- •Предмет статистики.
- •Статистична методологія
- •Основні завдання статистика та їх організація.
- •4.Основні категорії статистики.
- •Поняття про статистичне спостереження.
- •Класифікація статистичних спостережень за ступенем охоплення одиниці сукупності.
- •Види за ознакою часу.
- •Способи статистичного спостереження.
- •Спеціально – організовані спостереження. Приклад.
- •Звітність – основна форма спостереження.
- •Логічний та арифметичний контроль статистичних даних.
- •Програмно-методологічні й організаційні питання статистичного спостереження.
- •Суть статистичного зведення.
- •Основні завдання та види групування.
- •Принципи формування груп.
- •Ряди розподілу, їх види, принципи побудови.
- •Вторинне групування.
- •17. Побудова інтервального ряду розподілу. Навести приклади.
- •Статистичні таблиці.
- •Правила побудови таблиць
- •Суть і види статистичних показників.
- •Абсолютні величини, їх суть, одиниці вимірювання.
- •Розрахункова таблиця.
- •Відносні величини динаміки, їх застосування.
- •Відносні величини структури.
- •Структура валютного ринку України в розрізі іноземних валют (млн.Дол.Сша)
- •23. Відносні величини координації. Навести приклади.
- •Наприклад: За обліковими даними в коледжі навчається 1000 студентів, в тому числі 800 жіночої статі. Визначте співвідношення студентів жіночої та чоловічої статі.
- •24. Відносні величини порівняння. Приклад.
- •Наприклад:
- •25. Відносні величини інтенсивності. Приклад.
- •Відносна Обсяг певного явища
- •Інтенсивності це явище властиве
- •Наприклад,
- •26. Суть і логічна формула середньої величини. Навести приклади.
- •27. Математичні властивості середньої арифметичної.
- •28. Середня арифметична, способи обчислення. Приклад.
- •Приклад:
- •29. Середня хронологічна. Приклад.
- •30. Середня гармонічна. Приклад.
- •31. Середня геометрична. Приклад.
- •32. Середня квадратична.
- •33. Частотні характеристики рядів розподілу.
- •34. Характеристики центру розподілу (мода, медіана, середня).
- •36. Дві пов’язані з варіацією властивості: асиметрія та ексцес (характеристики форми розподілу).
- •37. Оцінка нерівномірності розподілу: коефіцієнт локалізації та концентрації.
- •38. Суть вибіркового спостереження.
- •Умовні позначення для вибіркового спостереження
- •39. Вибіркові оцінки середньої та частки (обчислення помилок вибірки)
- •40. Різновиди вибірок, їх особливості.
- •Суть серійного відбору полягає в тому, що відбирають не одиниці сукупності, а серії одиниць, які розглядають як одне ціле. Якщо серія потрапила у вибірку, то обстежують усі без винятку одиниці серії.
- •41.Визначення обсягу вибірки
- •42. Види взаємозв’язків між явищами, їх особливості.
- •43. Види та взаємозв’язок дисперсій.
- •44. Рівняння регресії і його застосування
- •45. Вимірювання щільності кореляційного зв‘язку (коефіцієнти кореляції, детермінації, індекс кореляції, кореляційне відношення)
- •46. Ряди динаміки, їх суть і види.
- •Основні показники аналізу рядів динаміки
- •48. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •49. Характеристика основної тенденції розвитку
- •50. Вивчення сезонних коливань.
- •51. Суть індексів, їх класифікація
- •52. Індивідуальні економічні індекси, їх властивості. Навести приклади
- •52. Побудова агрегатного індексу на прикладі індексу цін.
- •53. Дві системи індексів базисно-зважена (Ласпейреса) та поточно-зважена (Пааше).
- •54.Взаємозв‘язки економічних індексів.
- •55. Середньозважені індекси.
- •56.Індекси середніх величин: змінного складу, постійного складу, структурних зрушень.
- •57. Статистична перевірка гіпотез.
- •58.Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •59.Оцінка щільності кореляційного зв’язку у моделі аналітичного групування.
- •60.Вимірювання щільності зв’язку в моделі регресійного аналізу.
- •61. Методи згладжування динамічних рядів.
- •62. Статистичні графіки, їх класифікація. Правила побудови.
- •63. Класифікація статистичних графіків.
- •63. Застосування лінійних графіків в стат. Аналізі.
- •64. Статистичні карти
- •65. Графічне зображення рядів розподілу
Відносні величини структури.
Відносні величини структури характеризують склад, структуру сукупності за тією чи іншою ознакою.
Відносна величина структури являє собою співвідношення окремої складової сукупності до її підсумку, тобто
Відносна величина Частина (складова)
структури = Ціле (підсумок)
Кожну відносну величину структури називають часткою або питомою вагою. Сума часток становить 1 або 100 %. На порівнянні часток грунтується аналіз структурних зрушень у часі. Структурні зрушення – різниця між частками, вимірюється у процентних пунктах.
Наприклад:
Структура валютного ринку України в розрізі іноземних валют (млн.Дол.Сша)
Назва валют |
Обсяг |
|
Січень 1999 |
Лютий 1999 |
|
Долар США |
483,9 |
541,9 |
Німецька марка |
28,3 |
31,4 |
Разом |
516,9 |
580,9 |
Визначте структуру та структурні зрушення валют на ринку.
Розвязування:
Назва валют |
Січень 1999 |
Лютий 1999 |
Структурні зрушення, +,- |
||
Обсяг |
Структура, % |
Обсяг |
Структура, % |
||
Долар США |
483,9 |
93,6 |
541,9 |
93,3 |
- 0,3 |
Німецька марка |
28,3 |
5,5 |
31,4 |
5,4 |
- 0,1 |
Разом |
516,9 |
100 |
580,9 |
100 |
0 |
Обчислимо структуру за формулою:
В.В. = Частина = 483,9 = 0,936 або 93,6 %
структури Ціле 516,9
Аналогічно розраховуються інші величини, потім заносяться в таблицю.
Визначимо структурні зрушення шляхом різниці часток кожної валюти у лютому з січнем 1999 року.
Структурні зрушення долару 93,3 % - 93,6 % = - 0,3 п.п.
Висновок: На валютному ринку України в лютому 1999 року порівняно з січнем обсяг долару США зменшився на 0,3 процентних пункта, обсяг німецької марки також зменшився на 0,1 процентних пункта.
23. Відносні величини координації. Навести приклади.
Відносні величини координації – це співвідношення однієї частини сукупності до іншої. Відносна величина координації показує скільки одиниць однієї частини сукупності припадає на 1, 100 або 1000 одиниць іншої частини сукупності, яка взята за базу порівняння. Вибір бази порівняння довільний.
ВВ координації =
одна частина сукупності інша частина сукупності
Наприклад: За обліковими даними в коледжі навчається 1000 студентів, в тому числі 800 жіночої статі. Визначте співвідношення студентів жіночої та чоловічої статі.
1.Визначимо, скільки навчається чоловічої статі: 1000 – 800 = 200 чол.
2.Обчислимо відносну величину координації за формулою: 800/200=4, тобто 4:1
Це означає, що на кожного студента чоловічої статі припадає 4 жіночої статі.