Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Титова - Землі сільськогосподарського призначен...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
3.33 Mб
Скачать

Фізико-хімічні властивості темно-каштановнх солонцюватих грунтів (околиці смт. Сивашське Новотроїцького району Херсонської обл.) Дані аналізів м. І. Полупана1

Показники

Генетичний горичонт

Н(е)ор.

Нр(і)

Phi /k

Pk(h)

Pk

Рк

"Глибина відбору зразків, см

0-10

35-45

50-60

70-80

90-100

140-150

рН водний

6,50

6,8

7,0

7,2

7,2

7,8

Ввібрані катіони, мекв на 100 г грунту:

Са2+

23,7

24,0

22,4

не визн.

не

ВИЗН.

не

визн.

Mg2+

6,9

7,4

8,35

-II-

-II-

-II-

Na+

0,5

0,6

0,7

-II-

-II-

-II-

К+

1,1

0,9

0,7

-II-

-II-

-II-

Гідролітична кислотність, мекв на 100 г грунту

1,8

0,4

0,3

-II-

-II-

II-

Ступінь насичення основами, %

94,7

98,79

99,07

-II-

-II-

-II-

, 1 1 І І

Значні площі (понад 3 млн га) в межах України займають азональні лучні і дернові грунти, які зайняті переважно природними кормовими угіддями. Вони поширені у всіх природних зонах, формуються на різних ґрунтоутворюючих породах (від пісків до елювію твердих порід), що зумовлює їхній різний ступінь гідроморфності, тому їхня якісна оцінка і господарська цінність досить різноманітна (від 42 балів дернових карбонатних глибоких до 3 балів дернових слаборозвинутих піщаних).

Лучно-болотні грунти і болотні, в т. ч. торфові ґрунти, займають площу біля 1,7 млн га сільськогосподарських угідь. Це заболочені землі переважно Полісся, які в більшості випадків осушені й зайняті сіножатями та пасовищами, рідше ріллею. Агрофізична деградація та спрацювання торфу призвели до значного погіршення їхньої якості. В окремих випадках з метою покращення екологічної ситуації осушені грунти доцільно ренатуралізувати.

До 750 тис. га ґрунтів Українських Карпат і гірського Криму зайняті буроземними грунтами, які використовуються як сільськогосподарські угіддя. Це переважно природні кормові угіддя (полонини, яйли, царинки). Ґрунти, зокрема Карпат, характеризуються значною щебенюватістю чи кам'янистістю, дуже низькою кислотністю

37

РОЗДІЛ 2

(рН 3,5-4), унікально високим вмістом рухомого алюмінію (до 100 мг на 100г грунту), фульватним типом гумусу (табл. 9). Все це різко знижує можливість їхнього використання під ріллю. Тому бали бонітету даних грунтів розраховані для вирощування зернових на порядок, а місцями Й більше, нижчі в порівнянні з балами бонітету цих же ґрунтів під сіножатями і пасовищами.

Серед інших ґрунтів, які займають біля 200 тис. га сільськогосподарських угідь у Лісостепу і Степу, слід відмітити солонці, які в значній мірі плантажовані, використовуються переважно як пасовища і характеризуються дуже низькими балами бонітету (від 20 у глибоких солонців до 2 у кіркових).

Таблиця 9 Фізнко-хімічні властивості буроземів кислих малогумусних

теплого поясу на елюво-делювії андезито-базальтів,

підстелених переміщеною червоноколірною корою вивітрювання

(околиці с. Кольчино Мукачевського району Закарпатської обл.)

Канівця1

Генетичний горизонт

Дані аналізів В. І. Канівця1

Показники

Глибина відбору зразків, см рН водний

не вюн.

Рухомий А1 (за Крупським), пс і ~, , і ., -

мг на ) 00 г грунту визн. ' ' '

Ввібрані катіони, мекв на 100 г грунту: Са2+

Mg2+

Гідролітична кислотність, ,, і , о і . ,

ілл 0,3 5,8 3.1

мекв на 100 г грунту '

До 300 тис. га земель - це розмиті грунти і виходи порід, які не можуть і практично не використовуються в сільськогосподарському виробництві. На них терміново слід провести консервацІю-реанімацію з наступним залісненням.

Показники морфологічних і фізико-хімічних властивостей грунтів є основою проведення достовірної та детальної оцінки земельного фонду.

Базуючись на цих властивостях, проведена бонітетна оцінка грунтів США за величиною відомою в цьому світі індексу Сторі. В його основу покладено морфологію грунту, гранулометричний склад тощо. 38

Грунти України та їхня оцінка (географо-екологічні аспекти)

В основі класифікації і бальної оцінки грунтів Німеччини є гранулометричний склад із врахуванням відсоткового вмісту гранулометричних фракцій, генези ґрунтів і стадії їхнього розвитку.

Добре відома в Західній Україні оцінка земель Австрійської республіки, результаїи якої від кінця XVIII ст. зберігаються в наших архівах. Тут за основу теж взято властивості грунтів (вміст гумусу, гранулометрія з розподілом гранулометричних фракцій, ступінь гідро-морфності тощо). Причому для отримання достовірних відомостей ці характеристики визначаються через кожних 40 метрів.

