12/ Класифікація страхування за родом небезпеки: страхування ризиків від вогню, інженерних, сільськогосподарських,транспортних,фінансово-кредитних та інших ризиків.

Страхування майна підприємств від вогню є традиційним і найпоширенішим видом страхування. Сутність страхування від вогню — відшкодування збитку від раптових і непередбачуваних випадків пожежі або вибуху, а також деяких інших випадкових і непередбачуваних подій (ризиків), додаткових щодо ризиків пожежі та вибуху, що призвели до спалаху застрахованого майна. Під поняттям «пожежа» слід розуміти неконтрольоване горіння, яке спричинило матеріальний збиток. Страхові компанії відшкодовують також збитки, які виникли внаслідок безпосередньої дії вогню (пожежі), а також дії побічних явищ (тиск повітря або газу, тепло, дим).Для того щоб підприємство змогло захистити себе від фінансових збитків у разі настання непередбачуваних обставин, укладаються договори добровільного страхування майна державних, кооперативних, громадських, акціонерних, орендних, приватних та інших форм власності підприємств і організацій незалежно від видів діяльності.

Підприємство має право страхувати будь-яку частину свого майна за повною вартістю (вибіркове страхування).Також на страхування приймаються:

- інженерне і виробничо-технологічне устаткування (комунікації, системи, апарати, електронно-обчислювальна техніка, верстати, передавальні і силові машини, інші механізми і приладдя);

- господарські споруди (гаражі, сховища, склади, навіси, криті майданчики і огорожі і т.п.); - окремі приміщення (цехи, лабораторії, кабінети і т.п.);

- об’єкти незавершеного будівництва;

- інвентар, технологічне обладнання;

- предмети інтер’єру, меблі, обстановка;

- товарно-матеріальні цінності (товари, сировина, матеріали);

Договір страхування сільськогосподарських ризиків дозволить вашому підприємству:

-компенсувати фінансові збитки в результаті настання

-непередбачуваних подій;

-підвищити спроможність залучення кредитних ресурсів;

-зменшити ризики невиконання зобов’язань перед контрагентами в результаті настання непередбачуваних подій;

-отримати компенсацію 50% сум сплачених страхових платежів з державного бюджету, відповідно до Закону України від 24 червня 2004 р. № 18877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України».

Страхування кредитів базується на визнанні ризику неплатежу чи неплатоспроможності позичальників, який формується у процесі кредитування. Історичний прообраз страхування кредитів убачається в комісійній операції, за умовами здійснення якої укладалася додаткова угода, названа делькредере.

13/ Класифікація за ступенем свободи волевиявлення страхувальника. Обов'язкове страхування. Добровільне страхування.

страхування поділяють на

· обов'язкове

· добровільне.

Оптимальне поєднання обов'язкового і добровільного страхування дозволяє сформувати таку систему видів страхування, яка забезпечує універсальний об'єм страхового захисту суспільного виробництва.

Обов'язкове державне страхування виступає у формі соціального страхування, яке регулюється спеціальним законодавством України. Обов'язковому державному соціальному страхуванню підлягають:

--- особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), у фізичних осіб та на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності;

--- особи, які забезпечують себе роботою самостійно (суб'єкти підприємницької діяльності).

Більшість договорів страхування укладається на добровільній основі. Страхувальник має право, але не зобов'язаний укладати договір страхування. Водночас i страховик має повне право відмовитися від прийняття на себе тих ризиків, які він вважає небажаними. Проте в деяких випадках, коли ведеться про потреби суспільства в цілому, ступінь свободи страхувальника i страховика суттєво обмежується.

Обов'язкову форму страхування визначають такі принципи.

1.Встановлення законом, відповідно до якого страховик зобов'язаний застрахувати встановлені об'єкти, а страхувальники — вносити належні страхові платежі.

2.Суцільне охоплення обов'язковим страхуванням зазначених у законі об'єктів. Для цього страхові органи щорічно проводять по всій країні реєстрацію застрахованих об'єктів, нарахування страхових платежів та їх стягнення у встановлені терміни.

3.Автоматичність поширення обов'язкового страхування на об'єкти, зазначені в законі. Страхувальник не повинен заявляти в страховий орган про появу в господарстві об'єкта страхування.

4.Дія обов'язкового страхування незалежно від внесення страхових платежів. У випадках, коли страхувальник не сплатив належні страхові внески, вони стягуються в судовому порядку.

5. Безстроковість обов'язкового страхування. Вона діє протягом усього періоду користування страхувальником застрахованим майном. Тільки безгосподарське та зношене майно не підлягає страхуванню.

6. Нормування страхового забезпечення за обов'язковим страхуванням. З метою спрощення страхової оцінки і порядку виплати страхового відшкодування встановлюються норми страхового забезпеченняу відсотках від страхової оцінки або в гривнях на один об'єкт.