- •1. Поняття геополітика та основні підходи до його визначення.
- •2. Геополітика та політична географія. Основні парадигми політичної географії.
- •3. Поняття політичного ландшафту.
- •4. Геополітичне поле та його різновиди.
- •5. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •6. Кордон: визначення, види, функції, проблема якості.
- •7. Поняття національного інтересу в американській геополітичній традиції.
- •8. Французька геополітична школа про поняття національного інтересу.
- •9. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники.
- •10. Механізм реалізації державних інтересів та його компоненти.
- •11. Баланс сил як поняття геополітики.
- •12. Теорія війни к. Клаузевіца як теоретична передумова виникнення класичної геополітичної думки.
- •14. Географічний синтез людської історії л. Мєчнікова.
- •15. “Органічна школа” ф. Ратцеля.
- •16. Ф. Ратцель про опозицію суші та води.
- •17. Геополітичні погляди р. Челлена.
- •18. Концепція морської могутності а. Мехена.
- •19. Х. Макіндер про географічну вісь історії. Арон про схеми Маккіндера, про їх ідеологічні наслідки
- •20. Французька школа географії людини.
- •21. Концепція “Серединної Європи” ф. Наумана.
- •22. Теорія континентального блоку к. Хаусхофера.
- •23. К. Хаусхофер про опозицію широтної і довготної експансії та її геополітичні наслідки.
- •24. Концепція Остленду в німецькій геополітичній школі.
- •25. Основні німецькі геополітичні теорії (після Другої світової війни)
- •26. Геополітична концепція к. Шмітта.
- •27. Поняття Росії-Євразії в російській політичній географії.
- •28. Континент Євразії та його географічні і культурно-історичні виміри.
- •29. Теоретичні передумови євразійства.
- •30. Євразійська концепція м. Трубецького та місце „української проблеми” в ній.
- •31. Доктрина Монро та її геополітичний сенс.
- •32. Геополітика н. Спайкмена та с. Коена.
- •33. Основні поняття та положення атлантизму
- •34. Принцип обмеженої війни у концепції атлантизму.
- •35. Євразійська геостратегія атлантизму з. Бжезінського.
- •36. Сценарії розвитку сучасної російської геостратегії
- •38. Велика Європа ж. Тіріара.
- •39. Ж. Парвулеско про геополітичні підстави єдиної Європи.
- •40. Й. Лохаузен про геостратегічне значення Перської затоки.
- •41. Європейські пріоритети сучасного атлантизму.
- •42. Офіційний Ватикан про єдину Європу.
- •43. М. Фуше про геополітичні контури та провідні мотиви “будування” Європи.
- •44. Р. Гріффтіс про основи єдиної Європи
- •45. Постмодерні засади сучасної геополітики.
- •46. Форми та сценарії насилля у сучасному світі. Поняття соцієтальної безпеки.
- •47. Передумови виникнення та головні напрями сучасної глобалістики. Глобалістика та концепція “сталого розвитку”.
- •48. Теоретичні аспекти сучасних глобалізаційних процесів.
- •50. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблема національної безпеки.
- •51. Геополітична концепція мондіалізму. Ж. Атталі „Лінії горизонту”.
- •52. Арон про можливі образи світ.Уряду.
- •53.Великодержавність та її сценарії
- •54. Сучасний світ.Порядок.Проблеми та підходи
- •55. Концепція світ.Порядку Рим.Клубу
- •56. Бодуен про осн.Фактори світ.Порядку
- •57. Ж. Бодуен про основні концепції розвитку "третього світу".
- •58.Геополітична модель світового порядку 3. Бжезінського та нова стратегічна концепція Атлантичного союзу.
- •59. Концепція світ.Порядку Кіссінджера
- •60. Хантінгтон про цивіл.Аспекти світ.Порядку
- •61. «Розколота цивілізація» та поняття уніполя
- •62. Гексагональна модель світ.Порядку
- •63.Прагматизм як геополітична концепція сучасної Росії.
- •64. Україна в сучасних американських геополітичних концепціях
- •65. Головні вектори сучасної української геостратегії
- •66. Геополітичний сенс Кримської проблеми
- •67 Історичне обгрунтування геополітичних пріоритетів України у працях Михайла Грушевського
- •68. Геополітичні інтенції політико-географічних розвідок Степана Рудницього
- •69. «Всеукраїнська трилогія» Юрія Липи та її геополітичний сенс
- •70. Концепція нац. Безпеки Укр.
- •71. Суч. Цивілізаційна геополітика. Проблеми та перспективи розв.
- •72. Мілютін «Критичне досл. Значення воєнної географ. Та воєнної статистики»
- •73. Тойнбі «Світ і Захід»
- •74. Трубецькой «Європа і людство»
- •75. Цимбурський «Росія-Європа» третя осінь цивілізації»
35. Євразійська геостратегія атлантизму з. Бжезінського.