Тому неясно, чому у виступах наших народних депутатів, політиків та економістів усе частіше звучить теза щодо оцінки землі не за природними властивостями ґрунтів, а за урожайністю сільськогосподарських культур. Хоча урожайність є результатом праці землероба, вкладених коштів і засобів для отримання високого врожаю. Нерідко на грунтах високого бонітету отримують при невисокому рівні аїротехніїси значно нижчі врожаї, ніж на низькобонітетних грунтах при застосуванні сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Тобто при такій оцінці недбалі й ліниві господарі будуть платити за землю значно менше, ніж добросовісні з почуттям господаря землі. Отже, нормативна грошова оцінка землі і величина фіксованого сільськогосподарського податку повинні розраховуватися за природними властивостями грунтів, тобто за їхніми балами бонітету.

Для того, щоб провести оцінку земель України, потрібно знати основні характеристики земельного фонду. Відповідно до даних Держ-комзему України, наша держава володіє потужним потенціалом земельних ресурсів. Із 60,3 млн га майже 70% займають сільськогосподарські угіддя, 17% - ліси. Біля 4% території України (2,3 млн га) - це селітебні території. На початок 2001 р. 78,1% площі сільськогосподарських угідь складала рілля, 13,1% - пасовища, 5,6% - сіножаті, 2,2% - багаторічні насадження. Розглядаючи динаміку сільськогосподарських угідь, слід відмітити, шо площа ріллі зменшилась майже на 1,5%, сіножатей - на 1% за рахунок росту площ пасовищ на 1,8% і багаторічних насаджень - на 0,7%. Проте використання земельного фонду на території України неоднакове, що зумовлено різною продуктивністю ґрунтового покриву в різних природних зонах (табл. 10). У таблиці в графі "Сільськогосподарська освоєність" показано відношення площі сільськогосподарських угідь до загальної площі зони, та лісистість - це відсоток лісів до загальної площі зони .

39

РОЗДІЛ 2

Показники

Співвідношення с/г угідь багато

природокористування і покраще'ннТГ™™™" 3 Мегою °™ —подареькихугідьвуГа, еколопчної ситуації, площу сі

рахунок до 10-12% земл запГіЗМЄНШИ™ 60-65%, збшьщивц. Зпдно з атроеколопчною оі °"0Х0Р0НН0Г0 "Речення, землеустрою УААН, озиму nue°" ™°Ю Земель- проведених Інститутоіі 27 млн та з балом бон.тету зем ™« М°ЖНЗ виР°ати „а площі б 11 млн та - 44 бали, ячмшь 28 L ' "7-, ЖИ™ "відно „а пл01а 44 бали, кукурудзу - , 7,5 млн га Т « 42 баЛИ' Овсс - Ю.6 «™ та 6 балш, картоплю - 2,8 млн та « R ' соняшник - 14,3 млп га

Цукрові буряки 7 млн та - 52 бали3 ЛЬ°Н " °'8 млн га " 58

ЗЄМель в СІЛьсько Ж"ОтшУ на Родючост, гРу„_

На даний — господарському __ПЯЦ1И тів. Вона залежить, в першу

УгідГлокни™, 'яїимГГрГе,:ГРИСТаННЯ «-ськодарсь1;;; земл,, значною мірою зумовлююче? еколого-економ1чН„й етан

™н„икш, в йльшост, заГжать в« якЬосДтГпоПРИРОДНИХ ' З метою захисту законних і» °СТ" Родюч°ст' Фунтів, правовідносин у ,штаннях ОЦ1Інт» держави та щших суб.ЄІСГ1в

оподаткування та Р„„Ку земель Вепхп' Ш°РМацІЙНОГО забезпечення Закон України "Про оцінку У™™0Радою УкРа™ прийнятий проведення оцінки земель, професій ВИЗНаЧа€ пРавов1 засади

оцінки земель в Україш8. Професш«°' оцшочної діяльності у сфер 40

Грунти України та їхня оцінка (географо-екологічпі аспекти)

Тому базою будь-якої оцінки земель € бонітування грунтів як основа оцінки їхньої продуктивності. Завдання бонітування - дати якісну оцінку грунтів, рівню їхньої потенційної родючості. Тобто при проведенні бонітування ґрунтів визначається наскільки один ґрунт краще за інший для вирощування тієї чи іншої сільськогосподарської культури. Відмінність ґрунтів характеризують у відносних якісних показниках - балах. Бонітування грунтів - це показник їхньої родючості, виражений у балах. Бал бонітету - це інтегральний показник різноманітних ознак і властивостей ґрунтів.

