- •Коефіцієнт злочинності. Техніка аналізу коефіцієнтів злочинності. Соціальні протиріччя та їх роль у детермінації злочинності. (10 вопрос) Поняття динаміки злочинності.(10 вопрос)
- •20. Психологічні теорії причин злочинності.
- •21. Виникнення та розвиток концепції соціальної обумовленості злочинності у вітчизняній кримінології.
- •24. Теорія аномії та її значення для сучасного розуміння причин злочинності.
- •25. Теорія диференційованого зв'язку. Е Сатерленд та теорія білокомірцевої злочинності.
- •26. Теорія стигматизації та її значення для сучасного розуміння причин злочинності.
- •33. Поняття особистості злочинця. Особистість злочинця та суміжні поняття.
- •34. Кримінально-правові та соціально-демографічні ознаки особистості злочинця
- •36. Морально-психологічні ознаки особистості злочинця: загальна характеристика.
- •38. Дискусія про співвідношення природного та соціального в особистості злочинця.
- •39. Типологія та класифікація злочинців.
- •41.Криміногенне значення конкретної життєвої ситуації.
- •43. Мотивація злочинної поведінки.
- •44. Прийняття та виконання рішення у механізмі злочинної поведінки.
- •45. Настанова та її роль у механізмі злочинної поведінки.
- •46. Віктимологічний аспект механізму конкретного злочину.
- •47. Віктимізація та віктимність.
- •48. Класифікація жертв злочинів.
- •49. Методика кримінологічних досліджень(конспект)
- •51. Вибіркове дослідження. Валідність та репрезентативність вибіркового дослідження.
- •52. Анкетне опитування в кримінології.
- •53. Інтерв'ю. Техніка кримінологічного інтерв'ювання.
- •54. Техніка кримінологічного вивчення кримінальних справ та інших документів. Контент-аналіз.
- •55. Психологічні методи, що застосовуються в кримінологічних дослідженнях.
- •56. Особливості проведення соціометричного опитування.(вопрос 55)
- •58. Логіко-математичні методи в кримінологічних дослідженнях. Кореляційний аналіз.
- •59. Кримінологічне прогнозування: види, завдання, методи, функції
- •60. Основи кримінологічного планування.
- •61. Кримінологічне планування та організація профілактики на конкретному об'єкті.
- •62. Поняття та класифікація заходів попередження злочинності.
- •63. Спеціально-кримінологічна протидія злочинності: поняття та види.
- •64. Ситуативна профілактика злочинів.
- •65. Органи місцевого самоврядування як суб'єкти попереджувальної діяльності.
- •66. Участь громадськості у профілактиці злочинів.
- •67. Участь громадськості у протидії злочинності неповнолітніх.
- •69. Органи внутрішніх справ як суб'єкт профілактичної діяльності: загальна характеристика.
- •72. Законодавство України по боротьбі зі злочинністю: загальна характеристика.
- •73. Профілактичне значення кримінального закону.
- •74. Кримінологічна характеристика насильницької злочинності в Україні,
- •75. Попередження насильницьких злочинів.
- •77. Кримінологічна характеристика та попередження пенітенціарної злочинності.
- •79. Попередження рецидивних злочинів.
- •80. Попередження професійних злочинів.
- •81. Ресоціалізація злочинців.
- •82. Вивчення та попередження податкової злочинності.
- •83. Відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом: проблеми протидії.
- •84. Кримінологічна характеристика професійної злочинності.
- •85. Кримінологічна характеристика економічної злочинності.
- •86. Протидія тероризму за законодавством України.
- •87. Організована злочинність в Україні на сучасному етапі.
- •88. Основні проблеми протидії корупції в Україні на сучасному етапі.
- •90. Кримінологічна характеристика необережних злочинів.
- •91. Попередження необережних злочинів.
- •92. Вивчення та попередження злочинності жінок.
- •94. Основні міжнародно-правові документи по боротьбі зі злочинністю.
- •96. Інтерпол та його роль у боротьбі зі злочинністю.
- •97. Транскордонні злочини: поняття та особливості попередження.
- •98. Попередження транснаціональної злочинності.
- •99. Особливості попередження транснаціональної економічної злочинності.
67. Участь громадськості у протидії злочинності неповнолітніх.
69. Органи внутрішніх справ як суб'єкт профілактичної діяльності: загальна характеристика.
