- •1. Поняття приватного права. Право приватне та публічне. Співвідношення понятть приватного та цивільного права
- •2. Европейские системы приватного права
- •4. Гражданское право как наука и учебная дисциплина.
- •5. Поняття цивільного законодавства України. Акти цивільного законодавста.
- •6. Общая характеристика гражданского кодекса.
- •7. Действие гражданских законов во времени, в пространств еи по кругу лиц.
- •§ 3. Дія цивільного законодавства
- •8. Застосування цивільного законодавства по аналогії. Тлумачення цивільно-правових норм.
- •14. Понятие юридических фактов
- •15. Общие положения физического лица.
- •16. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •17. Дееспособность граждан. Размер дееспособности физических лиц.
- •18. Ограничение дееспособности физического лица. Признание его недееспособной.
- •20. Признание гражданина безвестно отсутствующим или объявления его умершим
- •22. Акты гражданского состояния.
- •25. Виды юридических лиц
- •26. Правосубъектность юридических лиц
- •27. Органи юридичної особи.
- •28. Виды и содержание учредительных документов юридических лиц
- •30. Порядок виникнення юридичних осіб
- •31. Припинення юридичних осіб.
- •34. Правове положення господарських товариств.
- •35. Поняття та види кооперативів.
- •36. Обєднання громадня як суб’єкти цивільних правовідносин.
- •38. Поняття держави як суб’єкта цивільного права
- •39. Загальні принципи участі держави, арк, територіальних громад у цивільних правовідносинах.
- •40. Причини правосуб’єктності держави Україні. Державний імунітет ?внутрішній та зовнішній).
- •41. Форми участі держави в цивільних правовідносинах
- •42. Види цивільних правовідносин
- •43. Арк як субєкт цивільних правовідносин
- •44. Правове становище теріторіальної громади в цивільних правовідносинах
- •46. Поняття обєктів цивільних прав (правовідносин). Загальні положення про обєкти цивільних прав.
- •47. Поняття та класифікація речей
- •48. Деньги и ценные бумаги как объекты гражданских прав
- •49. Дії та результати дії як обєкт цивільних прав.
- •53. Сделками признаются действия граждан и юридических лиц,
- •55. В научной литературе различают следующие основания классификации и соответствующие виды сделок:
- •58. Поняття та види недійсних правочинів
- •59. Наслідки визнання правочинів недійсними
- •60. Поняття представництва, його значення та зміст
- •61. Субєкти представництва. Повноваженя представника.
- •62. Виникнення та види представництва
- •63. Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень.
- •64. Довіреність та її види. Форма довіреності. Передоручення
- •65. Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності. Передоручення.
- •66. Поняття та значення строку і терміну у цивільному праві
- •67. Класифікація строків (термінів) у цивільному праві.
- •4. За призначенням:
- •5. За способами визначення, тобто строки, які визначаються:
- •68. Порядок числення строку, початковий і кінцевий момент його течії.
- •69. Поняття позовної давності
- •70. Види строків позовної давності.
- •71. Початок і кінець перебігу позовної давності
- •72. Початок і кінець течії строків позовної давності
- •73. Наслідки спливу позовної давності
- •74. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •75. Загальні положення про особисті немайнові права. Види особистих немайнових прав
- •76. Зміст та здійнення особистих немайнових прав
- •77. Особисті немайнові права
- •78. Особисті неманові права, що забеспечують соціальне буття фізичної особи
- •79. Захист особистих немайнових прав
- •80. Загальна характеристика та види речових прав.
- •81. Поняття власності та права власності
- •82. Субєкти та обєкти права власності
- •83. Зміст права власності
- •84. Способи виникнення права власності.
- •85. Припинення права власності
- •86. Поняття захисту права власності
- •87. Загальна характеристика речових позовів для захисту права власності.
- •88. Захист прав титульних посесорів (володільців).
- •89. Поняття і система цивільно-правових способів захисту права власності й інших речових прав.
- •90. Право приватної власності
- •91. Право державної власності
- •92. Поняття права державної ті комунальної власності.
- •93. Підстави виникнення ті припинення окремих видів права власності.
- •94. Обєкти та суб’єкти окремих видів права власності.
- •95. Право власності на землю
- •96. Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі.
- •97. Сервітут поняття та види
- •98. Суперфіцій
- •99. Емфітевзіз.
- •100. Володіння та право володіння
- •101. Поняття іпотекі як права на чужі речі.
- •Іпотечний заставник, якщо інше не передбачено договором чи законом, зобов'язаний:
- •102. Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління).
- •103. Захист прав на чужі речі
- •104. Поняття, юридичний статус права спільної власності
- •105. Види права спільної властності
- •106. Право спільної часткової власності
- •107. Право спільної сумісної власності.
- •108. Порядок володіння, користування та розпорядження спільним майном. Стаття 355. Поняття і види права спільної власності
- •Стаття 356. Право спільної часткової власності
- •Стаття 357. Визначення часток у праві спільної часткової власності
- •Стаття 358. Здійснення права спільної часткової власності
- •Стаття 363. Момент переходу частки у праві спільної часткової власності до набувача за договором
- •109. Виділ долі зі спільної власності та її відчудження. Особливості захисту права спільної власності. Стаття 364. Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності
- •Стаття 365. Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників
- •Стаття 366. Звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності
- •Стаття 367. Поділ майна, що є у спільній частковій власності
- •Стаття 368. Право спільної сумісної власності
- •Стаття 369. Здійснення права спільної сумісної власності
- •Стаття 370. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності
- •Стаття 371. Звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності
- •Стаття 372. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності
- •110. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Обєкти індивідуальної власності. Дискусійнй питання до поняття об’єктів інтелектуальної власності.
