56. Бодуен про осн.Фактори світ.Порядку

Фр. вчений Ж. Бодуен: фактори, які зумов¬люють необхідність створення нового світового порядку: розпад радянсько-американського кондомініуму та поява т.зв. регіонального імперіаліз¬му. Спричинив: 1) занепад Американської імперії як поступову втрату США своїх позицій в економіці, торгівлі, фінансах на користь Японії та країн Європейської Співдружності; 2) розпад радянської імперії, що є голо¬вною подією у світі після 1945 року; 3) атомізацію третього світу. Всередині розрізняє "багаті країни", які користуються наявністю значних запасів нафти та мінеральних ресурсів; "перспективні країни", які зда¬тні подолати низький рівень розвитку та створити сучасну економіку – країни Південно-Східної Азії та деякі країни Латинської Америки; "загниваючі країни", які продовжують жити в злиднях. Для сучасного "третього світу" характерна стратегія реадаптації, тобто намагання використати старі принципи міжнародного права, надаючи їм нового змісту, що відповідає інтере¬сам цього світу. Наприклад, принцип абсолютної рівності країн розповсюджу¬ється на економіку. На підставі поняття про спільну спадщину людства робиться пропозиція щодо використання в інтересах "третього світу" тих природних ба¬гатств, які знаходяться у спільній власності всіх держав.

57. Ж. Бодуен про основні концепції розвитку "третього світу".

Вивчення нових тенденцій, якими помічений сучасний третій світ, відбувається, у межах теорій

1.Розвиткова теорія. - статистичний варіант визнає вирішальність рівня економічного розвитку для політичного майбутнього країн третього світу – багатство сприяє плюралізму, а бідність поєднується з авторитаризмом. Економічний розвиток – умова зменшення можливості конфліктних ситуацій у країні, оскільки призводить до своєрідного розпорошення влади між великою кількістю груп та інституцій та сприяє підвищенню культурного рівня населення.- динамічний варіант зосереджує увагу на з'ясуванні факторів політичної модернізації третього світу: 1) структурна диференціація, тобто диференціація та спеціалізація управлінських структур; 2) спроможність політичної системи до оновлення, до мобілізації зусиль або до виживання; 3) тенденція до рівноправності як зростання ступеню народної участі та демократизації системи держав ного управління; 4) нормативний фактор як побудова типології політичних режимів країн третього світу з точки зору їх відповідності американській демократії як деякому еталону.2. Теорія залежності – залежність від розвинутих країн – основний показник для аналізу держав нового третього світу. - Структурний варіант розглядає залежність як довготривалий спосіб функціонування економіки країн третього світу. При цьому центр може: 1) нав'язувати периферії свою логіку розвитку; 2) методично протистояти самоспрямованому національному розвитку периферії; 3) посилювати існуючу залежність периферії. - Політичний варіант базується на розрізненні 2 видів буржуазії у країнах, що розвиваються: національна буржуазія й компрадорська буржуазія, яка відкриває економіку країн для зовнішнього втручання, отримуючи за це певні матеріальні блага.3. Теорія інтернізму: досліджує внутрішні чинники країн третього світу. - Варіант політики зверху намагається надати позитивного змісту поняттю авторитаризму, оскільки опозиція ліберальна демократія – тоталітарна держава не може охопити все розмаїття політичних режимів третього світу. - Варіант політики знизу наголошує на народних засобах політичної дії, до яких відносить масове ухилення від роботи, фактичний бойкот офіційних заходів та виборів, активна участь у діяльності громадських організацій, серйозне сприйняття чуток.