Проте продуктивність ґрунтів зумовлена не лише їхніми природними властивостями, а й агрокліматичними показниками, морфологічними характеристиками рельсфу та іншими параметрами компонентів природи. Тому бонітування передує сільськогосподарському районуванню території з виділенням таксономічних одиниць різного рангу (від зони до району). Метою такого районування є інтегральна оцінка всієї різноманітності природно-економічних умов і виділення територіально однорідних регіонів. Проведене на території України природно-сільсько-господарське районування базується на обліку природних умов і зумовлених ними особливостях сільськогосподарського виробництва, а також на інших видах районування (агрокліматичному, агрогрунтовому, ландшафтно-екологІчному, сільськогосподарському тощо). Проведене за участю спеціалістів Інституту землеустрою УААН, ННЦ "Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О. Н. Соколовського" УААН, Українським відділом державного науково-дослідного інституту земельних ресурсів природно-сільськогосподарське районування в 1976 р. уточнювалось в 1987 і 1993 pp. У межах України виділено п'ять природно-сіпьськогосподарських зон і дві гірські області. У їхніх межах виділено 19 провінцій, 32 округи і 200 природно-сільськогосподарські райони.

У межах цих природно-сільськогосподарських районів проводилось бонітування ґрунтів в 1993 р. і грошова оцінка земель в 1995 р. Основною одиницею бонітування і грошової оцінки була агровиробнича ірупа, яка об'єднує ґрунти з близькими якісними і виробничими характеристиками. Таких агровиробничих груп у межах України було виділено 222, перелік яких затверджено Міністром сільського господарства УРСР у 1976 р. Зважаючи на значні відміни кожного з природно-сільськогосподарських районів за властивістю ґрунтів і продуктивністю та структурою ґрунтового покриву, агрокліматичними, геоморфологічними та іншими характеристиками, урожайність сільськогосподарських культур на одній і тій же агровиробничій групі в різних природно-сільськогосподарських районах може бути різною,

41

РОЗДІЛ 2

тому одна Й та ж агровиробнича група може мати різні бали бонітет цих районах. У зв'язку з цим, для кожного природно-сільськогоспоп ського району розробляються шкали бонітету грунтів (табл. 11).

Ті

Б али бонітету, природний урожай (бонітетна урожайність), натуральний податок

Природний урожай

16,4

Tt

12,4 20,4 21,7 11,9 18,2 16,0 І 6.9 16,9 22,6 17,8 13,0 18,0 21,7 20,9 18,0 17,3 19,5 23,0 15,0 20,4 24,4 23,5

14,6 ,. . 1__ і 41 18,2 6

Цінність грунтів оцінюється за їхньою природною родючістю. Для прикладу в табл. 12 за даними ННЦ "Інституту ґрунтознавства і агрохімії О. Н. Соколовського" наведена урожайність сільськогосподарських культур на найбільш поширених грунтах Львівської області. Як видно з табл. 12, найвища природна родючість чорноземів типових спостерігається на ґрунтах, які характеризуються найвищим балом бонітету. Найменш родючі є сильнозмиті сірі лісові грунти і дерново-буроземно-підзолисті грунти, в яких і найнижчий бал бонітету (від 13 до 15 балів). 42 .

Грунти України та їхня оцінка (географо-екологічні аспекти)

Таблиця 12

Природна урожайність основних сільськогосподарських культур на найбільш поширених грунтах Львівської області (ц/га)

,--—

з/п

-——-Типи грунтів

Зернові

Озима пшениця

Ярий ячмінь

Цукр. буряк

Картопля

Льон

1

Дерново-підзолисті супіщані

14,6

15,3

20,6

149

70

6,5

2

Ясно-сірі і сірі опідзолені

легкосуглинкові

21,5

21,8

31,2

156

71

7,8

3

Ясно-сірі І сірі опідзолені слабозмиті легкосуглинкові

18,2

18,7

26,4

178

60

5,6

4

Ясно-сірі і сірі опідзолені середньозмиті легкосуглинкові

11,6

12,6

16,8

218

-

5,1

Ч

Темно-сірІ опідзолені легкосуглинкові

22,8

23,8

33,1

178

74

б

Темно-сІрі опідзолені і чорноземи опідзолені слабозмиті легкосуглинкові

19,8

20,8

28,8

161

83

7,6

7

Темно-сірі опідзолені і чорноземи опідзолені середньозмиті легкосуглинкові

12,9

139

18,7

84

-

5,9

8

Чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильнореградовані

23,4

24,5

34,1

194

79

9,2

9

Чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильнореградовані слабозмиті

22,1

23,1

32,2

173

62

8,6

10

Чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильнореградовані середньозмиті

14,2

15,0

20,6

120

-

-

11

Лучні та слабосолонцюваті і слабоосо-лоділі відміни легкосуглинкові

23,4

22,8

24,1

185

80

10,0

12

Ясно-сІрі і сірі опідзолені глеюваті супіщані

13,9

15,6

20,2

137

44

6,0

13

Ясно-сірі і сірі опідзолені глеюваті легкосуглинкові

14,5

16,3

21,1

139

48

7,5

14

Ясно-сірі і сірі опідзолені глеюваті сильнозмиті легкосуглинкові

7,9

8,8

11,5

74

24

3,6

15

Дернові глибокі неоглесні і глеюваті та їх опідзолені відміни супіщані

17,2

16,7

25,0

-

-

-

16

Дернові глеєві карбонатні середньо-суглинкові

21,5

20,4

31,2.

