхування). Страховий інтерес у вантажі має будь-яка особа, яка може потерпіти збитки від загибелі або пошкодження вантажу -власник, перевізник;

• фрахт (доходи від фрахту, які отримує судновласник). У фрахті має страховий інтерес перевізник або вантажовласник залежно від того, хто з них може понести збитки (недоотримання доходів);

• відповідальність-правова (цивільна) судновласника або вантажо - перевізника. В Україні до складу морського страхування відносять також особисте страхування від нещасних випадків на морському транспорті.

У сучасному страховому договорі не приймаються на страхування такі ризики:

♦ відповідальність на випадок військових дій;

♦ відповідальність при затриманні в дорозі внаслідок карантину, відповідальність за природне псування товару, самозгоряння, окислення, а також пошкодження товару гризунами.