Внутріпредметні та між предметні зв’язки.

З реалізацією внутрішньопридметних зв’ясків тісно пов’язана проблема наступності в навчанні(установлені необхідного зв’яску між частинами навчального предмета на різних ступенях його вивчення).Тому потрібна цілеспрямована робота вчителя для встановлення зв’ясків і відношень між різними елементами знань. Слід забезпечити єдиний підхіду трактуванні понять , способах діяльності учнів і обов’язкову опору на вже засвоєні учнями знання. Наприклад : вивчаючи геометричні величини в курсі геометрії , потрібно актуалізувати , знання та навички , які учні здобули в 1-6 класах . На рівні практичних дій учні переконались у всіх властивостях довжини відрізка , величини кута, які в геометрії формулюються у вигляді аксіом . Також вивчення алгебраїчних дробів у 8 кл. спирається на аналогічні властивості дій , що стосуються звичайних дробів.

Зв’яски між елементами знань і умінь з різних предметів сприяють формуванню всебічно розвиненої творчої особистості . І в нашій країні і в зарубіжних системах освіти давно ставилося завдання створення єдиного інтегрованого курсу математики , не розділеного на предмети – алгебру , геометрію , алгебру і початки аналізу.

Можна виділити основні зв’яски математики з фізикою: величини та їх вимірювання , обчислювальна культура , функції і графіки , похідна , інтеграл, диференціальні рівняння , вектори.

З хімією: розв’язування задач на пропорції, проценти , використання правил наближених обчислень.

З кресленням і трудовим навчанням : діти ознайомлюються з графіками ,діаграмами , схемами , географічними картами ,рисунками, виготовляють різні вироби з тканини папіру які є геометричними фігурами.,ознайомлюються з поняттям масштаб.основним зв’яском геометрії і креслення є єдиний підхід до використання ліній і позначення букв , розмірів фігур .

З географією : вводиться поняття масштабу – масштабом наз. дріб у якого чисельник – одиниця , а знаменник – число , що вказує , у скільки разів відстань на плані менша , ніж на самій місцевості.Цей вид масштабу наз. числовим.Це озн. можна використати і вматематиці . У географії вводяться також поняття і лінійного масштабу, відносно абсолютної висоти , яке можна використовувати при введені поняття від’ємні числа .Наприклад відносний рівень (висота ) води в Дніпрі може виражатись як додатніми , так і від’ємними числами.

2 Характеристика основних методів навчання математики : пояснювально-ілюстративний , репродуктивний , проблемний , Метод доцільних задач.

Поснювально-ілюстративний-цей метод використовують вводячи нові поняття , вивчаючи аксіоми, теореми і розв’язуючи задачі різними способами.

Наприклад : під час вивчення теми, фукція , наводять приклади залежності між змінними величинами , що задані за допомогою графіка , таблиці , і формулюють озн.фукції як залежності між змінними , за якою кожному значенню незалежної змінної відповідає єдине значення залежної змінної . Репродуктивний метод –використовується для закріплення на уроці нового матеріалу, перевіркі дом.завдання ( учні відтворюють розв’язаня задач , формулювання і доведення теорем )

Основний принцип цього методу : не за вказівкою « роби те що я роблю», а за порадою «роби так, як роблю я».

Проблемний виклад- як метод навчання математики полягає в тому , що , пояснюючи навчальний матеріал , учитель сам висуває проблему , і разом з учнями її вирішує.

Евристична бесіда- полягає в тому ,що вчитель заздалегідь готує система запитань , відповідаючи на які учні самостійно формулюють озн., «відкривають» доведення теорем.

Дослідницький метод- передбачає самостійний пошук розв’язання пізнавальної задачі. Учитель формулює потреба а учні самостійно її вирішують.

Метод доцільних задач- згідно з цим методом навчання математики проводиться за допомогою задач. Із задачі починається вивчення будь-якої теми , що , природно забезпечує мотивацію вивчення нової теми.наприклад при доведенні т.Піфагора.