- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Цивільне право України» 2011-2012 навчальний рік (Згідно останніх змін №4416-VI ( 4416-17 ) від 21.02.2012)
- •94. Спеціальні види зберігання.
- •105. Порядок та форми розрахунків за зобов’язаннями.
- •109. Загальна характеристика недоговірних зобов’язань.
- •Основні поняття і терміни
- •Питання для державних іспитів з навчальної дисципліни «Цивільне право України» 2011-2012 навчальний рік
- •1. Предмет і метод цивільного права.
- •2. Принципи та функції цивільного права.
- •3. Джерела цивільного права.
- •4. Поняття, елементи та види цивільних правовідносин.
- •5. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
- •6. Поняття фізичної особи. Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •7. Цивільна дієздатність фізичної особи та її види.
- •8. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •11. Оголошення фізичної особи померлою.
- •12. Поняття та ознаки юридичної особи приватного права. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи.
- •13. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права.
- •14. Створення та припинення юридичних осіб приватного права.
- •15. Загальна характеристика та види підприємницьких товариств.
- •16. Загальна характеристика непідприємницьких товариств.
- •17. Поняття та види об’єктів цивільних прав.
- •18. Речі як об’єкти цивільних прав.
- •19. Цінні папери як об’єкти цивільних прав (поняття, види, групи).
- •20. Поняття та види правочинів.
- •21. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
- •22. Форма правочину та правові наслідки недодержання.
- •23. Поняття та види недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину.
- •24. Підстави оспорюваності правочинів.
- •25. Підстави нікчемності правочинів.
- •26. Поняття та види представництва.
- •27. Представництво за довіреністю.
- •28. Поняття строків і термінів. Порядок обчислення строків.
- •29. Позовна давність (поняття, сфера застосування, види).
- •30. Початок перебігу позовної давності та наслідки її спливу.
- •31. Зупинення і переривання перебігу позовної давності.
- •32. Здійснення суб’єктивних цивільних прав та виконання та виконання цивільних обов’язків.
- •33. Загальні засади захисту цивільних прав та інтересів.
- •34. Цивільно-правова відповідальність (поняття, умови, форми та види).
- •35. Загальна характеристика речового права.
- •36. Право власності (поняття, суб’єкти та об’єкти).
- •37. Зміст права власності. Обмеження права власності.
- •38. Первісні та похідні підстави виникнення права власності.
- •39. Підстави припинення права власності.
- •40. Загальна характеристика та види права спільної власності.
- •41. Припинення права спільної власності.
- •42. Цивільно-правові засоби захисту права власності.
- •43. Віндекаційний та негаторний позови.
- •44. Загальна характеристика та види речових прав на чуже майно.
- •45. Поняття і види спадкування. Склад спадщини.
- •46. Відкриття спадщини. Час і місце.
- •47. Спадкоємці. Право на спадкування. Усунення від права на спадкування.
- •48. Заповіт (поняття, умови дійсності, форма, скасування і зміна, визнання заповіту недійсним).
- •49. Права заповідача.
- •50. Заповіт з умовою. Заповіт подружжя.
- •51. Виконання заповіту.
- •52. Спадкування за законом.
- •53. Прийняття спадщини. Відмова від спадщини. Відумерлість спадщини.
- •54. Спадковий договір.
- •55. Поняття права інтелектуальної власності. Об’єкти права інтелектуальної власності. Захист права інтелектуальної власності судом.
- •56. Суб’єкти та об’єкти авторського права.
- •1) Літературні та художні твори, зокрема:
- •2) Комп’ютерні програми;
- •3) Компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
- •4) Інші твори.
- •57. Особисті та майнові права авторів. Строки чинності авторських майнових прав, правові наслідки спливу строків.
- •58. Загальна характеристика суміжних прав.
- •Глава 37 цку, розділ 3 зу «Про авторське право та суміжні права»
- •59. Поняття, суб’єкти та об’єкти патентного права.
- •Глава 39 цку, зу «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» у ред. Від 01.06.2000 р., зу «Про охорону на промислові зразки» від 15.12.1993 р.
- •60. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування і торговельну марку.
- •61. Поняття і підстави виникнення зобов’язань. Види зобов’язань у цивільному праві.
- •62. Поняття та принципи виконання зобов’язань.
- •63. Забезпечення виконання зобов’язання. Поняття та види.
- •66. Застава та притримання, як способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •67. Припинення зобов’язань.
- •68. Правові наслідки порушення зобов’язання.
- •70. Цивільно-правовий договір (поняття, види, значення)
- •72. Зміна та розірвання договору.
- •73. Загальна характеристика та види договору купівлі-продажу.
- •74. Договір роздрібної купівлі-продажу та його види.
- •75. Договір поставки.
- •79. Договір довічного утримання (догляду).
- •81. Договір прокату.
- •85. Договір позички.
- •86. Поняття та види договір підряду.
- •87. Договір побутового підряду.
- •89. Договір про надання послуг. Загальні положення.
- •92. Договір зберігання. Загальні положення.
- •93. Договір зберігання на товарному складі.
- •94. Спеціальні види зберігання.
- •95. Поняття страхування. Форми та види страхування.
- •96. Договір страхування.
- •97. Договір доручення.
- •98. Договір комісії.
- •99. Договір управління майном.
- •101. Кредитний договір.
- •105. Порядок та форми розрахунків за зобов’язаннями.
