Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ИНСТРУКЦІЯ З РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ.doc
Скачиваний:
49
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
586.24 Кб
Скачать

2.8 Радіоактивне забруднення і дезактивація

2.8 .1 Дезактивація приміщень і обладнання

2.8.1.1 Повсякденні роботи на РАЕС при сталому технологічному режимі, як правило, не призводять до значного радіоактивного забруднення приміщень, обладнання та персоналу. Забрудненість в основному, з'являється при ремонтних і аварійних робіт і визначається:

- порушення герметичності технологічних контурів і систем з радіоактивними середовищами;

- розкриттям і ремонтом різних комунікацій, ємностей, герметичних приміщень;

- витягом різних предметів з реактора;

- аварійними ситуаціями на обладнанні і в контурах, що містять радіоактивні середовища.

2.8.1.2 Дезактивація устаткування і приміщень є одним із захисних заходів, що зменшують вплив іонізуючого випромінювання на персонал і застережливих поширення радіоактивного забруднення приміщеннями ЗСР.

2.8.1.3 У разі наявності радіоактивного забруднення в приміщеннях постійного перебування персоналу повинна бути негайно проведена їх дезактивація. Повинні бути розроблені регламенти збирання і дезактивації приміщень, території. У приміщеннях постійного перебування повинна проводитися щоденне прибирання вологим способом і не рідше одного разу на

місяць - повна прибирання з дезактивацією стін, дверей і зовнішніх поверхонь устаткування. Сухе прибирання приміщень забороняється.

2.8.1.4 При виявленні радіоактивного забруднення приміщень і обладнання вище допустимих рівнів проводиться первинна радіаційна розвідка в цілях визначення площі (картограм), величини і характеру радіоактивного забруднення, а також способів проведення дезактивації. Зона забруднення захищається на вимогу чергових дозиметристів дисциплінарними бар'єрами. На бар'єри встановлюються знаки радіаційної небезпеки. Вхід за дисциплінуючі бар'єри працівникам, зайнятим на проведенні дезактиваційних робіт, забороняється. Вхід в зону забруднення дозволяється через переносний саншлюз з санітарними піддонами. Обладнання та демонтаж переносного саншлюза здійснюється персоналом підрозділу, на ділянці якого відбулося забруднення, під наглядом чергового дозиметриста.

2.8.1.5 До початку робіт з дезактивації повинні бути підготовлені контейнери і ємності для збору радіоактивних відходів при дезактивації. Видимі відходи (шматки матеріалів, пролиті рідини і т.д.) повинні бути зібрані і поміщені в контейнери.

2.8.1.6 Способи дезактивації визначаються в кожному конкретному випадку, при цьому проведення дезактиваційних робіт необхідно починати якомога швидше після виявлення забруднення (скорочення термінів контакту радіоактивних речовин з поверхнею зменшує розмір фіксованого забруднення і підвищує ефективність дезактивації).

2.8.1.7 Ефективність дезактивації поверхні робочих приміщень і обладнання контролюється дозиметристами. Обладнання, інструменти, покриття, являюшиеся джерелом додаткового опромінення персоналу і не піддаються дезактивації до допустимого рівня і не придатні з цієї причини для подальшого використання, підлягають заміні і розглядаються як радіоактивні відходи.

2.8.2 Дезактивація шкірних покривів

2.8.2.1 Забруднення відкритих ділянок тіла (обличчя, рук) може відбуватися безпосередньо в процесі роботи в ЗСР, а також при знятті ЗІЗ. Забруднення інших ділянок тіла може статися при порушенні правил використання або зняття спецодягу та додаткових ЗІЗ, а також при порушенні технології виробництва робіт (обливши радіоактивними рідинами).

2.8.2.2 При виявленні радіоактивного забруднення шкірних покривів необхідно відразу ж приступити до дезактивації шкіри від радіоактивного забруднення (при збільшенні часу контакту радіонуклідів з шкірою ефективність очищення знижується).

Порядок проведення дезактивації шкірних покривів наступний:

- при виявленні дозиметричними установками і приладами радіоактивного забруднення шкіри, в першу чергу, необхідно уточнити площа і величину забруднення;

- очищення шкіри рук необхідно проводити в умивальних до зняття спецодягу, для виключення поширення локальної забруднення на інші ділянки тіла;

- оптимальна температура води для дезактивації шкіри 30^-32°С; застосування гарячої води призводить до розширення пір шкіри і сприяє проникненню всередину організму радіонуклідів;

- знімати спецодяг потрібно так, щоб зовнішні поверхні ЗІЗ не стосувалися відкритих ділянок тіла;

- при наявності загального забруднення тіла, обов'язково проходження через душ з подальшою перевіркою результатів дезактивації на дозиметричної установки, визначаючи локальні місця забруднення;

- забруднену ділянку тіла протягом 2-т-З хвилин ретельно миють теплою (30-ь32°С) проточною водою з милом і м'якою щіткою (щіткою користуються без натиску, не розтираючи і подразнюють шкіру), звертаючи особливу увагу на очищення складок шкіри, нігтів і нігтьових лунок; процедуру повторюють мінімум 3-^4 рази, після чого витирають шкіру і вимірюють залишкове радіоактивне забруднення.

2.8.2.3 Якщо повторення дезактивації з милом не дає позитивного результату, необхідно застосувати препарат "Захист" (або аналогічні йому) наступним чином:

- препарат наносять з невеликою кількістю води на шкіру, рівномірно розтираючи його по всій поверхні забрудненої ділянки тіла;

- витримують 1-^2 хвилини, після чого змивають проточною водою;

- витирають і проводять дозиметричний контроль;

- при необхідності процедуру дезактивації повторюють кілька раз, однак загальна тривалість відмивання шкіри препаратом не повинна перевищувати 10 хвилин.

2.8.2.4 Порядок дезактивації волосся:

- промити волосся шампунем, потім 3%-м розчином лимонної кислоти і знову шампунем (голова при митті має бути відхилена тому, щоб вода не потрапила на обличчя і тіло);

- ретельно промити волосся водою;

- витерти або висушити за допомогою фена і провести дозиметричний контроль;

- при необхідності процедуру дезактивації повторити кілька разів.

2.8.2.5 При забрудненні очей їх ретельно промивають (повіки повинні бути відкриті) проточною водою в напрямку від внутрішнього до зовнішнього куточка ока.

2.8.2.6 Ротову і носову порожнину в необхідних випадках промивають водою і 3%-м розчином лимонної кислоти.

2.8.2.7 Якщо дезактивація, незважаючи на всі прийняті заходи, виявилася недостатньо ефективною, її потрібно перервати і повідомити черговому дозиметрист.