- •Чинність кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність) в просторі.
- •2. Чинність кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність) щодо осіб.
- •3. Набрання і втрата чинності кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність).
- •4. Зворотна дія кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність).
- •Встановлення злочинності діяння (його криміналізація) може бути досягнуте шляхом:
- •При посиленні санкції норми Особливої частини кк новий закон може:
- •Поняття і ознаки злочину.
- •Той факт, що злочином є лише діяння, означає, що злочином не можуть бути визнані самі по собі:
- •Суспільна небезпечність як ознака злочину означає об'єктивну його особливу шкідливість, яка розкривається у ч. 2 ст. 11 кк через:
- •6.Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.
- •7. Поняття і ознаки складу злочину. Злочин і склад злочину.
- •Поняття і значення об'єкта злочину. Класифікація об'єктів злочину, її критерії і значення
- •9. Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони злочину.
- •4. Злочинні наслідки. Поняття, види і значення злочинних наслідків. Матеріальні і формальні склади злочинів.
- •2. Поняття спеціального субєкта злочину. Ознаки, що характеризують спеціального субєкта злочину. Види (класифікація) спеціальних субєктів злочину.
- •11. Поняття і критерії неосудності.
- •Процес встановлення неосудності особи має певні послідовні складові:
- •13. Примусові заходи медичного характеру.
- •14. Відповідальність за злочин, вчинений у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, і їх обґрунтування в теорії кримінального права.
- •16. Поняття, ознаки і значення суб'єктивної сторони злочину.
- •17. Умисел і його види.
- •18. Необережність і її види.
- •19. Поняття і види стадій вчинення злочину
- •20. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця: поняття, ознаки і кримінально-правове значення. Відмінність добровільної відмови від доведення злочину до кінця від дійового каяття.
- •21. Поняття співучасті у злочині, її об'єктиві і суб'єктивні ознаки.
- •До об’єктивних ознак відносяться:
- •Суб’єктивні ознаки співучасті включають:
- •22. Види співучасників злочину, критерії і значення їх виділення. Види співучасників:
- •Дії організатора полягають:
- •За суб’єктивними ознаками:
- •Відповідальність співучасників:
- •Співучасть у злочинах з спеціальним суб'єктом:
- •Види ексцесу:
- •23. Поняття, ознаки і види множинності злочинів.
- •Обов’язковими ознаками множинності злочинів є наступні:
- •Множинність має місце в таких випадках:
- •Злочин зберігає своє кримінально-правове значення у межах:
- •Повторність злочинів:
- •Стаття 33. Сукупність злочинів
- •Стаття 34. Рецидив злочинів
- •24. Поняття, види і значення повторності злочинів. Відмінність повторності злочинів від продовжуваного злочину
- •25. Поняття і ознаки обставин, що виключають злочинність діяння
- •26. Необхідна оборона: поняття та умови її правомірності. Перевищення меж необхідної оборони.
- •1) Суспільно небезпечного посягання
- •2) Необхідності в його негайному відверненні чи припиненні.
- •27. Необхідна оборона і уявна оборона.
- •28. Затримання особи, що вчинила злочин.
- •29. Крайня необхідність: поняття і умови її правомірності
- •30. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •31. Фізичний або психічний примус. Відповідальність за шкоду, заподіяну від впливом фізичного або психічного примусу.
- •32. Виконання законного наказу або розпорядження. Кримінально-правові наслідки виконання і невиконання явно злочинного наказу або розпорядження.
- •33. Діяння, пов'язане з виправданим ризиком.
- •34. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •35. Поняття, підстави і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності.
- •36. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
- •37. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •38.Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •2). У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин".
- •39. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки.
- •40. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку закінченням строків давності.
Стаття 33. Сукупність злочинів
1. Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
2. При сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
1. Сукупність злочинів як форма їх множинності характеризується вчиненням особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
Як окрема форма множинності злочинів їх сукупність характеризується такими специфічними ознаками:
а) вчинення однією особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК;
б) вчинене охоплюється двома або більше різними складами злочинів;
в) за жоден із злочинів на час вчинення останнього з них особа не була засуджена;
г) згідно з окремими положеннями ч.1 ст.33 не може розглядатись як елемент сукупності злочин, за який особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність в діяннях особи сукупності злочинів, необхідно також відмежовувати сукупність злочинів від конкуренції кримінально-правових норм, зокрема при кваліфікації складного (складеного) злочину.
Так, за умови, коли вчинений особою злочин є проявом або частиною складного чи складеного злочину, такі діяння розглядаються як одиничний злочин і сукупності не утворюють.
Наприклад, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем “складається” з двох злочинів:
1) заволодіння чужим майном;
2) зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
При цьому, враховуючи, що даний злочин є складеним, то “зловживання службовою особою своїм службовим становищем” втрачає самостійність, оскільки є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони даного складу злочину.
Другою специфічною ознакою сукупності злочинів як форми множинності є те, що цю форму множинності утворюють лише ті злочини, за які на час вчинення останнього з них особа не була засуджена
Частина 2 ст.33 визначає, що при сукупності злочинів кожен із них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини КК. Співставлення положень ч.3 ст.32 та ч.1 ст.33 дозволяє зробити висновок, що сукупність злочинів матиме місце в будь-якому випадку при вчиненні особою двох і більше злочинів, передбачених різними статтями або частинами однієї статті Особливої частини КК, — при вчиненні двох і більше злочинів, передбачених різними статтями Особливої частини КК, — поряд із сукупністю матиме місце і повторність злочинів. Тобто наявність сукупності злочинів не виключає наявності повторності злочинів.
У теорії кримінального права розрізняють декілька видів сукупності злочинів, зокрема:
а) ідеальну сукупність;
б) реальну сукупність;
в) реально-ідеальну сукупність.
Ідеальна сукупність матиме місце в тому випадку, коли вчинене особою одне діяння містить два або більше злочинів, які мають різні юридичні склади.
Ідеальною сукупністю злочинів буде, наприклад, виготовлення без передбаченого законом дозволу холодної зброї для вчинення умисного убивства (ч.2 ст.263, ч.1 ст.14 та ч.1 ст.115).
Реальна сукупність матиме місце в тому випадку, коли особа окремими діяннями в різний час вчиняє два або більше злочини, що мають різний юридичний склад. Наприклад, вчинення особою вимагання, а потім шахрайства, чи спочатку замаху на умисне вбивство однієї особи, а потім закінченого умисного вбивства іншої.
Реально-ідеальна сукупність злочинів має місце тоді, коли кілька злочинів, що мають різні юридичні склади, особа вчиняє кількома (двома або більше) діяннями, і принаймні одне з цих діянь одночасно передбачене двома або більше різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК та відповідає двом або більше різним юридичним складам злочинів.
Прикладами реально-ідеальної сукупності злочинів є вчинення умисного вбивства потерпілого під час незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого, вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах потерпілому, поєднане з пошкодженням чи знищенням його майна шляхом підпалу, вибуху.