15. Первинний, аналітичний та синтетичний облік витрат та наданих послуг енергетичним виробництвом

На рахунку 3-го порядку 2343 “Енергетичні виробництва (господарства)” окремо обліковують витрати на електро-, тепло- і газопостачання, експлуатацію холодильного обладнання.

До витрат енергетичних_виробництв включають всі витрати, пов’язані з обслуговуванням, експлуатацією і ремонтом енергетичного господарства, а також витрати на передавання вироблюваної енергії споживачам (утримання і ремонт електромереж, паропроводів).

Витрати на експлуатацію електростанцій (електрогенераторів), змонтованих з доїльними, стригальними, зварювальними й іншими агрегатами, а також котельного обладнання, не з’єднаного із центральною котельнею і використовуваного для обігрівання приміщення, не відносять до витрат в енергетичному виробництві, а включають в основні витрати відповідних підрозділів.

Витрати по холодильному обладнанню, використовуваному безпосередньо при виробництві продукції (охолодження продукції на потокових лініях, молока на фермах та ін.), включають до собівартості продукції.

Аналітичний облік з кожного виду енергетичних виробництв ведуть за відповідними статтями витрат:

- паливо та мастильні матеріали: Д^Т 2343 “Енергетичні виробництва (господарства)” К^Т 203 “Паливо” (80 “Матеріальні витрати”);

- малоцінні та швидкозношувані предмети: Д^Т 2343 “Енергетичні виробництва (господарства)” К^Т 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” (80 “Матеріальні витрати”);

- будівельні матеріали: Д^Т 2343 “Енергетичні виробництва (господарства)” К^Т 205 “Будівельні матеріали” (80 “Матеріальні витрати”);

- запасні частини: Д^Т 2343 “Енергетичні виробництва (господарства)” К^Т 207 “Запасні частини” (80 “Матеріальні витрати”);

- роботи та послуги: Д^Т 2343 “Енергетичні виробництва (господарства)” К^Т 234 “Допоміжні виробництва”, 235 “Облік витрат з утримання та експлуатації необоротних активів”, 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 68 “Розрахунки за іншими операціями” (80) “Матеріальні витрати”;

- енергія: Д^Т 2343 “Енергетичні виробництва (господарства)” К^Т 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” (80 “Матеріальні витрати”);

- витрати на оплату праці: Д^Т 2343 “Енергетичні виробництва (господарства)” К^Т 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” (81 “Витрати на оплату праці”);

- відрахування на соціальні заходи: Д^Т 2343 “Енергетичні виробництва (господарства)” К^Т 65 “Розрахунки за страхуванням” (82 “Відрахування на соціальні заходи”).

- амортизація: Д^Т 2343 “Енергетичні виробництва (господарства)” К^Т 13 “Знос (амортизація) необоротних активів” (83 “Амортизація”).

- інші операційні витрати: Д^Т 2343 “Енергетичні виробництва (господарства)” К^Т 65 “Розрахунки за страхуванням”, 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 68 “Розрахунки за іншими операціями” (84 “Інші операційні витрати”).

Кількість енергії (електричної і теплової), холоду, пару, стисненого повітря тощо, відпущених у відповідних одиницях виміру споживачам на виробничі, господарські, побутові потреби і стороннім організаціям, визначають за даними вимірювальних приладів, лічильників, манометрів та ін. За відсутності спеціальних приладів кількість енергії визначають за балансами енергії, в яких поряд з її виробництвом наведено розрахунок розподілу кожного виду енергії між споживачами залежно від потужності і тривалості роботи агрегатів, а також дані про розмір споруд, будівель, приміщень та інші виробничо-технічні показники.

Щомісяця за даними “Звіту про використання електроенергії” (ф. № 127) списують вартість енергії за фактичною собівартістю одиниці на рахунки споживачів енергії.

Витрати на утримання і експлуатацію холодильного устаткування розподіляють за споживачами (складами, приміщеннями тощо) пропорційно до розміру обслуговуваних приміщень і відносять на собівартість продукції пропорційно до центнеро-днів її зберігання.

При цьому дебетують субрахунки 231 “Рослинництво”, 232 “Тваринництво”, 233 “Промислові виробництва”, рахунки 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 99 “Надзвичайні витрати”, 15 “Капітальні інвестиції” та інші і кредитують рахунок 3-го порядку 2343 “Енергетичні виробництва (господарства)”.

Об’єктами_калькулювання є:

- з газопостачання – газ, газ скраплений;

- з теплопостачання – теплоенергія;

- з електропостачання - електроенергія;

- по холодильним установкам - послуги з охолодження.

Одиницею_калькулювання є:

- по газу - 1 куб. метр;

- по газу скрапленому - 1 кілограм;

- по теплоенергія - 10 Гкал;

- по електроенергії - 10 кВт год.;

- з послуг з охолодження - 1 центнеро-день.

Витрати на утримання газового господарства обліковуються на одному аналітичному рахунку в розрізі окремих статей, включаючи вартість одержаного газу. Обліковою і калькуляційною одиницею в газопостачанні є 1 куб. метр. У підприємствах, де використовується лише скраплений (балонний) газ, розраховується собівартість 1 кілограма газу.

Для розрахунку фактичної собівартості 1 куб. метра газу необхідно витрати на газопостачання, включаючи вартість придбаного газу, поділити на його кількість і за цією оцінкою надані послуги відносити на споживачів відповідно кількості відпущеного кожному з них газу.

Собівартість 10 ГКал теплоенергії визначається діленням суми витрат на виробництво, придбання та передачу споживачам теплоенергії на її загальну кількість без врахування енергії, що використана на власні потреби котельні, та втрат її в мережі. Собівартість теплоенергії відноситься щомісяця на користувачів виходячи з її кількості, спожитої кожним з них.

Для розрахунку собівартості 10 кіловат-годин електроенергії потрібно всі витрати, пов’язані з її виробництвом на власних електростанціях, вартість електроенергії, одержаної із загальної мережі і витрати на утримання електрогосподарства поділити на загальну кількість спожитої електроенергії без урахування електроенергії, використаної електрогосподарством. Собівартість електроенергії щомісяця списується на споживачів виходячи з її кількості, відпущеної кожному з них. Витрати на утримання електрогенераторів, змонтованих з доїльними, стригальними, зварювальними та іншими агрегатами, відносять безпосередньо на відповідні виробництва.

Облік витрат на утримання холодильних установок ведеться на окремому аналітичному рахунку.

На підставі “Журналу обліку руху та зберігання продукції в холодильних камерах і спеціальних сховищах” щомісяця розраховується кількість центнеро-днів зберігання кожного виду продукції. Фактичну собівартість послуг холодильних камер відноситься на споживачів, збільшення собівартості продукції, що зберігається або на витрати збуту.