- •111. Право інтелектуальної власності. Співвідношення права власності та права інтелектуальної власності.
- •112. Поняття іджерела авторського права. Суб’єктивне авторське право, його зміст і межі.
- •113. Обєкти авторського права. Види об’єктів. Що охороняються авторським правом.
- •114. Субєкти авторського права. Співавторство.
- •115. Суміжні права. Поняття і види.
- •116. Поняття і джерела промислової власності. Обєкти правової охорони.
- •117. Субєкти права промислової власності. Оформлення прав на об’єкти промислової власності.
- •118. Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації субєтів цивільного обігу. Та ознаки товарів та послуг.
- •119. Поняття цивільно-правової відповідальності.
- •120. Умови цивільно-правової відповідальності.
- •121. Моральна шкода
- •122. Збитки та їх відшкодування. Принцип повного відшкодування
- •123. Випадки обмеженої відповідальності.
- •124. Відповідальність за дії третіх осіб. Випадки відповідальності незалежно від вини. Підстави звільнення від відповідальності.
113. Обєкти авторського права. Види об’єктів. Що охороняються авторським правом.
Об'єктом авторського права є твір науки, літератури чи мистецтва, виражений у будь-якій об'єктивній формі[2]. Твір — це результат творчої праці автора, комплекс ідей, образів, поглядів тощо. У статті 5 Закону про авторське право вмішено перелік об'єктів авторського права та загальні ознаки їх. Це можуть бути усні твори (промови, лекції, доповіді, виступи, проповіді тощо), письмові (літературні, наукові, технічні), музичні твори, переклади, сценарії, твори образотворчого мистецтва тощо. Закон не дає повного переліку об'єктів авторського права, оскільки життя у своєму розвитку може породжувати нові й нові форми об'єктивного вираження творчої діяльності людей. Об'єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, який має певні, встановлені законом, ознаки: а) творчий характер; б) вираження в об'єктивній формі. Об'єктом авторського права може бути лише твір, який є результатом творчої праці автора. Не вважається об'єктом авторського права суто технічна робота (наприклад, передрук на друкарській машинці чужого твору або навіть його літературна обробка — редагування, коректура тощо). Твір може бути виражений у будь-якій об'єктивній формі, але обов'язково придатній для відтворення, сприймання. Сама об'єктивна форма може бути усною, письмовою (ноти, креслення, схеми, запис на платівку, магнітну плівку, фотографії тощо). Задум письменника чи композитора, який у свідомості автора вже склався у закінчену форму, образ, певне сполучення звуків, але не виражений зовні у будь-якій формі, не визнається об'єктом авторського права. Об'єктами авторського права можуть бути хореографічні твори і пантоміми; збірники творів народних пісень, законів, судових рішень тощо. Авторське право у цих випадках виникає на творчий характер добору і розміщення, але не поширюється на зміст зібраних творів. Самостійним об'єктом авторського права є переклад твору іншою мовою, оскільки робота перекладача вважається творчою. До об'єктів авторського права відносять різні види музичних творів з текстом або без нього (інструментальні — симфонії, сонати, квартети і вокальні —пісні, романси тощо), а також музично-драматичні — опери, оперети, балет. Музичні твори, якщо вони не записані, об'єктом авторського права стають з моменту першого публічного виконання. Авторське право визнається за будь-яким твором в галузі науки, літератури, мистецтва незалежно від його форми, готовності і художньої цінності. Це положення має важливе значення, оскільки охороняє твори різного художнього рівня і мети, у тому числі й такі, які не призначалися автором для публікації (наприклад, листи, щоденники, особисті записи, враження). Зміст художнього чи наукового твору також може бути виражений в тій чи іншій формі. Так, наукові твори можуть бути втілені у словесну науково-літературну або інші форми — карти (географічні, геологічні), креслення, ескізи, моделі, макети тощо. Ще більш розмаїтими є форми художніх творів — література, музика, живопис архітектура, графіка. Інколи художній твір як єдине ціле з'являється внаслідок використання не однієї, а двох чи більше форм, наприклад, музично-драматичні твори (музика і текст або музика і танець). Сучасний рівень науки і техніки дає змогу створювати складні твори, в яких поєднуються кілька форм, наприклад, кіно- і телефільми (літературний текст, музика, декорації тощо). Об'єктом авторського права виступає фільм як єдине ціле. Проте самостійними об'єктами авторського права в аудіовізуальному творі можуть бути сценарій, музика, пояснювальний текст, робота головного оператора, художника-постановника, які увійшли складовою частиною до твору[3]. Отже, твір як об'єкт авторського права втілений у певну матеріальну форму: рукопис, ноти, скульптура, картина тощо. Проте авторське право на твір (як нематеріальний об'єкт авторського права) і право власності на річ, в яку він втілений, не залежать одне від одного. Тому не слід плутати твір як об'єкт авторського права і річ — рукопис, картину, примірник книги. На річ, в яку матеріально втілюється твір, може існувати право власності, право користування тощо, але не авторське право. Так, продаж письменником своєї книги не позбавляє його авторських прав (ст. 10 Закону про авторське право).