- •Предмет статистики.
- •Статистична методологія
- •Основні завдання статистика та їх організація.
- •4.Основні категорії статистики.
- •Поняття про статистичне спостереження.
- •Класифікація статистичних спостережень за ступенем охоплення одиниці сукупності.
- •Види за ознакою часу.
- •Способи статистичного спостереження.
- •Спеціально – організовані спостереження. Приклад.
- •Звітність – основна форма спостереження.
- •Логічний та арифметичний контроль статистичних даних.
- •Програмно-методологічні й організаційні питання статистичного спостереження.
- •Суть статистичного зведення.
- •Основні завдання та види групування.
- •Принципи формування груп.
- •Ряди розподілу, їх види, принципи побудови.
- •Вторинне групування.
- •17. Побудова інтервального ряду розподілу. Навести приклади.
- •Статистичні таблиці.
- •Правила побудови таблиць
- •Суть і види статистичних показників.
- •Абсолютні величини, їх суть, одиниці вимірювання.
- •Розрахункова таблиця.
- •Відносні величини динаміки, їх застосування.
- •Відносні величини структури.
- •Структура валютного ринку України в розрізі іноземних валют (млн.Дол.Сша)
- •23. Відносні величини координації. Навести приклади.
- •Наприклад: За обліковими даними в коледжі навчається 1000 студентів, в тому числі 800 жіночої статі. Визначте співвідношення студентів жіночої та чоловічої статі.
- •24. Відносні величини порівняння. Приклад.
- •Наприклад:
- •25. Відносні величини інтенсивності. Приклад.
- •Відносна Обсяг певного явища
- •Інтенсивності це явище властиве
- •Наприклад,
- •26. Суть і логічна формула середньої величини. Навести приклади.
- •27. Математичні властивості середньої арифметичної.
- •28. Середня арифметична, способи обчислення. Приклад.
- •Приклад:
- •29. Середня хронологічна. Приклад.
- •30. Середня гармонічна. Приклад.
- •31. Середня геометрична. Приклад.
- •32. Середня квадратична.
- •33. Частотні характеристики рядів розподілу.
- •34. Характеристики центру розподілу (мода, медіана, середня).
- •36. Дві пов’язані з варіацією властивості: асиметрія та ексцес (характеристики форми розподілу).
- •37. Оцінка нерівномірності розподілу: коефіцієнт локалізації та концентрації.
- •38. Суть вибіркового спостереження.
- •Умовні позначення для вибіркового спостереження
- •39. Вибіркові оцінки середньої та частки (обчислення помилок вибірки)
- •40. Різновиди вибірок, їх особливості.
- •Суть серійного відбору полягає в тому, що відбирають не одиниці сукупності, а серії одиниць, які розглядають як одне ціле. Якщо серія потрапила у вибірку, то обстежують усі без винятку одиниці серії.
- •41.Визначення обсягу вибірки
- •42. Види взаємозв’язків між явищами, їх особливості.
- •43. Види та взаємозв’язок дисперсій.
- •44. Рівняння регресії і його застосування
- •45. Вимірювання щільності кореляційного зв‘язку (коефіцієнти кореляції, детермінації, індекс кореляції, кореляційне відношення)
- •46. Ряди динаміки, їх суть і види.
- •Основні показники аналізу рядів динаміки
- •48. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •49. Характеристика основної тенденції розвитку
- •50. Вивчення сезонних коливань.
- •51. Суть індексів, їх класифікація
- •52. Індивідуальні економічні індекси, їх властивості. Навести приклади
- •52. Побудова агрегатного індексу на прикладі індексу цін.
- •53. Дві системи індексів базисно-зважена (Ласпейреса) та поточно-зважена (Пааше).
- •54.Взаємозв‘язки економічних індексів.
- •55. Середньозважені індекси.
- •56.Індекси середніх величин: змінного складу, постійного складу, структурних зрушень.
- •57. Статистична перевірка гіпотез.
