Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори до екзамену.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
178.18 Кб
Скачать

20.Які є форми організації зовнішнього мотиваційного примусу? Дати їхню характеристику

Подумать

зовнішня мотивація (спонукання до діяльності визначається цілями, заданими ззовні, шляхом примусу). Зовнішню мотивацію доцільно назвати мотивуванням (стимулюванням). До зовнішніх впливів належать прохання, порада, переконання, навіювання, наказ, вимога, примус, маніпулювання, зараження, схвалення та ін. Вони можуть фігурувати, як інформування, інструктування, стимулювання й заборони До цієї форми впливу вдаються тоді, коли всі інші виявляються неефективними або за відсутності часу для їх застосування. Примус – це зовнішній мотив, але він може перетворитися на внутрішню мотивацію.

21.Назвати основні етапи технологічного алгоритму соціального супроводу. Визначити завдання кожного етапу.

Найбільш поширений Алгоритм такий: підготовчий етап, етап безпосередньої реалізації методів втручання та підсумковий етап. На підготовчому етапі вивчається соціальна ситуація клієнта і оточення, діагностуються психосоціальні характеристики клієнта і середовища, на основі аналізу зібраної інформації формулюється проблема, визначаються пріоритетні потреби, цілі і завдання, прогнозується, моделюється й обґрунтовується майбутня діяльність, обираються методи й засоби втручання, визначаються оціночні критерії, розробляється план дій, документуються домовленості, угоди, контракти тощо.На етапі реалізації здійснюються безпосередні дії з розв’язання окремих завдань, випробовуються заплановані методи й засоби втручання, оцінюється їх ефективність відносно проміжних результатів, які були заплановані або з’явилися неочікувано. При потребі діяльність коригується, можуть обиратися інші методи, більш доречні в ситуації, якщо вона змінюється.Підсумковий етап включає аналіз і оцінку результатів як окремих пріоритетів клієнта, так і вирішення проблеми в цілому, поступове припинення активного втручання, при потребі – додаткове кураторство для профілактики небажаних явищ, закріплення позитивних змін, простеження довгострокових наслідків роботи. перший етап може розподілятися на фази встановлення контакту і знайомства; психосоціальної діагностики; прогнозування, моделювання й планування роботи; документування планів і угод. Другий етап може розподілятися на кілька циклів “діяльність – проміжна оцінка – коригування наступних дій” стосовно кожного із визначених пріоритетів клієнта. Третій етап також може складатися з окремих фаз, наприклад, згортання роботи, підсумкова оцінка, додаткове кураторство тощо.

22.Описати сценарій проведення першої бесіди з клієнтом.

Почати візит у сім’ю необхідно з налагодження контакту, передусім за все спрямованого на зняття страху і напруження в сім’ї. Надзвичайно важливо поставити правильну мету відвідування сім’ї. Звернення, що надійшло, може містити інформацію, яка стосується різних аспектів життя сім’ї, однак найважливішою має бути інформація про дитину, забезпечення її прав на виховання у сприятливому та безпечному сімейному середовищі. Тому при визначенні мети візиту пріоритетом має стати встановлення контакту з сім’єю та діагностування її щодо забезпечення належних умов виховання дитини Наскрізними завданнями візитів соціального працівника є: допомогти сім’ї визначити свої потреби; навчити проговорювати свої проблеми/потреби/ситуації; спільно з сім’єю шукати можливості подолання складних життєвих обставин Пропонувати послуги.Поради для першого контакту• Не наражатись ні на який ризик! Не йти одному, заздалегідь дізнатися про ситуацію.• Бути поінформованим про ситуацію.• Давати клієнту вибір – контактувати чи ні.• Мати план візиту, визначені цілі візиту. із самого початку подолати острахи клієнта – заспокоїти, пояснити мету, «ми принесли Вам…».• Встановити зоровий контакт.• Помічати інтереси сім’ї, робити компліменти.• Бути спокійним, врівноваженим, упевненим (пряма спина, випростані плечі).• Спілкуватись з рівної позиції.• Бути наполегливим.• Бути тактовним – не концентруватися на проблемі.• Тримати дистанцію.• Задавати уточнювальні, навідні питання.• Шляхом повтору відповідей – переконатися, що Ви правильно зрозуміли співрозмовника.• У спілкуванні не використовувати бюрократизмів, образливих слів.• Тембр голосу: вільний, спокійний.• Голос не тихий, не гучний.• Не обіцяти нічого неможливого.• Не прагнути досягти мети за будь-яку ціну.• Домовитися про подальший контакт.• Залишити свої контакти, де і коли Вас можна знайти.• Інколи – застосовувати офіційний тон.