§ 2. Звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності

Поняття звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності Відповідно до ч. 4 ст. 74 КК особа, яка вчи­нила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вироком суду звільнена від покарання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною. Отже, звільнення від покарання у зв 'язку з втратою особою суспільної небез­печності — це відмова держави від призначення покарання особі, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості і яку з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.

Передумова звільнення від покарання у зв 'язку із втратою осо­бою суспільної небезпечності дещо відрізняється від передумов

380

інших видів звільнення від покарання і є близькою до передумов звільнення особи від кримінальної відповідальності. Оскільки у цьому разі жодне покарання особі не призначається, то передумо­вою її звільнення є не призначення їй певного покарання, а вчинен­ня особою певного злочину. Згідно з ч. 4 ст. 74 КК таку передумову становить вчинення особою злочину невеликої або середньої тяж­кості (частини 2 та 3 ст. 12 КК). При цьому такий злочин може бути як умисним, так і необережним, як закінченим, так і незакінченим, вчиненим як одноособово, так і у співучасті, що не впливає на на­явність передумови звільнення. Закон не пов'язує наявність перед­умови звільнення і з тим, чи цей злочин вчинено вперше або не впер­ше. Тому звільнення від покарання особи, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості не вперше, в принципі можливе. Проте слід мати на увазі, що неодноразове вчинення особою зло­чинів може свідчити про відсутність необхідної підстави для тако­го звільнення.

Підставою звільнення від покарання у випадках, передбачених ч. 4 ст. 74 КК, є втрата особою суспільної небезпечності на час роз­гляду справи в суді. Висновок про це суд має зробити з урахуванням її бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці¹. Під бездо­ганною поведінкою слід розуміти таку поведінку особи в родині, у по­буті, трудовому чи педагогічному колективі тощо, при якій вона до­держується загальноприйнятих правил людського співжиття. Сумлін­не ставлення до праці — це чесне і точне виконання особою, яка має роботу, своїх трудових обов'язків. Позаяк жодні вимоги щодо подаль­шої поведінки звільненого від покарання не висуваються, цей вид звільнення є безумовним.

За своїм характером звільнення особи від покарання у зв'язку з втратою нею суспільної небезпечності є факультативним, тобто навіть за наявності підстав суд має право (але не зобов'язаний) здійснити таке звільнення, мотивувавши своє рішення.

Кримінально-правові наслідки звільнення від покарання у зв 'язку з втратою особою суспільної небезпечності для даної особи є виключ­но позитивними. Така особа не тільки не відбуває покарання, а й ви­знається такою, що не має судимості (ч. З ст. 88 КК).

¹ Про питання втрати особою суспільної небезпечності див. § 5 розділу XV цього підручника.

381

Розділ XIX

Звільнення від покарання та його відбування