-

-

-

17

зуроземно-підзолисті, дерново-буроземно-підзолисті неоглесні і глеюваті незмиті і слабозмиті легкосуглинкові

8,6

10,2

-

-

48,0

5,0

18

урі гірськолісові та дерново-буроземні глибокі і середньоглибокі щебенюваті :лабозмиті легкосуглинкові

10,6

12,9

-

-

60

5,1

43

РОЗДІЛ 2

Для порівняння: урожайності зернових культур (без кукурулч природною родючістю грунтів за середніми обласними балами боні у табл. 13 вибрано регіони зі значною відмінністю ґрунтового покор Негативний висновок, як показують дані таблиці, полягає в тому ' урожайність на дослідах без добрив значно вища, ніж Урожайніст" отримана протягом 1961-1970 pp. і в 2002 р. Це підтверджує недоскон лість усієї системи землеробства, яка зумовлена незадовільним обробі ком грунту, високою забур'яненістю полів, поганою постановкою насік ницької справи. Тому не завжди цінність високобонітетних родючж ґрунтів при такому веденні землеробства може перерости у кількісний вираз ц/га урожаю сільськогосподарських культур. Наведені в табл. 15 шкали бонітету ґрунтів за врожайністю зернових не завжди відповідають дійсності й тому урожайність сільськогосподарських культур не може бути основою для бонітетної та якісної оцінки земель7.

Таблиця ІЗ Урожайність зернових (без кукурудзи) по окремих регіонах (ц/га)7

Адміністративні області

На дослідах без добрив (1966-1991 p.p.)

Статистичні (1961-1970 p.p.)

Статистичні (2001 р.)

Житомирська

20,1

11,1

19,9

Львівська

20

14,9

20,3

Івано-Франківська

23,2

14,6

21,3

Луганська

26,3

16,4

23.3 _

Полтавська

27,3

17,8

26,9

Черкаська

27,4

21,4

31,0 __

Одеська

28

19,3

31,7 __

Кіровоградська

29,8

20,2

35,0

Харківська

30,1

18,7

За даними Ради з вивчення продуктивних сил України всі земл України на площі 60,3 млн га за грошовою оцінкою на 1. 01. 1997 року за нормативами в Україні коштують 1575,5 млрд грн або 334,7 млр доларів США. Коли ж перерахувати вартість земель України за норм тивами, прийнятими у ФРН, вона становитиме 3904,7 млрд дол.

У табл. 14 наведена грошова оцінка сільськогосподарських за даними бонітування фунтів у 1993 p., з якої видно, що 1 га сільсь господарських угідь на 1.01.2002 р. коштував 8733 грн, а Р1ЛЛ 9204 грн. Причому найбільш родючі й відповідно, найдорожчі сільсь господарські угіддя Черкаської області, де найбільші площі висо бонітетних чорноземів типових, бал бонітету яких коливається в ме 90-95%, а вартість 1 га - 11652 грн

44 .

Ґрунти України та їхня оцінка (географо-екологічні аспекти)

Таблиця 14 Грошова оцінка земель України

№ з/п

1

-——

Назви

адміністративно-територіальних

одиниць

Грошова оцінка І га, грн

Сільськогосподарських угідь - загалом

у т. ч. ріллі

станом на 1.07.95 р.

з урахуванням індексації станом на 1.01.2002 р.

станом на 1.07.95 р.

з урахуванням Індексації станом на 1.01.2002 р.

Автономна Республіка Крим

4845

11943

4387

10814

Вінницька

4140

10205

3927

9680

Волинська

3235

7974

3555

8763

4

Дніпропетровська

3514

8662

3862

9520

5

Донецька

3848

9485

4138

10200

IS

Житомирська

2533

6244

2444

6024

7

Закарпатська

2838

6996

3115

7678

8

Запорізька

3703

9128

4018

9904

9

Івано-Франківська

3119

7688

3392

8361

10

Київська

3761

9271

3796

9357

11

Кіровоградська

3519

8674

3811

9394

12

Луганська

2748

6774

3149

7762

13

Львівська

2783

6860

3161

7792

14

Миколаївська

29S1

7348

3130

7715

15

Одеська

3296

8125

3338

8228

16

Полтавська

3864

9525

4121

10158

17

Рівненська

3376

8322

3729

9192

L

Сумська

3126

7706

3494

8613

Тернопільська

3546

8741

3768

9288

20

——

21

-——

22і

-—

23

——-,

24

~——А

2l

——

Харківська

3471

8556

3860

9515

Херсонська

3995

9848

4108

10126

Хмельницька

3981

9813

4096

10097

.Черкаська

4583

11297

4727

11652

Чернівецька

4012

9890

4038

9954

.Чернігівська

2666

6572

2900

7149

_Київ

5210

12843

2592

6389

Севастополь

13396

33021

47Ї8

11630

.Разом по Україні

3543

8733

3734

9204

45

РОЗДІЛ 2

У табл. 15 наведені дані бонітету і природний (бонітетний) урожай України по адміністративних областях. При середньому балі бонітету 41, найвищою бонітетною оцінкою характеризуються ґрунти Черкаської області (55 бали), а найнижчою (27 балів) - Житомирської області.

