40. Й. Лохаузен про геостратегічне значення Перської затоки.

Австрійський генерал Йордіс фон Лохаузен: війна у Перській затоці була війною США проти об’єднаної Європи, центром якої є економічна могутність Німеччини. Протистояння об’єднаній Європі було при цьому непрямим воєнним протистоянням, а мало метою одне з джерел її економічного процвітання – арабо-перську нафту. Контроль над родовищами корисних копалин, які є життєво важливими для Європи, з боку США значно посилює позиції США в протистоянні з Євросоюзом.

Крім нафти Перська затока має й велике стратегічне значення, зумовлене її географічним положенням: Перська затока – не лише серце Близького сходу, який в свою чергу є центром старого світу, а й найбільш вразливе в геополітичному відношенні місце старого світу. Така вразливість пояснюється тим, що ніде окрім цього місця, океани не врізаються так глибоко в Афро-Євразійський континент, а саме: Індійський океан через Червоне море і Перську затоку, а Атлантичний океан через Середземне і Чорне моря.

Район Перської затоки є найбільш вразливою точкою старого світу тому, що він є найбільш доступною для провідників океанічної могутності зоною Світового острову. Крім цього володіння цією зоною, яка своєрідно пов’язує далекий схід з Африкою і Європу з Індією, може як забезпечити захист, так і створити загрозу Середньому сходу, Європі, Індії та Африці.

41. Європейські пріоритети сучасного атлантизму.

Бжезинський Європа для США відіграє двояку роль: з 1 боку вона природна союзниця Америки, яка поділяє з нею ті самі цінності, має ту саму релігійну спадщину і практикує ту ж саму демократичну традицію, а з 2 боку Європа важливий г.п.-й плацдарм на євразійському континенті, без якої можливість США поширювати свій вплив вглиб Євразії була б значно обмежена.

З цього випливає основна політична дилема атлантизму: у формі 2-х питань:

1. Якій саме Європі Америка повинна надавати перевагу? або

2. Європу якого типу Америка хотіла би бачити: рівній партнерці чи молодшій союзниці?

Вирішити цю проблему однозначно не можна. З одного боку США мають сприяти розбудові Європи, як політичного, оскільки розширення Європи автоматично означає розширення сфери американського впливу. З іншого боку США повинні попередити перетворення Європи в настільки політично інтегровану, щоб вона могла конкурувати з США в г.п.-х справах, які мають велику вагу для Америки по всьому світу, а особливу на Середньому Сході. Виходячи з цього головним завданням Америки є побудова Європи, яка залишається пов’язаною з США.

Загалом вирішення завдання розбудови Європи, яка буде пов’язана з США, має базуватися на:

1. визнанні в перспективі Європи в якості головного партнера США

2. стосується виправдання у найближчий час тактичної опозиції до французького політичного курсу і підтримки німецького лідерства з одного боку, та поступового пристосування до французької точки зору щодо розподілу влади між трансатлантичними інституціями з іншого боку США+ЄС (самостійний інститут).