![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •§ 1. Поняття кримінального права
- •§ 2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
- •§ 3. Завдання, функції та принципи кримінального права
- •§ 4. Система кримінального права
- •§ 5. Кримінальне право і суміжні галузі права
- •§ 6. Наука кримінального права
- •§ 1. Поняття кримінальної відповідальності
- •§ 2. Підстави кримінальної відповідальності
- •§ 1. Поняття закону
- •§ 2. Структура Кримінального кодексу
- •§ 3. Тлумачення закону
- •§ 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
- •7. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •§ 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •§ 1. Поняття злочину та його ознаки
- •§ 2. Значення ч. 2 ст. 11 кк для поняття злочину
- •§ 3. Відмінність злочину
- •§ 4. Класифікація злочинів
- •§ 1. Поняття і значення складу злочину
- •§ 2. Елементи та ознаки складу злочину
- •§ 3. Види складів злочинів
- •§ 4. Кваліфікація злочинів
- •§ 1. Поняття об'єкта злочину
- •§ 2. Предмет злочину
- •§ 3. Види об'єктів злочинів
- •§ 1. Поняття і значення
- •§ 2. Суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність)
- •§ 3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
- •§ 5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
- •§ 1. Поняття і види суб'єктів злочинів
- •§ 2. Поняття неосудності та її критерії
- •§ 3. Обмежена осудність
- •§ 4. Відповідальність за злочини, вчинені у стані сп'яніння
- •§ 1. Поняття та значення
- •§ 2. Поняття та значення вини
- •§ 3. Умисел та його види
- •§ 4. Необережність та її види
- •§ 5. Змішана форма вини
- •§ 6. Мотив та мета злочину
- •§ 1. Поняття та види стадій злочину
- •§ 2. Закінчений злочин
- •§ 3. Незакінчений злочин та його види
- •§ 4. Готування до злочину
- •3. Відмежування готування до злочину від виявлення умислу.
- •§ 5. Замах на злочин
- •§ 6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
- •§ 7. Добровільна відмова від злочину
- •§ 1. Поняття та ознаки співучасті
- •§ 2. Види співучасників
- •§ 3. Форми співучасті
- •§ 4. Кримінальна відповідальність співучасників
- •§ 5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині
- •§ 6. Причетність до злочину та її види
- •§ 2. Поняття та види одиничного злочину
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •§ 4. Повторність злочинів
- •§ 5. Рецидив злочинів
- •§ 1. Поняття та види обставин,
- •§ 2. Необхідна оборона
- •§ 3. Затримання особи, що вчинила злочин
- •§ 4. Крайня необхідність
- •§ 5. Фізичний або психічний примус
- •§ 6. Виконання наказу або розпорядження
- •§ 7. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
- •§ 8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •§ 1. Поняття та види звільнення
- •§ 3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим
- •§ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки
- •§ 5. Звільнення від кримінальної
- •§ 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
- •§ 1. Поняття покарання
- •§ 2. Мета покарання
- •§ 1. Система покарань
- •§ 2. Основні покарання
- •§ 3. Додаткові покарання
- •§ 4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
- •§ 1. Принципи призначення покарання
- •§ 2. Загальні засади призначення покарання
- •§ 3. Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання
- •§ 4. Призначення покарання за наявності обставин, що його пом'якшують
- •§ 5. Призначення покарання за
- •§ 6. Призначення більш м'якого
- •§ 7. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •§ 8. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •§ 9. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення
- •§ 1. Поняття звільнення від покарання та його види
- •§ 2. Звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності
- •§ 3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •§ 4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
- •§ 5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •§ 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •§ 7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
- •§ 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •§ 9. Звільнення від відбування покарання за хворобою
- •§ 10. Звільнення від покарання у зв'язку з амністією
- •§ 11. Звільнення від покарання у зв'язку з помилуванням
- •§ 1. Поняття судимості
- •§ 2. Погашення судимості
- •§ 3. Зняття судимості
- •§ 1. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 2. Примусове лікування
- •§ 1. Особливості звільнення
- •§ 2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, та особливості їх призначення
- •§ 3. Особливості звільнення
- •§ 4. Погашення та зняття судимості
- •§ 1. Класична школа кримінального права
- •§ 2. Антропологічна школа кримінального права
- •§ 3. Соціологічна школа кримінального права
- •До всіх розділів
- •Розділ і Поняття і система кримінального права. Наука кримінального права
- •Розділ II Кримінальна відповідальність та її підстави
- •Розділ IV Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі
- •Розділ V Поняття злочину
- •Розділ VI Склад злочину
- •Розділ VIII Об'єктивна сторона злочину
- •Розділ X Суб'єктивна сторона злочину
- •Розділ XI Стадії злочину
- •Розділ XII Співучасть у злочинах
- •Розділ хні Повторність, сукупність та рецидив злочинів
- •Розділ XIV Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Розділ XVI Поняття і мета покарання
- •Розділ XVIII Призначення покарання
§ 2. Погашення судимості
1. Погашення судимості— це автоматичне її припинення при встановленні певних, передбачених законом умов. Головною з таких умов є невчинення особою протягом строку судимості нового злочину.