Дані табл. 15 підтверджують тісний зв'язок балів бонітету з урожайністю зернових культур.

Таблиця 15 Шкали бонітету грунтів за урожайністю

Урожайність зернових, ц/га

Бали

Урожайність зернових, ц/га

Бали

50

100

27

54

49

98

26

52

48

96

25

50

47

94

24

48

46

92

23

46

45

90

22

44

44

88

21

L 42

43

86

20

40

42

84

19

38

41

82

18

36

40

80

17

34

39

78

16

32

38

76

15

30

37

74

14

28

36

72

ІЗ

26

35

70

12

24

34

68

11

22

33

66

10

20

32

64

9

18

ЗІ

62

8

16

30

60

7

14

29

58

6

12

28

56

5

10

При урожайності більше 50 ц/га грунт оцінюється в 100 балів

Всезростаюче відчуження сільськогосподарських угідь під будівництво промислових, рекреаційних, транспортних об'єктів тощо вимагає визначення втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню. У зв'язку з цим, Постановою Кабінету Міністрів України №1279 від 17 листопада 1997 р. затверджено порядок визначення цих

46

Ґрунти України та їхня оцінка (географо-екологічні аспекти)

втрат який базується на бонітетній оцінці грунтів земельних ділянок, що вилучаються з сільськогосподарського виробництва. Ці втрати визначаються за формулою:

Бд „.

Рв = І7дхНех — х Кінт, де Бо

Рв - розмір втрат в тис. гривень;

Пд - площа ділянки, яка вилучається з сільськогосподарського

вжитку;

Бд - бал бонітету ділянки, яка вилучається;

Бо - середній бал бонітету адміністративної області, в якій

знаходиться ділянка;

Кінт - коефіцієнт інтенсивного використання сільськогосподарських угідь землеоціночного району, в якому знаходиться ділянка, що планується під вилучення з сільськогосподарського використання.

Кінт - це відношення показника диференщйного доходу оцінки ріллі землеоціночного району, де розташована земельна ділянка, яка відноситься до аналогічного показника загалом по адміністративній області. Величина Кіюпу розрахована для всіх існуючих в Україні природно-сільськогосподарських районів, а нормативи втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, є у додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 1279 і наведені в табл. 16.

Тривале ведення екстенсивного сільськогосподарського виробництва гонитва за освоєнням цілинних земель у другій половиш минулого століття зумовили наявність значних площ деградованих земель і малопродуктивних земель, введення сільськогосподарського виробництва на яких малоефективне і, в більшості випадків, нерентабельне. Площа таких земель у межах України зараз складає понад бмлнга (дані Інституту землеустрою УААН за 2000 р.). Складність і важливість земельної та аграрної реформ та їх швидкоплинність практично неуможливило їх безпомилкове і безболісне здійснення. І однією з таких помилок є розпаювання і передача у власність селянам деградованих . малопродуктивних земель. У зв'язку з браком коштів, селяни не можуть застосовувати на них потрібні агротехнічні та агромеліоративні заходи, що зумовлює в свою чергу, значне зменшення ефективності використання земель, ускладнює екологічну ситуацію, посилює ступінь дорадиш и нерідко приводить до деструктивних змін в ґрунтовому покрив, та навіть до формування територій типу бедленду.

47

РОЗДІЛ 2

Грунти України та їхня оцінка (географо-екологічпі аспекти)

Таблиця 16

Норматив» втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню

Регіон

Рілля

Багаторіч. насадж.

Сіножаті

Пасовища

Автономна Республіка Крим

96,59

415.26

20,77

20,09

Області:

Вінницька

108,25

579,99

28,58

25,44

Волинська

1 і 0,64

180,13

92,28

74,02

Дніпропетровська

22,37

145,53

20,3

20,64

Донецька

91,04

320,46

26,4

26,13

Житомирська

80,8

652,9

74,34

56,89

Закарпатська

135,58

342.48

81,76

62,91

Запорізька

69,37

148,38

17,48

15,82

Івано-Франківська

111,19

135,52

34,36

34,36

Київська

116,74

615,34

69,34

43,31

Кіровоградська

82

95,37

24,19

20,67

Луганська

65,89

371

37,62

18,84

Львівська

109,55

142,53

45,9

42,4

Миколаївська

65,78

230,94

17,37

17,04

Одеська

75,36

289,76

27,73

19,22

Полтавська

95,4

288,48

36,25

25,47

Рівненська

121,1

197,75

89,49

59,22

Сумська

97,47

195,32

50,59

33,04

Тернопільська

124,58

198,58

54,57

40,12

Харківська

86,25

322,74

24,84

20,18

Херсонська

77,43

232,44

13,71

12,62

Хмельницька

107,92

378,48

34,43

ЗО

Черкаська

122,95

331,96

57,17

23,85

Чернівецька

139,94

574,3

43,52

32,33

Чернігівська

93,33

156.7

67,48

52,36

м. Київ

116,74

615,34

69,34

43,31

м. Севастополь

96,59

415,26

20,77

20,09

У зв'язку з цим, Інститутом землеустрою УААН розроблена концепція консервації деградованих і малопродуктивних земель з метою стабілізації екологічної ситуації в районах їхнього поширення шляхом оптимізації співвідношення різних видів сільськогосподарських угідь (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження) і лісових масивів. Для цього пропонується проведення двох видів консервації: консервації-трансформацІЇ чи консервації-реабІлітації. Географія земель, які потребують консервації, їхня площа та типи деградації наведено в табл. 17.

