Становлення основ радянського права в Україні (1917 – кін 1921 рр.)

Історія українського радянського права починається з діяльності Першого всеукраїнського з’їзду рад. Цей з’їзд підтримав політику ЦР УНР і намітив плани майбутньої діяльності, але не згодні з порядком проведення цього зїзда представники соціал-демократичної партії більшовиків покинули цей з’їзд, переїхали до Харкова, де проходила конференція рад Донецького криворізького басейну і оголосили це зібрання теж Першим всеукраїнським з’їздом рад. Тут було утворено перший радянський уряд. Уряд проіснував 60 днів та рне був визнаних жодною з держав світу. Офіційна законодавча діяльність УСРР починається з Третього Всеукраїнського зїзду рад, де бла прийнята перша Конституція Радянської України.

Кримінальне право України:

• Тимчасове положення про народні суди та революційні трибунали від 20 лютого 1919 року.

• Положення ради народних комісарів про народний суд від 26 жовтня 1919.

• Інструкція народного комісаріату юстиції 1919 року про судовиробництво.

В цих актах були закріплені основні принципи кримінального процесу, які були єдині як для загальної судової системи так і для трибуналів. В той же час в них підкріплювалися соціальні відмінності революційних трибуналів народними судами.

1 березня 1919 року Раднарком України опублікував «Про упорядкування виробництва справ осіб що перебувають під вартою».

29 лютого 1920 року був опублікований циркуляр народного комісаріата юстиції № 25 про прискорення виробництва попереднього слідства, в силу якого слідство повинно бути завершеним протягом 1 місяця з часу його початку. За контрреволюційні злочини протягом 48 годин. Формально закріплював принципи об’єктивності, все сторонності та повноти розслідування. Тимчасове положення про народні суди і революційні трибунали від 20 лютого 1919 року ще не знало інституту касаційного оскарження вироків, а тільки прохання про помилування. Декретом «Про затвердження верховного касаційного суду» ця прогалина була заповнена. В касаційному оскарженні підлягають всі вироки трибуналів, за виключенням вироків винесених верховним революційним трибуналом при всеукраїнському виборчому комітеті. Положенням про народний суд від 26 жовтня 1920 року передбачалися слідуючі основи для скасування вироків у касаційному порядку:

- суттєве порушення форм судочинства

-суттєве порушення судових декретів

- неповнота попереднього слідства

- несправедливість судових вироків

Цивільне процесуальне право:

Суперечки з цивільного права вирішувалися тільки народними судами. Потерпілому, якому завдавали школу від злочину, що був підсудний ревтрибуналу надавалося право подати цивільний позов через народний суд, або після розгляду кримінальної справи або під час розгляду в порядку цивільного судочинства. За часів військового комунізму 1918-1920 років цивільний майновий обіг майже був відсутній. Цивільні справи в народних судах почали активно розглядатися в період НЕПу, коли дозволялася вільна торгівляю Насамперед спори виникали внаслідок порушення договорів та спричинення школи під час скоєння злочину. Субєктами в цивільному процесі могли бути як фізичні так і юридичні особи. Не лише в матеріальному але і в процесуальному праві були відкинуті великі здобутки і розвитку правовідносин юристів бувшої Рос. Імперії та реформ що там проводилися. Період 1917-1921 років можна назвати періодом правового нігілізму.

Вже в 1921 році почали проводитись підготовчі кодифікаційні роботи, ЯК В РАДЯНСЬКІЙ Росії ТА і Україні. Їх основою стали конституції радянської весни 1918 року і УСРР 14 березня 1919 року. Перша українська Конституція складалася з трьох розділів:

• основні постанови (зазначалося що УСРР є організація диктатури працюючих і експлуатованих мас пролетаріату і біднішого селянства, для перемоги над їх віковими гнобителями і експлуататорами, капіталістами і поміщиками. Встановлювався політичний режим у вигляді диктатури пролетаріату для здійснення переходу буржуазного ладу до соціалізму. Тут скасовувалася приватна власність на землю та інші засоби виробництва. Проголошувалося, що Українська соціалістична радянська республіка заявляє свій намір увійти до складу єдиної соціалістичної радянської республіки у світовому масштабі.

• Конструкція радянської влади. Складався з розділів а) організація центральної влади. Центральна законодавча влада складалася з 3-х органів: Всеук зїзду рад, Всеукр виконкому та Раднаркомів, тобто уряду передавалися законодавчі функції, чим порушувався принцип розподілу гілок влади на законодавчу, виконавчу і судову. Але уряду передавалося право на видання законів загальним або спеціальним розпорядженням Всеукр нац. Ком. б) організація влади на місцях:

Губернські влади на місцях

Повітові зїзди рад

Виконавчі комітети

Волосні зїзди рад та їх виконавчі комітети(робітничі, селянські та червоноармійські спілки рад)

Проголошувалася свобода совісті, думок, зборів, свобода спілок право для робітників і селян на повну всебічну даремну освіту. Обов’язки – оборона соціалістичної батьківщини за якою встановлювалася. Встановлювалися загальноукраїнський морський та військовий прапори.

Наступна Конституція України була прийнята 5 травня 1925. Одним із головних актів кодифікації який стосувався судоустрою і судочинства було положення про судоустрій УСРР від 16 грудня 1922 року. Складався з розділів, глав, статей. Тут встановлювалася вперше судова система в Україні:

Народний суд (1 суддя)

Народний суд ( 1 нар суддя і 2 нар засідача)

Губерський суд

Верховний суд УСРР і його колегії

Зберігалася низка спеціалізованих судів, які розглядали окремі види справ, не керуючись загальним законодавством, а саме:

• спеціалізований суд по справам про злочини, що загрожують міцності Червоної армії – військові трибунали

• по справам про особливо важливі злочини що загрожують транспорту – військово-транспортні трибунали.

• По справам про злочини, що порушують кодекс законів про працю, створювалися особливі трудові сесії народних судів

• По справам земельним – земельні комісії по справам про спори, про майно, між державними органами, центральні і місцеві арбітражні комісії.

За цим законом створювалася державна прокуратура, колегія захисників та створювався інститут судових слідчих.