48. Теоретичні аспекти сучасних глобалізаційних процесів.

Теоретичні аспекти сучасних глобалізаційних процесів: було виокремлено на конференції у Франції: логіка, потоки, мережі, актори, дискусії.

1. Логіка з'ясування змісту та сенсу глобалізації. В цьому контексті є дві суперечливі тенденції: 1) уніфікація м та зменшення розмаїття 2) зростання розрізнень у рівнях та способах життя. Суть глобалізації у 1)розповсюдженні ринкових механізмів на всю планету та 2)у зменшенні ролі держави на міжнародній арені.

2. Потоки - проблема оцінки фінансової глобалізації. Головне завдання: віднаходження способу суміщення національного суверенітету з прогресуючою фінансовою уніфікацією.

3. Мережі: вивчення вторгнення неурядових утворень у простір міжнародних стосунків, що традиційно був заповнений державами. Мережі глобалізації: телекомунікаційні, транспортні, фінансові, діаспорні, релігійні, мафіозні та мегаполісні мережі.

Лабрус, директор Геополітичної обсерваторії наркотиків: різновидом мереж глобалізації є наркобізнес..

4. Актори глобалізація передбачає участь у світових політичних процесах різного роду недержавних суб'єктів: міжнародних організацій (МВФ, Всесвітній банк), регіональних організацій, багатонаціональних корпорацій, інституційних інвесторів (пенсійних та інвестиційних фондів, страхових компаній тощо), великих міст, окремих індивідів (наприклад, Дж. Сорес).

5. Дискусії проблема наслідків глобалізації. Охоплює низку питань:

1) хто виграє від глобалізації, тобто проблему поляризації прибутків та розподілу переваг;

2) щодо потенційної регіональної чи глобальної нестабільності через взаємозалежність національних економік на світовому рівні або ж виведення частини виробництва за межі країни - локальні економічні зрушення або кризи в одній країні можуть мати глобальні наслідки;

3) можливості переходу контролю над економікою окремих країн від урядів до найбільш сильних держав, багатонаціональних корпорацій чи міжнародних організацій, що тягне за собою загрозу крайнього націоналізму, ксенофобії, екстремізму;

4) використання глобалізації з метою виправдання провалів у національній політиці держав.

49. Концепція глобальних проблем Римського клубу.

Термін "глобальні проблеми" вперше з'явився на Заході у 60-х р. "Глобальний" = складне питання, що охоплює земну кулю і потребує негайного вирішення.

Найбільш детально глобальні проблеми висвітлені у концепції Римського клубу, де вони отримали назву "світової проблематики" невпорядковане поєднання багатьох взаємопов'язаних труднощів та проблем, які сформували непросту ситуацію, в якій перебуває зараз людство. Така проблематика відображає зростаючу взаємозалежність світу й потребує з'ясування довгострокових наслідків. Її подолання можливе лише в межах "світового рішення" узгодженої всеохоплюючої, одночасної спроби вирішити якомога більше проблем, які входять до складу "світової проблематики". "Світове рішення" —своєрідна атака на основні елементи "світової проблематики" за умови врахування можливої реакції з боку решти складових. Пріоритетними для "світового рішення" є проблеми:

1) конверсія воєнної економіки, тобто роззброєння та контроль над торгівлею зброї;

2) проблеми енергетики та потепління клімату;

3) проблеми бідності як проблеми заборгованості слабко розвинутих країн.

Концепція глобальних проблем Римського клубу акцентує увагу на соціально-психологічні аспекти:

- нігілізм на сьогодні пануючою світоглядною установкою;

- загроза тривіалізації глобальних проблем;

- труднощі формування світоглядних позицій у молоді, криза діалогу поколінь, проблема самоосвіти;

- проблема усунення можливих негативних впливів на суспільну свідомість із боку ЗМІ, інколи провокують соціальну тривогу та стрес.

У соціально-психологічному плані глобальні проблеми, зазначається у концепції Римського клубу, пов'язані з пошуком цінностей, здатних дати людині мету життя і пояснити їй сенс її існування, зі створенням нової системи цінностей як основи погляду на новий цілісний світ.