Множинність має місце в таких випадках:

1. одна і та сама особа вчиняє декілька злочинів

2. кожен з них зберігає своє кримінально-правове значення

Злочин зберігає своє кримінально-правове значення у межах:

1) з дня вчинення злочину і до дня набрання законної сили рішення суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

2) з дня вчинення злочину і до дня закінчення строків давності в межах яких особу можуть притягнути до кримінальної відповідальності

3) з дня вчинення злочину і до дня припинення судимості, якщо особа була засуджена.

Повторність злочинів:

1. Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

2. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об’єднаних єдиним злочинним наміром.

3. Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

4. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.

Стаття 32 передбачає таку форму множинності злочинів, як їх повторність. Специфіка цього прояву множинності злочинів полягає в тому, що її обов’язковими ознаками є:

а) вчинення однією і тією ж особою двох або більше діянь, кожне з яких містить самостійний окремий склад злочину;

б) вчинення цією ж особою вказаних діянь в різний час.

Із урахуванням зазначених ознак повторність злочинів можна визначити як таку форму їх (злочинів) множинності, яка полягає у вчиненні однією і тією ж особою кількома окремими діяннями, не об’єднаними єдиним умислом, в різний час кількох тотожних, однорідних або різнорідних злочинів. При цьому повторність матиме місце як у випадку засудження особи за злочин (злочини), який вона вчинила до вчинення останнього, так і у випадку, коли особа за жоден із вчинених нею злочинів не притягувалася до кримінальної відповідальності.

4За змістом ч.1 ст.32 повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК; відповідно до ч.3 ст.32 вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Таким чином, повторність за загальним правилом можуть утворювати злочини одного виду (тотожні злочини), а у випадках, передбачених в Особливій частині КК, — однорідні злочини.

Злочини одного виду (тотожні злочини) — це злочини, передбачені однією і тією ж статтею або однією і тією ж частиною статті Особливої частини КК. Також, вирішуючи питання про те, чи є вчинені особою злочини злочинами одного виду, необхідно враховувати положення п.17 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень КК, тобто злочинами одного виду будуть вважатися і злочини, передбачені відповідними статтями КК 1960 р. та КК 2001 р., якщо ці статті передбачають відповідальність за один і той же різновид суспільнонебезпечної поведінки (наприклад, перший злочин кваліфікується за ч.3 ст.140 КК 1960 р., а другий — за ч.2 ст.185 КК 2001 р.).

Однорідні злочини — це злочини, які посягають на однакові чи подібні безпосередні об’єкти, передбачені різними статтями Особливої частини КК 1960 р. чи 2001 р.

Оскільки ст.32 не обумовлює наявність повторності злочинів певною стадією їх вчинення, повторність може утворювати будь-яка комбінація поєднання закінчених та/або незакінчених тотожних та однорідних злочинів. Наприклад, якщо особа спочатку здійснила замах на крадіжку, а потім — закінчений грабіж, вчинені злочини за наявності необхідних ознак утворюють повторність.

Так само на наявність повторності не впливає факт вчинення злочинів одноособово чи у співучасті. Так, якщо спочатку суб’єкт організував вчинення умисного вбивства однієї особи, а потім — підбурювання до вчинення умисного вбивства з хуліганських мотивів іншої особи, його дії за наявності інших необхідних ознак також утворюють повторність злочинів.

Чинний КК 2001 р. вперше на законодавчому рівні проводить відмежування повторності злочинів від продовжуваного злочину (як виду одиничного злочину). За змістом ч.2 ст.32 продовжуваний злочин — це злочин, який складається з кількох (двох або більше) тотожних діянь, об’єднаних єдиним злочинним наміром. Отже, за об’єктивними ознаками повторність злочинів одного виду і продовжуваний злочин зовні можуть співпадати. Однак за суб’єктивними ознаками вони суттєво відрізняються між собою. Зокрема, в межах продовжуваного злочину єдиний злочинний намір особи, за наявності загальних ознак конкретного виду умисної форми вини (прямого чи непрямого умислу), фактично об’єднує вчинені нею тотожні злочинні діяння таким чином, що всі вони спрямовуються на досягнення загального (єдиного) результату.

Отже, за змістом повторність злочинів як форма їх множинності і продовжуваний злочин як особливий різновид одиничного злочину є різними кримінально-правовими явищами. Тому слід мати на увазі, що наявність у злочинній поведінці (діянні) особи всіх ознак єдиного продовжуваного злочину виключає наявність ознаки повторності при кваліфікації.

6. Крім відмежування повторності злочинів від продовжуваного злочину, про що прямо зазначено в ч.2 ст.32, повторність злочинів необхідно відрізняти також від так званого складеного злочину та злочину, склад якого передбачає кілька альтернативних діянь.

Складений злочин — це різновид одиничного злочину, особливістю якого є поєднання в законодавчій конструкції в єдиний злочин вчинення особою діянь, які містять ознаки окремих (самостійних) злочинів, однак завдяки їх (діянь) органічній єдності утворюється один одиничний злочин, що охоплюється лише однією статтею або частиною статті Особливої частини КК.

У даному випадку, як і при вчиненні продовжуваного злочину, такі діяння стають елементами одиничного злочину і в межах кримінально-правової кваліфікації самостійними злочинами не визнаються. Прикладом складеного злочину є створення злочинної організації у формі участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, в межах якої можуть бути вчинені декілька заволодінь чужим майном або придбання права на майно шляхом обману або зловживання довірою (шахрайство) в особливо великих розмірах. Якщо такі діяння кваліфікуються лише за ч.1 ст.255, вони повторності злочинів не утворюють. Якщо ж вчинення злочинною організацією декількох заволодінь чужим майном або придбання права на майно шляхом обману або зловживання довірою (шахрайство) в особливо великих розмірах отримує відповідну окрему кваліфікацію, вони розглядаються як самостійні злочини і за наявності відповідних ознак можуть утворювати повторність.

Склад злочину з кількома альтернативними діяннями, як правило, передбачає матеріалізований об’єкт злочинного впливу (предмет злочину чи потерпілого). Вчинення кількох таких діянь у різний час не утворює повторності злочинів за умови, якщо вони стосуються одного і того ж об’єкта злочинного впливу і охоплюються єдиним злочинним наміром особи. Наприклад, відсутня повторність злочинів у випадку незаконного придбання без мети збуту і наступного зберігання та перевезення з цією метою наркотичного засобу. В той же час повторність злочинів матиме місце, якщо в процесі зберігання вказаних наркотичних засобів, придбаних без мети їх збуту, особа вирішила їх збути і такий збут відбувся.

Згідно з ч.4 ст.32 повторність відсутня, якщо:

1) за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом;

2) якщо судимість за цей злочин погашено або знято.

З урахуванням наведених вище окремих особливостей повторності злочинів можна сформулювати їх специфічний кримінально-правовий зміст. Зокрема, повторність злочинів має місце, якщо наявні наступні її ознаки:

а) одна і таж сама особа вчиняє два або більше діянь в різний час;

б) вчинювані цією особою діяння охоплюються окремими складами злочинів; при цьому вони (діяння) не містять ознак продовжуваного, складеного злочину або злочину, склад якого передбачає кілька альтернативних діянь;

в) вчинені діяння отримують кваліфікацію як окремі злочини одного виду (тотожні злочини) або однорідні злочини; при цьому однорідні злочини можуть утворювати повторність лише у випадках, передбачених в Особливій частині.

г) відсутність звільнення особи від кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин за підставами, встановленими законом;

ґ) відсутність у особи погашеної або знятої судимості за раніше вчинений злочин.