59.Порядок призначення та обов'язки виконавця заповіту

Особливим розпорядженням заповідач може призначити ви­конавця заповіту — фізичну або юридичну особу як із числа спад­коємців, так і з тих, які не є спадкоємцями.¹ Виконавцем за­повіту може бути тільки особа з повною цивільною дієздатністю.

Слід відзначити, що виконавець заповіту може також бути призначений за ініціативою спадкоємців чи нотаріусом. Згідно зі  ст. 1287 ЦК, спадкоємці мають право пред'явити позов про усунен­ня виконавця заповіту, призначеного заповідачем, від виконання ним своїх повноважень, якщо він не може забезпечити виконання золі заповідача. У випадку коли заповідач не призначив виконав­ця заповіту або якщо особа, яка була ним призначена, відмовилась від виконання заповіту, спадкоємці мають право обрати виконав­ця з числа спадкоємців або призначити виконавцем заповіту іншу особу. Якщо вони не можуть досягти згоди з цього питання, вико­навець на вимогу одного з них може бути призначений судом.

Якщо заповідач не призначив виконавця заповіту, якщо вико­навець відмовився від виконання заповіту чи був усунений від йо­го виконання і якщо цього потребують інтереси спадкоємців, ви­конавець заповіту може бути призначений нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1289 ЦК України, особа може бути призначена ви­конавцем заповіту лише за її згодою.

Виконавець заповіту має коло обов'язків, серед яких:

123. вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;

124. вжиття заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказо-одержувачів, кредиторів про відкриття спадщини;

125. вимагання від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов'язань;

126. управління спадщиною;

127. забезпечення одержання кожним із спадкоємців частки спад­щини, яка визначена у заповіті;

128. забезпечення одержання частки спадщині особами, які ма­ють право на обов'язкову частку у спадщині.

Також виконавець заповіту зобов'язаний забезпечити вико­нання спадкоємцем дій, до яких вони були зобов'язані заповітом.

Виконавець заповіту має право на плату за виконання своїх пов­новажень. Так, заповідач має право визначити у заповіті те майно (в натурі або у грошах), яке виконавець заповіту має право одержа­ти зі складу спадщини як плату за виконання своїх повноважень.

Якщо розмір плати не визначений заповідачем, він може бути визначений за домовленістю виконавця заповіту та спадкоємців, а в разі спору — судом.

Виконавець заповіту також має право вимагати від спад­коємців відшкодування витрат, які були ним зроблені для охоро­ни спадщини, управління нею та виконання заповіту.

Повноваження виконавця заповіту є досить широкими, що ви­магає ретельного контролю з боку зацікавлених осіб. Спадкоємці мають право контролювати дії виконавця заповіту. Якщо спад­коємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні або обмежено дієздатні особи, контроль здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники, а також орган опіки та піклування. За їх вимогою виконавець заповіту повинен звітувати про дії, вчи­нені ним для виконання заповіту.

Після виконання заповіту виконавець подає спадкоємцям або їхнім законним представникам звіт про виконання своїх повнова­жень (ст. 1292 ЦК).

Спадкоємці, їхні законні представники, а також орган опіки та піклування мають право оскаржити до суду дії виконавця за­повіту, якщо вони є незаконними або порушують інтереси спад­коємців.

Повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, яка виражена у заповіті. Проте ви­конавець заповіту має право відмовитись від здійснення своїх повноважень і зобов'язаний негайно повідомити спадкоємців, а також осіб, щодо яких він повинен був вчинити певні дії, про відмову від здійснення своїх повноважень.

Виконавець заповіту не може відмовитись від здійснення своїх повноважень у разі необхідності вчинення невідкладних дій, зволікання з якими загрожує завданням збитків спадкоємцям.