- •58.Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •59.Оцінка щільності кореляційного зв’язку у моделі аналітичного групування.
- •60.Вимірювання щільності зв’язку в моделі регресійного аналізу.
- •61. Методи згладжування динамічних рядів.
- •62. Статистичні графіки, їх класифікація. Правила побудови.
- •63. Класифікація статистичних графіків.
- •63. Застосування лінійних графіків в стат. Аналізі.
- •64. Статистичні карти
- •65. Графічне зображення рядів розподілу
48. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
Якщо порівняти ланцюгові абсолютні прирости шляхом різниці між наступним і попереднім, то отримаємо абсолютне прискорення чи уповільнення швидкості розвитку явища:
Знак “+” вказує на прискорення абсолютної швидкості динаміки, а знак “-“ – навпаки – на уповільнення.
Порівняння абсолютних приростів шляхом співвідношення показує відносне прискорення чи уповільнення швидкості динаміки:
Порівняння ланцюгових темпів зростання дає коефіцієнт прискорення (уповільнення) відносної швидкості розвитку:
У статистичній практиці визначають відношення темпів зростання в різних рядах динаміки і називають коефіцієнтом випередження:
49. Характеристика основної тенденції розвитку
Тенденція – це основний напрямок розвитку (зростання, стабільність або зниження рівнів явища).
У статистичній практиці виявлення основної тенденції розвитку явищ використовують наступні методи:
укрупнення інтервалів часу;
обчислення плинної середньої;
аналітичне вирівнювання
Суть методу укрупнення інтервалів часу, до яких відносяться рівні динамічного ряду полягає в тому, що рівні об¢єднуються в групи по інтервалах, розраховується середній рівень за інтервал – 3 роки, 5 років і т.д.
Другий метод виявлення основної тенденції розвитку є згладжування ряду динаміки за допомогою плинної середньої. Суть його також полягає в укрупненні інтервалів, але воно проводиться шляхом послідовних зміщень на одну дату при збереженні постійного інтервалу часу.
Найбільш ефективним методом виявлення основної тенденції є аналітичне вирівнювання. Його використовують у рядах з чітко визначеною тенденцією. При цьому рівні ряду динаміки розглядаються як функція часу.
Y = f(t), де Y – теоретичні рівні ряду;
t - змінна часу (0, 1, 2, 3 … n).
Таку функцію називають трендовим рівнянням. Коли абсолютні прирости відносно постійні використовують лінійне рівняння Y = a + bt, а при відносно постійних темпах приросту – показову функцію Y = abt
Розглянемо лінійне рівняння (тренд).
Параметри тренду:
a – початковий рівень;
b – щорічний абсолютний приріст.
Для знаходження параметрів а і b необхідно розв¢язати систему нормальних рівнянь за методом найменших квадратів:
Σ y = na + bΣt;
Σyt = aΣt + bΣt2,
де y – фактичні рівні ряду динаміки;
n – число рівнів ряду.
При відліку часу від середини ряду, коли Σt = 0, система нормальних рівнянь спрощується і має такий вигляд:
Σ y = na; Σyt = bΣt2, тоді а = Σy, b = Σyt Σt2 n
У розвитку соціально-економічних явищ поряд з тенденцією існують відхилення від тренду, структурні зміни, сезонні коливання.
50. Вивчення сезонних коливань.
Окремим соціально-економічним процесам притаманні сезонні коливання (виробництво і переробка с/г продукції, попит на товари і послуги). Це негативно впливає на економіку, тому що пов’язано з нерівномірним використанням ресурсів і втратами.
При вимірюванні сезонних коливань обчислюють індекси сезонності.
Індекс сезонності – це процентне відношення фактичного рівня у за місяць (квартал) року до середньомісячного (середньо квартального):
У сукупності ці індекси утворюють сезонну хвилю.
Абсолютною мірою сезонних коливань є амплітуда коливань:
Для порівняння інтенсивності сезонних коливань використовують середнє лінійне відхилення або середнє квадратичне відхилення .