1 Вісн. Верхов. Суду України. - 2004. - № 2. - С 9-11. 408
У ст. 89 КК встановлено диференційовані строки погашення судимості залежно від: а) виду покарання; б) строку покарання, яке відбуте винним; в) тяжкості злочину (ст. 12 КК).
Наприклад, відповідно до пп. 1 та 2 ст. 89 КК у осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням (статті 75 та 79 КК), судимість погашається при сприятливому перебігу іспитового строку. Якщо таким особам вироком суду було призначено додаткове покарання, строк якого перевищує іспитовий строк, то судимість погашається після відбуття цього додаткового покарання.
У деяких випадках судимість погашається самим фактом відбуття покарання або звільнення від нього. Наприклад, відповідно до п. З ст. 89 КК судимість погашається після відбуття такого покарання, як позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Так само погашається судимість у випадках відбуття покарання військовослужбовцем на гауптвахті замість арешту (п. 4 ст. 89 КК).
У ст. 89 КК передбачено також погашення судимості перебігом певного, встановленого в законі, строку з дня відбуття особою основного і додаткового покарання. Зокрема, у п. 5 ст. 89 КК передбачено строк погашення судимості в один рік, якщо особи відбули покарання у виді штрафу, виправних робіт або арешту, а для осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі, строк погашення судимості дорівнює двом рокам (п. 6 ст. 89 КК). При засудженні особи до позбавлення волі тривалість строків погашення судимості згідно з пп. 6-9 ст. 89 КК залежить від категорії злочинів (ст. 12 КК), до яких належить учинений засудженим злочин. Так, якщо особу було засуджено за злочин невеликої тяжкості, то строк судимості дорівнює двом рокам, а якщо за тяжкий злочин — шести рокам.
Закінчення передбачених ст. 89 КК строків і невчинення протягом цих строків новогд злочину дають змогу вважати особу такою, що не має судимості.
2. У зв'язку з тим, що погашення судимості пов'язується законом із перебігом певних строків, важливе значення мають встановлені в ст. 90 КК правила обчислення цих строків.
У ч. 1 ст. 90 КК закріплено загальне правило, відповідно до якого строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання. Наприклад, якщо особу було засуджено до чотирьох років позбавлення волі (основне покарання) і трьох років позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю (додаткове покарання), строк, який погашає судимість, почне
409
Розділ XX
Судимість
обчислюватися
тільки після відбуття додаткового
покарання, тобто після
закінчення семи років, оскільки тільки
на цей час особа вважатиметься
такою, що відбула як основне, так і
додаткове покарання.
У деяких випадках строк погашення судимості закінчується одночасно зі строком давності обвинувального вироку. Частина 2 ст. 90 КК спеціально передбачає таку ситуацію, вказуючи, що в строк погашення судимості зараховується строк, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання цього вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, то судимість погашається по закінченні строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК). Наприклад, особу було засуджено до чотирьох років позбавлення волі за злочин середньої тяжкості. Однак вирок своєчасно не було виконано у зв'язку з тим, що через стихійне лихо це було неможливим. У цьому разі з дня набрання вироком чинності починає спливати строк давності виконання обвинувального вироку — п'ять років (п. З ст. 80 КК). Якщо перебіг цього строку не переривався, то згідно з ч. 2 ст. 90 КК з моменту його закінчення одночасно погашається і судимість, тобто строк її дорівнює строку давності обвинувального вироку — п'яти рокам.
У зв'язку з широким застосуванням умовно-дострокового і дострокового звільнення від покарання, а також заміни покарання більш м'яким виникає запитання: як обчислювати в цих випадках строк погашення судимості? Закон вирішує і це питання. У ч. З ст. 90 КК встановлено, що, якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення від відбування покарання (основного і додаткового). Відповідно до ч. 4 тієї ж статті, якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м'яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється, виходячи з фактично відбутого покарання, але з моменту відбуття більш м'якого покарання (основного і додаткового). У цих випадках тривалість строку погашення судимості обчислюватиметься, виходячи з фактично відбутого до моменту звільнення покарання.
Якщо зазначені у ст. 90 КК строки спливають без їх перерви вчиненням нового злочину, то особа вважається такою, що не має судимості. Проте якщо особа, яка відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинює злочин, то відповідно до ч. 5 ст. 90 КК строк погашення судимості переривається. У цьому разі він починає спливати заново (із самого початку) після фактичного відбуття покарання (основного і додаткового) за останній злочин. Таким чином, з цього моменту одночасно спливатимуть два строки погашення суди-410
мості: за перший і за другий злочини. Ці строки спливають паралельно (не складаються і не поглинаються) і закінчуються кожний самостійно залежно від їх тривалості.