48

Таблиця 17

Усього 1

unnd ітоїш оіг %

DO

26,75

9,82

20,60

6001

19,46

24,65

ґ-

17,40

16,42

12,37

ичч

21,24

17,27

18,15

11,01

32,03

15.04

19,48

18,02

10,64

4,94

6 31

15,71

чиил химяоави -оизоішчмиіо плоїш оіґ %

19.93

8,41

ґ-

,48

15,78

16,92

2

19,35

91 II

13,57

10,73

11,40

66 £ 1

14.54

14,53

8,92

22,22

3,10

12,31

6,73

14,39

£Е'6

17,86

4,04

г-

гі

чизмзє іптоіш

ІОІІЯІ/ЕІВЕ ОІГ %

SO

13,74

6,42

7,04

6,67

12,19

9,05

2,65

15,97

5,10

8,09

8,92

8.20

8,17

11,9

=

6,78

10,38

г-

а

5,19

12,12

і 0,96

6,53

10,47

2,66

8,51

E

358,4

170,0

141,8

213,1

323,3

269.9

0,96

434,1

227,5

219,3

218,9

178,4

292.7

376,5

195,0

208,2

53,0

129,9

163,1

345,0

226,0

136,5

84,8

85,1

5133,7

І

о

S

Е о

h м ,'шизе інзн -podges онішонхаі.

=

38,7

12,3

Of

о

133,1

я к-

w

S

н

iHsmAx) ifuouog

ГЛ

r

V

-

2,3

20,7

0,9

я-

32.3

г

о

о

119,9

ШЗЬОІГОдЕЕ

1 masrairoaratfou

Ч1

25,4

0,8

88,9

35,6

26,3

-

8,0

30,7

ч-

13,8

4,8

2,4

98,6

15,0

4,4

-

25,4

590,0

орні землі

чіоаваотноігаз

z

154,8

30,7

38,6

18,0

0,3

0.6

30,1

10,3

50,1

10,4

108,2

2,0

г~-

462,4

о

66,7

35,9

20,8

3,4

0,4

8,9

38,3

12,9

46,9

-

а

36,8

Е'О

-

г-,

301,4

ані і малопродуктивні

чізпгиіочігфзіг

о»

4,4

її

0,1

»

0,8

0,2

2,0

I'll

0,7

155,6

чізішмс

DO

27,4

116,5

46,3

107,1

228,8

35,5

226,0

58,5

210,3

139,2

105,9

187,5

240,2

55,0

97,6

25,5

115,5

127,0

56,6

199,6

116,2

49,1

19,3

2631,5

5,3

-

7,4

Ч-

0,3

10,5

5,6

3,4

Е'О

2,4

5

0,2

2.4

о"

5

тяга з иииьисіізи

-ОІҐЛНВСІІ И1МЖЕЗ

23,1

10,9

31,2

2,0

33,7

3,6

ай

6,0

13,4

62,4

12,4

о

27,3

241,0

а

о ч

ез

с.

U

а

Світна moihfidun -oirAned ним 3if

0,3

r-

56,1

«

5,4

76,8

-

о

34,6

7,9

10,8

1,7

15,0

28,2

43,3

12,6

гч

33,7

«г

9,0

22,4

-

397,4

1 Площа на 1.1.2000р.

Efinnd

T

1204.5

1730,5

688,0

2112,1

1660,9

1094,8

199,8

1894,6

408,5

1385,3

1772,9

1372,5

840,2

1695,4

2075,1

1772,1

649,8

І 284,7

864,1

1956,9

1 770,8

1254,2

1282,3

339,8

1348,0

11,0

32669,9

ВИЛОії МЧЗСІИГОІІ

-лхіоячзчіґю

ГЛ

r-

2020,0

1067,2

2513,6

2048,5

1595,2

464,0

2243,1

636,8

1676,1

2043,6

1920,0

1275,5

2013,1

2591,8

2186.2

936,9

1710,1

1055,4

2423,8

1969,8

1570,4

1456,1

474,5

2107,7

26,4

"і. г)