3. Бжезінський, "Велика шахівниця". Євразія головний геополітичний приз Америки, чия глобальна першість безпосередньо залежить, як Америка "керує" Євразією. Така залежність пояснюється факторами:
1) Євразія є геополітично осьовою, тому влада, яка тут домінує, має контроль над Західноєвропейським та Азіатсько-Тихоокеанським регіонами, Африкою та Океанією;
2) у Євразії 75% населення світу, виробляється 60%ВНП, зосереджено 80% світових енергозапасів
3) усі потенційні політичні та економічні суперники американської першості в Євразії, чия сукупна сила значно перевищує американську.
Звідси головні геополітична проблема і висновок сучасного атлантизму: перевага над євразійським континентом становить основу для американського глобального верховенства, бо тут може з'явитися її головний континентальний суперник.
Оскільки Євразія не є сьогодні політично єдиною, вона існує у вигляді шахівниці, на якій розігрується боротьба за глобальну першість. Євразія розпадається на Захід, Середній простір, Південь та Схід. Останні є не лише географічним поняттями, а існують як геостратегічні гравці (держави, спроможні змінити наявний геополітичний стан справ до міри, що зачіпає інтереси Америки: Франція, Німеччина, Росія, Китай та Індія) та геополітичні осі (держави, важливість яких для євразійської геостратегії атлантизму зумовлена географічним розташуванням, яке може мати важливі наслідки чи створювати умови для поведінки геостратегічних гравців: Україна, Азербайджан, Південна Корея, Туреччина та Іран). Євразійська геостратегія США цілеспрямоване управління геостратегічними гравцями та обережна поведінка з геополітичними осями. Лише так можна, з одного боку, зберегти глобальну першість Америки, з іншого, надати їй статусу інституціолізованої міжнародної співпраці. Ця геостратегія передбачає включення Середнього простору Євразії в орбіту Заходу, розширення якої є розширенням сфери впливу Америки, попередження підпорядкування південного регіону домінуванню одного з геостратегічних гравців та об'єднання Сходу, що спровокує вихід Америки з прибережних баз. Це передбачає попередження виникнення євразійських регіональних коаліцій, що могли б загрожувати статусу Америки як глобальної сили: згрупування Китаю, Росії та Ірану; блок Китаю та Японії; німецько-російська чи франко-російська домовленості. Євразійська геостратегія атлантизму оперує також поняттями:
1. "Чорна дірка" територія Росії, де після краху СРСР виникла порожнеча влади. З геополітичної точки зору, це територія проблемної національної держави, позбавлена легкого географічного доступу до зовнішнього світу та потенційно вразлива на західних, південних і східних ділянках. "Чорна дірка" є наслідком територіального скорочення російської держави з геополітичного переважно до етнічного виміру. Усунення "чорної дірки" має відбуватися на шляху створення навколо Росії оточення, яке б змусило її здійснити вибір на користь трансатлантичної Європи розширених ЄС та НАТО.
2. "Зона нестабільності" простягається від Криму на схід уздовж нових південних кордонів Росії до китайської провінції Сіньцзян, далі вниз до Індійського океану і на захід до Червоного моря, тоді на північ до східного Середземномор'я і назад до Криму. Цей регіон потенційно основне поле бою як між націями-державами, так і тривалого етнічного та релігійного насильства, "і Америка, і міжнародна спільнота можуть зіткнутися тут із викликом, який затьмарить недавню кризу в колишній Югославії"
3. "Євразійські Балкани" утворюють внутрішнє ядро зони нестабільності, відрізняючись від останньої наступним. Якщо регіон нестабільності у зовнішній зоні є простором гегемонії єдиної сили, то Євразійські Балкани — вакуум влади. Їх нестабільність провокує втручання могутніших сусідніх держав, кожна з яких намагається протистояти регіональному пануванню іншої. "Євразійські Балкани" мають не лише геополітичне значення через здатність з'єднувати навпростець Захід та Схід Євразії, а й існують як "потенційна економічна винагорода", оскільки тут величезні газові і нафтові резерви. До Євразійських Балкан входять Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменистан, Азербайджан, Узбекистан, Вірменія, Грузія та Афганістан. Претендентами на регіональних лідерів тут є Іран, Туреччина та Росія. Крім них, у боротьбу за суперництво в регіоні можуть бути втягнуті Україна, Пакистан, Індія й Америка. Головною ставкою в боротьбі є доступ до потенційно великого багатства. Америка має попередити контроль геополітичного простору Євразійських Балкан з боку окремої країни у спосіб тонкого регіонального балансування як сприяння отриманню державами євразійських Балкан більш виразної ісламської ідентичності, з одного боку, та запобігання етнічним конфліктам і можливим відкритим сутичкам уздовж південних кордонів Росії, з іншого.
Сенс євразійської геостратегії сучасного атлантизму у збереженні переважання геополітичного плюралізму на карті Євразії, щоб перешкодити утворенню нової глобальної сили - держави чи коаліції держав. Необхідно так керувати сходженням у Євразії нових регіональних сил, щоб сходження не призвело у майбутньому до втрати Америкою світової першості, а ця першість набула характеру "глобальної геополітичної співпраці".