Центральне місце у системі спеціальних суб’єктів профілактики посідають органи внутрішніх справ, їх діяльність у попередженні злочинів має комплексний характер, що проявляється у таких аспектах:
1) органи внутрішніх справ, на відміну від інших суб’єктів профілактики, впливають на дуже широке коло об’єктів попереджувальної діяльності;
2) вони активно взаємодіють з усіма іншими суб’єктами, надаючи їм інформацію про криміногенну обстановку в регіоні, виявлені детермінанти злочинів та осіб, які потребують індивідуального профілактичного впливу, а також методичну й практичну допомогу в проведенні різних запобіжних заходів;
3) органи внутрішніх справ не лише самі виявляють і ліквідують криміногенні фактори, а й у встановленому законом порядку висувають іншим суб’єктам вимоги в потребі виконання покладених на них функцій у сфері зміцнення правопорядку;
4) органи внутрішніх справ здійснюють попереджувальну діяльність на всіх рівнях, використовуючи при цьому широкий арсенал методів та засобів як гласних, так і оперативних. До того ж у їх структуру входить низка служб і підрозділів, єдине або головне призначення яких полягає у реалізації профілактичних функцій.
Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. відносить запобігання злочинам та іншим правопорушенням до основ¬них обов'язків міліції. Згідно зі ст. 10 цього Закону, відповідно до поставлених перед нею завдань, міліція зобов'язана запо¬бігати й припиняти злочини, виявляти сприятливі для них обставини і в межах своїх прав уживати заходів до їх усунення. Міністерство внутрішніх справ України розробило проект Наказу, що регламентує діяльність усіх підрозділів міліції щодо запобігання злочинності (див. тему 11).
Органи міліції в процесі профілактичної діяльності мають право:
- проводити бесіди;
- застосовувати заходи адміністративно-правового впливу;
- здійснювати віктимологічну профілактику;
- вилучати речі, предмети, речовини, що заборонені до цивіль¬ного обігу чи зберігаються без відповідного дозволу;
- контролювати збереження та використання зброї, боє-припасів й вибухових речовин;
- вимагати обов'язкових перевірок, інвентаризацій і ревізій виробничої, господарської, фінансової, торгової діяльності;
-проводити контрольні закупки, вилучення й дослідження зразків сировини та продукції.
Особливістю профілактичної діяльності мілщії є те, що поряд із гласними способами збирання інформації, заходами вихов¬ного та виховно-правового впливу застосовуються оперативно-розшукові (негласні) заходи.
Виділимо основні етапи запобіжної роботи в міліції:
1) розробка та реалізація загальних напрямів профілактики на основі аналізу рівня, структури й динаміки злочинності;
2) конкретизація загальних напрямків до рівня вирішення конкретних завдань на кримінально найнебезпечніших тери-торіях і об'єктах народного господарства, зокрема, на колек-тивних підприємствах, установах й організаціях;
3) індивідуально-виховна робота з особами, що перебувають на профілактичному обліку в органах внутрішніх справ;
4) запобігання злочинам з боку осіб, про кримінальні на¬міри яких стало відомо;
5) розкриття злочинів, запобігання злочинній діяльності з метою недопущення вчинення злочинних дій, а також недо-пущення вчинення нових злочинів;
6) робота з особами, що були раніше засуджені, з метою не до-пустити вчинення нових злочинів. 70. Прокуратура як суб'єкт попереджувальної діяльності.
Прокуратура як суб'єкт запобігання злочинам
Профілактика злочинності - завдання, що підлягає ви¬рішенню в кожному напрямку діяльності прокуратури.
Особливості компетенції прокуратури, обсяг її повно¬важень визначають специфіку діяльності органів прокуратури як суб'єктів профілактики злочинності.
Прокуратура не лише виконує свої безпосередні функції щодо запобігання злочинам, але й здійснює нагляд за виконан¬ням органами держави та місцевого самоврядування, громад¬ськими організаціями, іншими недержавними структурами вимог законів, які регламентують їхню діяльність щодо профі¬лактики злочинів.
Профілактичні функції виконуються при здійсненні нагляду за дотриманням законів органами дізнання та досудового слідства.
На запобігання рецидивній злочинності спрямований на¬гляд за виконанням законів у місцях позбавлення волі, в інших органах, які виконують покарання та заходи, що їх замінюють, а також соціальна допомога й контроль щодо осіб, котрі від¬бувають або відбули покарання.
Запобіжна діяльність прокурора реалізується також у про¬цесі його участі в судовому розгляді справ. Прокурор зобов'яза¬ний виявляти обставини, що сприяють вчиненню злочинів, з'ясовувати механізм їхнього впливу на поведінку підсудного.
Запобігання злочинам здійснюється в різноманітних формах і різними методами. До засобів прокурорського реагування на виявлені порушення закону належать: опротестування незакон-ного акту чи незаконних дій посадових осіб; внесення подання
про усунення порушень; винесення постанови про порушення кримінальної справи, дисциплінарного провадження чи про-вадження про адміністративне правопорушення. 71. Роль адвокатури в боротьбі зі злочинністю.