00

енчідшс

rs

2608,1

2649,2

20 4,4

3192,3

2651,7

2982,7

1275,3

2718,3

1392,7

2810,0

DO

ч-

2668,3

2183,1

2458,5

3331,3

2875,0

2005,1

2383,2

1382,4

3141.8

2846,1

2062,9

2091,6

809,6

3192,4

83,6

86,4

60354,8

Адміністративні утворення

-

Автономна 1'еспубліка Крим

Області

Вінницька

Волинська

Дніпропетровська

Донецька

Житомирська

Закарпатська

Запорізька

Івано-Франківська

Київська

Кіровоградська

Луганська

Львівська

о

а §

Одеська

Полтавська

Рівненська

Сумська

Тернопільська

Харківська

Херсонська

S

І

X

Черкаська

а

а

Щ

З"

Чернігівська

м. Київ

м. Севастополь

Україна

РОЗДІЛ 2

У зв'язку з використанням в сільськогосподарському виробництві тривалий час деградованих і малопродуктивних земель, з застосуванням екстенсивного введення сільськогосподарського виробництва, ефективність використання земельних ресурсів України значно нижча, ніж у розвинутих країнах світу (табл. 18). Тому І не дивно, що 1 га годує в ФРН 8 чоловік, в Японії - 26,5 чоловік, а в Україні - лише 1,5 особи. А якщо поглянути на продуктивність праці, то вона на наших родючих грунтах у 4 рази нижча, ніж в США, понад 5 раз нижча, ніж у Бельгії. І це дані лише за 1990 р. Зараз, без сумніву, результати ще більш плачевні.

Таблиця 18

Порівняльна ефективність використання земель в Україні та деяких розвинутих країн світу в 1990 р.

Годує

Отримано

продукції з

1 га, в дол

США

Сільськогосподарські угіддя

1 га

ріллі, осіб.

вт. ч. рілля, млн га

Країна

Загалом млн га

І працівник сільського

Розора-

кість, %

580

35.9

54,9

413,

США

50

.0

2650

61,3

7.3

11,9

ФРН

60

16.

8900

45,

ї,0

Нідерланди

100

3750

50.

0,8

1,5

Бельгія

40

150

80.0

2,6

Данія

20

2.0

1875

90.0

2,4

Фінляндія

26.5

1250

75.8

4,2

5,4

-Японія

19

1.5

450

79,8

33,5

42,03

'країна

Аналізуючи Земельний кодекс України, слід звернути увагу на

ряд статей.

Ст. 1 визначає землю України, як її "основне національне багатство, яке перебуває під особливою охороною держави". Проте "Національна програма охорони земель", прийнята кілька років тому, залишилася програмою на папері. Така ж доля і "Заходів шодо реалізації Основних напрямків земельної реформи в Україні на 2001-2005 pp.". Згідно з пунктом 16 цих Заходів, потрібно оновити матеріали ґрунтових обстежень сільськогосподарських угідь, витрати на проведення яких складають 27 млн грн з місцевих бюджетів. Знаючи важливість виконання цих робіт, за допомогою яких можна було б оцінити сучасний стан ґрунтового покриву України, поширення деградаційних процесів, зниження родючості ґрунтів у зв'язку з різким зменшенням у них поживних речовин тощо. На 50

Грунти України та їхня оцінка (географо-екопогічні аспекти)

даний час для виконання цих робіт практично не виділено будь-яких коштів. Але вони необхідні хоча б для оновлення ґрунтових карт у тих районах, де інтенсифікуються процеси деградації. Не розпочаті, згідно з даними Заходами, і роботи з визначення оцінки і стану земель шляхом розробки і затвердження нормативно-правових актів з питань удосконалення і здійснення моніторингу земель, роботи щодо фонового моніторингу земельних ресурсів тощо.

Контрольні завдання

  1. Яке місце і значення мають грунти України?

  2. Які основні типи грунтів поширені в Україні?

  3. Який екологічний стан ґрунтів у вашому регіоні?

  1. З якою метою необхідно повторення великомасштабного ґрунто вого обстеження?

  1. Що таке консервація земель і яка мета її проведення?

  2. Які види деградації ґрунтів найбільше поширені в Україні?

Дискусії та обговорення

Раціональне використання земель неможливе без їхньої постійної охорони. Тому слід вважати вчасним вихід у світ у червні 2003 р. Закону України "Про охорону земель". У ньому вперше наведено детальний перелік заходів, які б покращували сучасний стан ґрунтового покриву і забезпечували оптимізацію землекористування природних ресурсів. До них відносяться:

  • розширене відтворення родючості ґрунтів, покращення їхніх агровиробничих властивостей;

  • попередження деградації, забруднення чи засмічення ґрунтів;

  • запобігання втрат продуктивних (особливо цінних) ґрунтів, у першу чергу шляхом виведення їх із сільськогосподарського вжитку (під будівництво промислових підприємств, транспортної мережі тощо);

  • переважання екологічних інтересів щодо збереження якості ґрунтів над економічними;

  • відшкодування втрат, заподіяних ґрунтовому покриву, в т. ч. компенсація за руйнування ґрунтів;

  • економічне заохочення землевласників І землекористувачів у охороні і раціональному використанні ґрунтів шляхом надання їм пільг (кредитних, звільнення від податку на землю тощо) та розширення бюджетного фінансування відновлення родючості грунтів;