- •106. Договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •107. Договір комерційної концесії.
- •109. Загальна характеристика не договірних зобов’язань.
- •110. Зобов’язання, що виникають з публічної обіцянки винагороди (за результатами конкурсу, без оголошення конкурсу).
- •111. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •112. Зобов’язання, що виникають з вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •113. Зобов’язання, що виникають з рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •114. Загальна характеристика зобов’язань з відшкодування шкоди.
- •115. Відшкодування моральної шкоди.
- •118. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи.
- •119. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).
26. Поняття та види представництва.
Представництво (ч. 1 ст. 237 ЦКУ) – це правовідношення в якому одна сторона представник зобов’язана або має право вчинити правочин від імені іншої сторони яку вона представляє.
Учасники представництва: 1) особа яку представляють – це будь яка юр або фізична особа незалежно від обсягу цив. дієздатності (виключення договірне представництво); 2) представник – це як правило ЮО/ФО з повною цивільною дієздатністю (у випадках встановлених законом особа яка досягла трудового повноліття 16 років та виняток представництво на підставі акту органу ЮО); 3) 3-я особа це також ЮО/ФО з повною цивільною дієздатністю. Мета представництва – це вчинення представником правочину від імені та в інтересах особи яку він представляє. Діє представника відрізняється від схожих дій наступних суб’єктів: посильного, посередник (ч. 2 ст. 237 ЦКУ), комісіонер (ч. 2 ст. 237 ЦКУ, 1011 ЦКУ).
Ознаки: 1) представник вчиняє правочин не від власного імені, а від імені особи яку він представляє (ч 2 ст. 237 ЦКУ); 2) права та обов’язки за првочином виникають безпосередньо у особи яку представляють та третьої особи (ст. 239 ЦКУ).
Вид представництва залежно від підстав виникнення ч. 3 ст. 237 ЦКУ: 1) законне (обов’язкове) ст. 242 ЦКУ – це представництво, що виникає на підставі юр. фактів прямо передбачених в законі; 2) представництво що виникає на підставі акта органу юр. особи (обов’язкове) повноваження зазначені в довіднику; 3) договірне (добровільне) представництво – тобто представництво на підставі договору ст. 1000 ЦКУ; 4) представництво, що виникає з інших підстав встановлених актами цивільного законодавства.
Особливим видом договірного представництва є комерційне представництво. Ознаки: учасники комерційного представництва тільки СПД (суб’єктами підприємницької діяльності); повноваження комерційного представника засновані на договорі можуть бути підтверджені письмовим договором або довіреністю; комерційний представник як виключення може бути одночасно представником кількох сторін правочину.
27. Представництво за довіреністю.
Довіреність може видаватися при: довіреному представництві та представництві заснованому на акті органу юридичної особи ст. 244 ЦКУ. Довіреність – це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами ч. 3 ст. 244 ЦКУ. За своєю юридичною сутністю видача довіреності є одностороннім правочином який повинен відповідати загальним вимогам передбаченими в ст. 203 ЦКУ.
Спеціальні вимоги щодо видачі довіреності: А) форма довіреності має відповідати формі в якій відповідно до закону має вичинятися правочин ч. 1 ст. 245 ЦКУ. Довіреність що видається в порядку передоручення підлягає нотаріальному посвідченю, виняток ч. 4 ст. 245 ЦКУ. В ч. 3 ст. 245 ЦКУ передбачаються довіреності, що можуть посвідчуватися іншими особами та які прирівнюються до нотаріально посвідчених. У ч. 4 ст. 245 ЦКУ зазначені види довіреностей, які можуть бути посвідчені посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні або за місцем його проживання. Б) довіреність є іменним документом, в ній вказується особа яка видала її і особа якій видано її. Відповідно до ч. 4 ст. 720 ЦКУ – в довіреності на укладання договору дарування має вказуватися ім’я одарованого. В) обов’язковим реквізитом довіреності є підпис особи яка її видає. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою уповноваженою на це установчим документом та скріплюється печаткою цієї юридичної особи ст. 246 ЦКУ довіреність від імені юридичної особи на право розпорядження грошовими та матеріальними цінностями підписується також (головним, старшим) бухгалтером (п. 5 інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених та використаних довіреностей на отримання цінностей затверджена мінфіном України № 99 від 16.05.96р). Г) обов’язковим реквізитом довіреності є дата її вчинення (ч. 3 ст. 247 ЦКУ) строк довіреності як правило встановлюється в ній самій якщо строк не встановлений – довіреність зберігає чинність до її припинення. Законодавством не встановлено максимальний строк дії довіреності. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною. Строк довіреності виданої в порядку передоручення не може перевищувати строку основної довіреності на підставі якої вона вчинена.
Види довіреності: 1) Залежно від обсягу повноважень які надаються представником: разова довіреність на вчинення однієї конкретно визначеної дії; спеціальна – на вчинення кількох юридичних дій що мають однорідний характер; генеральна – на вчинення різноманітних юридичних дій ч. 4 ст. 95 ст. 1029 ЦКУ. Особливим видом довіреності є безвідклична довіреність(ч. 4 ст. 249 ЦКУ) – ця довіреність яка видається на певний строк без права її скасування протягом цього строку (положення про єдиний реєстр довіреностей посвідчених в нотаріальному порядку затверджені МЮУ №29/5 від 29.05.93р)