51

РОЗДІЛ 2

- допомога держави в запровадженні економічного (альтер нативного) землекористування шляхом надання цінових надбавок на екологічно чисту продукцію;

- термінова консервація деградованих і малопродуктивних земель. Останнє питання стоїть досить гостро, про що свідчить виданий на каз Держкомзему України від 17 жовтня 2002р. № 175 "Про порядок кон сервації земель", погоджений з Міністерством аграрної політики. Мініс терством екології і природних ресурсів та Президентом УААН І зареєст рований у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2003 р. Незважаючи на те, що даний наказ діє вже понад рік, реальних здобутків у питаннях консервації земель немає й сьогодні. Прогресує ерозія, виснаження поживних речовин, погіршується агрофізичний стан грунтів тощо.

Найактуальнішим є повторне великомасштабне картування грунтів. Лише за його допомогою держава і власники-землекористувачі зможуть отримати об'єктивну інформацію про сучасний стан земельних ресурсів з оцінкою агровиробничих властивостей для їхнього раціонального використання. Матеріали повторного обстеження ґрунтів дадуть змогу оцінити екологічні наслідки аграрної реформи, відіграють важливу роль в охороні грунтів, оскільки новий землевласник дістане змогу планувати агротехнічні та агромеліоративні заходи відповідно до сучасного стану ґрунтового покриву. Тільки після повторного фунтового обстеження землевласники зможуть отримати сертифікат якості фунтів за ступенем родючості, деградації та за його допомогою провести оцінку їхньої сприятливості для вирощування різних сільськогосподарських культур. Крім того, базуючись на нових даних про фунти, відповідні органи зможуть провести нове бонітування фунтів та наступну їхню грошову оцінку. Наявні зараз матеріали якісної та грошової оцінки фунтів значною мірою не відповідають дійсності, оскільки вони базуються на результатах обстеження фунтів до 1990 р. та економічній оцінці земель 1985 р.

З прийняттям Земельного кодексу України та Указу Президента "Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 pp.", що інтенсифікувало розвиток законодавчої бази у сфері реформування земельних відносин, на розгляд Верховної Ради України станом на середину 2003 р. подано біля 40 проектів законодавчих актів. Основні з них - "Про фермерське господарство", "Про охорону земель", "Про землеустрій" прийнято Верховною Радою у 2003 р. Деякі прийнято за основу у першому чи другому читанні й уточнено, тобто нормативно-правове забезпечення проходить нормально. Але виконання прийнятих законодавчих актів далеке від проголошених законів. Прикладів багато.

52 '

Ґрунти України та їхня оцінка (географо-екологічні аспекти)

Наведемо один із них. У Законі "Про охорону земель" сказано, що повторне обстеження фунтів проводиться за рахунок державного бюджету. Проте ні одна організація, яка може виконувати цю роботу, у 2004 р. не отримала навіть мінімум коштів державного фінансування. V

Усі 6,9 млн громадян України, які отримали свої паї, середній розмір яких становить біля 4,2 га з вартістю кожного біля 30 тис. гривень, чекають на повторне фунтове обстеження, за результатами яких вони отримають конкретні і достовірні величини фунтового потенціалу своїх земельних ділянок.

Контрольні завдання

  1. Які заходи для покращення сучасного стану фунтового покриву застосовуються у вашому регіоні?

  2. Які економічні стимули необхідні для проведення повторного ве ликомасштабного картування фунтів?

  3. Як інтенсифікувати розвиток законодавчої бази у сфері реформу вання земельних відносин і охорони земель?

  4. Які пільги будуть найбільш ефективними для раціонального вико ристання земель та охороні фунтів?

Література і законодавство

  1. Атлас почв Украинской ССР. - К.: Урожай, 1979. - 160 с.

  2. Данилишин Б. М., Дорогунцов С. /., Міщенко В. С. та інші. При родно-ресурсний потенціал розвитку України. - К., 1999. - 715с.

  3. Земельні відносини в Україні. Організаційно-правовий механізм / Під ред. А. Даниленка. - К.: КІС, 2001.

  4. ДобрякД. С, Канаш О. Л., Розумний. А. Класифікація та еколо- гобезпечне використання сільськогосподарських земель. - К.: Вид-во Інституту землеустрою УААН, 2001.

  5. Новаковскип Л. Я., Канаш О. /7., Леонець В. О. Консервація дегра дованих і малопродуктивних орних земель України // Вісник аграрної науки. - 2000. - № 11. - С. 54-59.

  6. Почвьі Украиньї и повьішение их плодородия. Т. 1: Зкология, ре- жимьг и процессьі, классификация и генетико-производственньїе аспек- тьі / Под ред. Н. И. Полупана. - К.: Урожай, 1988. - 294 с.

  7. Стратегічні питання розвитку сільського господарства України. - К., 2002.

  8. Закон України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 р. 7/ Уря довий кур'єр. - 2004, 13 січня.

РОЗДІЛ З

Особливості сільськогосподарської праці: проблеми правового регулювання